Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2018/22
Кл.слова (ненормированные):
Іван Їжакевич, Федір Коновалюк, листування.. Ivan Yizhakevych, Fedir Konovaliuk, correspondence.. Иван Ижакевич, Федор Коновалюк, переписка.
Аннотация: До публікації запропоновано епістолярій відомого українського живописця та графіка Івана Сидоровича Їжакевича – його листи до учня і колеги Федора Зотиковича Коновалюка за 1941–1961 рр., що супроводжуються вступною статтею, коментарем та ілюстраціями. Епістолярна спадщина І. Їжакевича в такому обсязі репрезентується вперше. Це дозволить здійснити реконструкцію образотворчої спадщини художника зазначеного періоду, атрибуцію його творів і, в першу чергу, уточнення дати їхнього створення та визначення співавторства.^UWell-known Ukrainian artists Ivan Sydorovych Yizhakevych (1864–1962) and Fedir Zotykovych Konovaliuk (1890–1984) acquainted as a teacher and a student in the school of painting of the Kyiv-Pechersk Lavra, and later they became both close friends and colleagues who performing successfully in cooperation covers, illustrations for works of Ukrainian classical writers as well as paintings, had very good relations, almost like a family. The letters offered for publication belong to the period of intense creative cooperation in the sphere of graphics and painting of both artists in the 1940–1960s. Epistolary heritage of both artists, as we know, was not published and not thoroughly studied, its information value has not been measured yet and therefore the letters of Ivan Yizhakevych will certainly be of interest not only to researchers, but also to educated people who are interested in art. They have inimitable humor and language of Ivan Yizhakevych and refl ect creative process of the artist (collecting materials, creating compositions, color nuances, etc.); details of cooperation with F. Konovaliuk and warm relations with him. Of course the introduction of letters of Yizhakevych to scientifi c community is important because it will allow a more complete reconstruction of creative biographies of both artists during the period of 1940–1960s. The letters are deposited in the Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine and published selectively, preserving the author’s style and spelling with minor spelling corrections. Little-known sketches and graphic works (mainly sketches to illustrations) of Ivan Yizhakevych will also be a valuable addition to the publication of the article.^RИзвестные украинские художники Иван Сидорович Ижакевич (1864–1962) и Федор Зотикович Коновалюк (1890–1984), познакомившись как преподаватель – ученик в Живописной школе Киево-Печерской лавры, впоследствии стали близкими как в творческом содружестве, успешно выполняя в соавторстве обложки, иллюстрации к произведениям украинских классиков и живописные полотна, так и в человеческих отношениях с оттенком семейных. Предложенные к публикации письма относятся к периоду интенсивного творческого сотрудничества в графике и живописи обоих художников в 1940–1960-е годы. Их эпистолярное наследие, насколько нам известно, не публиковалось и основательно не изучалось, информативность его еще не оценена, и потому письма Ивана Ижакевича, безусловно, будут интересны не только для ученых, но и для образованной и не безразличной к искусству публики. В них – и неповторимый юмор, и говор Ивана Сидоровича Ижакевича, и так называемая творческая кухня художника (сбор материала, поиск построения композиций произведений, цветовой гаммы и тому подобное), и подробности сотрудничества с Ф. Коновалюком, и теплые, родственные отношения с ним. Безусловно, введение в научный оборот писем Ижакевича важно, потому что это сделает возможной реконструкцию более полной творческой биографии обоих художников периода 1940–1960-х годов. Письма хранятся в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского Национальной академии наук Украины и печатаются выборочно, с сохранением авторской стилистики, орфографии, с незначительными редакторскими правками. Ценным дополнением к статье станет публикация малоизвестных живописных этюдов, а также графических произведений (главным образом, эскизов иллюстраций) Ивана Ижакевича.
Файл: rks_2018_22_30.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Сторчай Оксана Викторовна
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/23
Кл.слова (ненормированные):
Олена Кульчицька, Стефан Таранушенко, епістолярій, творча співпраця.. Olena Kulchytska, Stefan Taranushenko, collection of letters, artistic collaboration.. Елена Кульчицкая, Стефан Таранушенко, эпистолярий, творческое сотрудничество.
