Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2020/25
Кл.слова (ненормированные):
Михайло Комаров, шевченкознавство, листування, роковини Тараса Шевченка, біографія, Одеса. . Mykhailo Komarov, Shevchenko studies, correspondence, anniversary of Taras Shevchenko, biography, Odesa.
Аннотация: Мета роботи. Дослідження пов'язане з аналізом епістоляріїв, що зберігаються в архіві М. Комарова у Відділі рідкісних видань і рукописів Одеської національної наукової бібліотеки. Метою роботи є з'ясування цінності цих листів для шевченкознавства, визначення основних тем, що стосуються постаті Т. Шевченка, кола діячів, які писали до Михайла Комарова на подібну тематику, та місця самого М. Комарова у збереженні пам'яті та вшануванні Кобзаря. Методологія дослідження базується на принципах історизму, об'єктивності, а також на загальноісторичних методах – хронологічному, ретроспективному, проблемнотематичному та статистично-аналітичному. Наукова новизна роботи полягає у здійсненні огляду шевченкознавчих сюжетів, присутніх у неопублікованих листах до М. Комарова. Визначено, які з матеріалів становлять наукову цінність та можуть залучатися до подальших досліджень. З'ясовано коло осіб, які писали до одеського діяча на шевченківську тематику та з якою метою. Відзначено факти, що свідчать про провідну роль М. Комарова в розвитку шевченкознавчих студій кінця ХІХ – початку ХХ ст. Висновки. У збережених до сьогодні листах, надісланих до М. Комарова, наведено багато різноманітних фактів, які прямо чи опосередковано пов'язані із шевченкознавством. Найбільшу цінність вони становлять для історії вшанування постаті Т. Шевченка в різних регіонах України та Санкт-Петербурзі, також – для історії складання бібліографії Т. Шевченка. Листи певною мірою доповнюють відомості про видання творів Кобзаря. Факти з життя видатного поета, які на момент написання листів були маловідомими, сьогодні вже є добре сприйнятими в шевченкознавчих студіях. Важливим аспектом листів до Михайла Комарова є визнання сучасниками його значення у формуванні й накопиченні знань про Кобзаря, про що зустрічаються згадки в листах від Ц. Білиловського, В. Леонтовича, Є. Чикаленка та інших, а Б. Грінченко навіть спрямовував зацікавлених, як у випадку з І. Бєлоусовим, до М. Комарова по шевченкознавчі консультації.^UThe aim of the work. The research is connected with the analysis of epistolaries stored in the archive of M. Komarov of the Department of Rare Publications and Manuscripts of the Odesa National Scientific Library. The purpose of the work is to find out the value of these letters for Shevchenko studies, identify the main topics related to the figure of Taras Shevchenko and figures who wrote to Mykhailo Komarov on similar topics and find the place of the figure in preserving the memory and honouring Kobzar. The methodology is based on the principles of historicism, objectivity, as well as on general historical methods – chronological, retrospective, problem-thematic and statistical-analytical. The scientific novelty of the work lies in the review of Shevchenko's plots contained in unpublished letters to M. Komarov. It is determined which of the materials are of scientific value and can be involved in further research. The circle of people who wrote to M. Komarov on the Shevchenko studies topics and for what purpose was found out. The facts that testify the leading role of M. Komarov in the development of Shevchenko studies of the late 19th – early 20th century are noted. Conclusions. In the letters sent to M. Komarov kept to this day there are many different facts that are directly or indirectly related to Shevchenko studies. They are most valuable for the history of honoring the figure of Taras Shevchenko in different regions of Ukraine and St. Petersburg, as well as for the history of compiling a bibliography of Taras Shevchenko. The letters somewhat supplement the information about the publication of Kobzar's works. Facts from the life of Kobzar, which at the time of writing the letters were little known, are now well known in Shevchenko studies. An important aspect of letters to Mykhailo Komarov is the recognition by contemporaries of his importance in the formation and accumulation of knowledge about the outstanding poet, for example, in letters from V. Leontovych, Ye. Chykalenko, or I. Belousov, which was sent to M. Komarov by B. Grinchenko.