Аннотация: Метою роботи є публікація та аналіз епістолярію Олени Кульчицької, а також залучення його до наукового обігу, що дасть можливість дослідникам заповнити лакуни у творчому життєписі художниці. Методологія представлених студій полягає у використанні методів історичного і мистецтвознавчого аналізу та методів емпіричного пізнання. Наукова новизна. Вперше до публікації запропоновано листи талановитої української мисткині Олени Львівни Кульчицької до відомого мистецтвознавця Стефана Андрійовича Таранушенка за квітень–вересень 1957 року, що супроводжуються вступною статтею, коментарем та ілюстраціями. В дослідженні вперше визначено основну тематику листів Олени Кульчицької, що стосується творчих і робочих подробиць із підготовки альбомів «Гуцульщина», «Народне будівництво Західних областей України», «Народний одяг Західних областей України», ілюстрацій до «Байок», екслібриса для домашньої бібліотеки С. Таранушенка тощо. Вперше проілюстровано факт творчої співпраці цих двох масштабних для української культури і науки постатей та актуалізований шляхетний вчинок, що їх об’єднує, – це передання своєї творчої спадщини до музеїв, бібліотек та архівів. Здійснено спробу охарактеризувати 1950-ті роки як період визнання та розуміння таланту О. Кульчицької, коли в наявності вже була її велика художня спадщина, що тоді почала активно популяризуватися через виставки, широке репродукування творів, публікацію монографій і статей, присвячених мисткині. Висновки. Ознайомлення із запропонованим до публікації епістолярієм Олени Кульчицької дає можливість розширити наше уявлення про її творчість 1957 року, задуми, що були втілені діячкою згодом, та її особистість. Окрім 16 листів художниці, було віднайдено і підготовлено до публікації архівні матеріали стосовно співпраці О. Кульчицької і С. Таранушенка кінця 1950-х років, які є істотним доповненням до її епістолярію.^UThe aim of the research is to publish and analyze the collection of letters by Olena Kulchytska as well as its introduction to scientific circulation, which would make it possible for researchers to fill in the lacunae in the biography of the artist. The methodology of the research includes the use of art criticism, historical method, and the methods of empirical knowledge. The scientific novelty of the research. The letters of the talented Ukrainian artist Olena Lvivna Kulchytska to the famous art critic Stefan Andriiovych Taranushenko throughout the period from April to September of 1957 are published for the first time. The collection of letters is accompanied by the introductory article, commentary, and illustrations. The main themes of Olena Kulchytska’s letters are defined for the first time. The themes include artistic and working details regarding the preparation of various albums («Hutsulshchyna», «National building in the Western regions of Ukraine», «Folk clothes of the Western regions of Ukraine»), illustrations to «Tales», ex-libris for S. Taranushenko’s home library, etc. The fact of artistic collaboration between these two prominent personalities within Ukrainian culture and science is illustrated for the first time. The research also points out the noble action, that unites them both – the transfer of their artistic works to museums, libraries, and archives. An attempt is made to characterize the 1950s as the era of recognition and understanding of O. Kulchytska’s talent. By this time, she had accumulated a massive artistic legacy, which had already been popularized through exhibitions, wide reproduction of her works, publication of monographs and articles, dedicated to the artist. Conclusions. Familiarization with the collection of Olena Kulchytska’s letters gives an opportunity to broaden our views on her activity in 1957 as well as her ideas, which were realized by the artist during subsequent periods, and her personality. Along with 16 letters, some archival materials concerning collaboration between O. Kulchytska and S. Taranushenko in the late 1950s are given, thus providing a significant addendum to the collection of letters.^RЦелью работы является публикация и анализ эпистолярия Елены Кульчицкой, а также введение его в научный оборот, что сделает возможным для научных сотрудников заполнение лакун в творческом жизнеописании художницы. Методология исследования заключается в использовании методов исторического и искусствоведческого анализа и методов эмпирического познания. Научная новизна. Впервые к публикации предложены письма талантливой украинской художницы Елены Львовны Кульчицкой к известному искусствоведу Стефану Андреевичу Таранушенко за апрель – сентябрь 1957 года, которые сопровождаются вступительной статьей, комментарием и иллюстрациями. В исследовании впервые определено основную тематику писем Елены Кульчицкой, которая касается творческих и робочих подробностей относительно подготовки альбомов «Гуцульщина», «Народне будівництво Західних областей України», «Народний одяг Західних областей України», иллюстраций к «Байкам», экслибриса для домашней библиотеки С. Таранушенко и др. Впервые проиллюстрирован факт творческого содружества этих двух масштабных для украинской культуры и науки личностей и актуализован благородный поступок, который их объединяет, – это передача своих творческих работ в музеи, библиотеки и архивы. Осуществлена попытка охарактеризовать 1950-е годы как период признания и понимания таланта Е. Кульчицкой, когда уже существовало ее большое художественное наследие, которое тогда активно популяризировалось через выставки, широкое репродуцирование произведений, публикацию монографий и статей, посвященных деятельнице. Выводы. Ознакомление с предложенным к публикации эпистолярием Елены Кульчицкой дает возможность расширить наше представление о ее творчестве 1957 года, замыслах, которые были воплощены художницей в последующие периоды, и ее личности. Кроме 16 писем, было найдено и подготовлено к публикации архивные материалы относительно сотрудничества Е. Кульчицкой и С. Таранушенко конца 1950-х годов, которые являются существенным дополнением к ее эпистолярию.