Файл: rks_2020_25_9.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/31
Кл.слова (ненормированные):
Видавниче товариство імені Бориса Грінченка, Вецляр, табори полонених, Перша світова війна, газета "Громадська думка".. Borys Hrinchenko Publishing Society; Wetzlar; prisoners of war camps, World War I, "Hromadska Dumka" newspaper.
Аннотация: Мета роботи. Дослідження пов’я зане з історією Видавничого товариства імені Бориса Грінченка, що діяло в таборі полонених у німецькому місті Вецляр наприкінці Першої світової війни. Метою є виявлення відомостей про роботу Видавничого товариства імені Бориса Грінченка, вміщених на шпальтах газети "Громадська думка" (1916–1918 рр.). Завдання полягають у визначенні основних напрямів діяльності Товариства, його завдань та результатів роботи, а також відомих фактів про його членів. Методологія дослідження базується на принципах історизму, об’єктивності, а також на загально-історичних методах – хронологічному, ретроспективному, проблемно-тематичному та статистично-аналітичному. Наукова новизна роботи полягає у здійсненні огляду публікацій таборової газети "Громадська думка" та виявленні фактів, що стосуються історії та діяльності Видавничого товариства імені Б. Грінченка. З’ясовано основні та опосередковані напрями діяльності Товариства та його значення в житті української громади Вецляру. Також визначено основні моменти, що пов’язують Товариство з ім’ям Бориса Грінченка, та ставлення його членів до цієї постаті. Висновки. Видавниче товариство імені Бориса Грінченка, яке згадується на сторінках Вецлярського таборового часопису "Громадська думка" в 1917–1918 рр., мало основним завданням створення й поширення газети "Громадська думка". Крім того, ним здійснювалося видання різних матеріалів, що стосувалися української справи: листівок, оголошень, статутів організацій тощо. Кількість учасників Товариства регулювалася видавничими потребами і складала близько десяти осіб. Імена керівників Товариства газета не розкриває, зазначаючи лише їхні криптоніми. Опосередкована діяльність Товариства, про яку свідчать матеріали газети, полягала в інформуванні полонених про новини з фронтів та з Російської імперії, бібліографічному оповіщенні полонених щодо нових актуальних видань, збиранні та розподілі пожертв на різні товариства та справи, поширенні українсько-німецького розмовника. Також Товариство долучилося до розвитку інноваційної бібліотечної активності – розповсюдження "мандрівних бібліотек" по робітничих командах.^UThe aim of the work. The research relates to the history of the Borys Hrinchenko Publishing Society, which operated in the prisoners of war camp in the German city of Wetzlar at the end of the First World War. The aim is to find information about the activities of the Borys Hrinchenko Publishing Society, which is published in the "Hromadska Dumka" newspaper (1916–1918). The tasks are to determine the main directions of the society, determine its objectives and results, as well as known facts about its members. The methodology is based on the principles of historicism, objectivity, as well as on general historical methods – chronological, retrospective, problem-thematic and statistical-analytical. The scientific novelty of the work consists in the review of the publications of the camp newspaper "Public Opinion" and the discovery of facts related to the history and activities of the Borys Hrinchenko Publishing Society. The main and indirect directions of the Society's activity and its significance in the life of the Ukrainian community of Wetzlar are clarified. The main points connecting the Society with the name of Borys Hrinchenko and the attitude of its members to this figure are also identified. Conclusions. The Borys Hrinchenko Publishing Society, mentioned in the pages of the Wetzlar camp maga zine "Hromadska Dumka" in 1917–1918, had the main task of creating and distribut ing the newspaper "Hromadska Dumka". In addition, it published various materials related to the Ukrainian affairs: leaflets, announcements, statutes of organizations and more. The number of members of the Society was regulated by publishing needs and amounted to about ten people. The newspaper does not disclose the names of the Society's leaders, indicating only their cryptonyms. The indirect activities of the Society, as evidenced by the newspaper's materials, were to inform prisoners about news from the fronts and the Russian Empire, bibliographic information about new current publications for prisoners, collection and distribution of donations to vari ous societies and affairs, distribution of Ukrainian-German phrasebook. The Society also joined the development of innovative library activity – the spread of "traveling libraries" for work teams.
Файл: rks_2023_31_13.pdf - 0