Файл: rks_2019_23_18.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Сторчай Оксана Викторовна
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2020/26
Кл.слова (ненормированные):
Антоніна Іванова, Оксана Павленко, епістолярій 1965–1971 років, художниці-бойчукістки. . Antonina Ivanova, Oksana Pavlenko, epistolary of 1965–1971, artistbelonging to Boychukists art movement.
Аннотация: Метою статті є публікація листів художниці-бойчукістки Антоніни Іванової періоду 1965–1971 рр., що супроводжується вступною статтею і коментарями. Епістолярій художниці зберігається в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України. З декількох архівних справ було виділено листи 1960–1970-х років, за можливості визначено дати написання листів, де вони не були вказані. Листи було систематизовано згідно із запропонованою нами хронологією, всі адреси і дати на конвертах і художніх листівках указано в коментарях до них. Методологія даних студій полягає у використанні методівісторичного і мистецтвознавчого аналізу та емпіричного пізнання. Наукова новизна. Уперше до публікації запропоновано епістолярій талановитої української мисткині Антоніни Іванової до Оксани Павленко періоду 1965–1971 рр., визначено основну тематику листів художниці, що стосується творчих, робочих, побутових подробиць її життя. Дотепер написати розлогий життєпис А. Іванової видається неможливим, адже досить багато фактів з творчості мисткині залишаються невідомими, не можна досі скласти більш-менш повний реєстр її творів з різних причин і, як наслідок, – провести їхню наукову атрибуцію. Публікація листів є однією зі сходинок у дослідженні творчого шляху художниці. Висновки. Ознайомлення із запропонованим до публікації епістолярієм А. Іванової дає можливість розширити наше уявлення про її творчість і особистість, заповнити лакуни у творчому життєписі художниці. За листами А. Іванової можна прослідкувати на всіх рівнях зародження і розвиток інтересу та вивчення творчості художників-бойчукістів у 1960–1970-х роках. Мисткиня фіксує майже кожну згадку, ілюстрації, статті, розділи загальних видань, прізвища мистецтвознавців, виставки, на яких експонувалися твори бойчукістів. З епістолярію А. Іванової дізнаємося подробиці з життєпису багатьох художників, зокрема С. Колоса і його дружини Г. Гізлер, В. Седляра, Бела Уітца, І. Падалки, В. Касіяна, Є. Повстяного, Т. Бойчука, М. Рокицького, а також Рівери, Сікейроса та інших.^UThe aim of the article is to put into circulation and publish letters (the period from 1965 to 1971) of artist Antonina Ivanova, a representative of the Boychukists artist mo-vement; the article is presented with the introductory part and comments.The artist’s epistolary heritage is stored in the Central State Archive-Museum of Literature andArt of Ukraine. We selected letters from the 1960s and 1970s from several archivalfiles, and after that, when it was possible, we determined the dates when the lettershad been written, if they were not indicated. The letters were arranged according to the chronology we propose, all addresses and dates on the stamps of envelopes and postcards are indicated in the comments to them. The methodology of the study lies in the usage of historical methods, art study analysis methods and empirical perception methods.The scientific novelty. For the first time, epistolary of the talented Ukrain-ian artist Antonina Ivanova to Oksana Pavlenko during the period of 1965–1971 is of-fered for publication; the main subject of the artist’s letters regarding her creative andworking problems, details of her everyday life and biography were determined. Un-til now, it seems impossible to write an extensive biography of Antonina Ivanova, asthere are many unknown facts from the artist’s work, it is still impossible to compile a more or less complete register of her works for various reasons, and as a consequence – to carry out their scientific attribution. The publication of letters is one of the steps in the study of the artist’s creative path.Conclusions. The materials proposed for the publication – the epistolary of Antonina Ivanova – give us the opportunity to expand our understanding of her creative work and personality and to fill gaps in the creative biography of the artist. Antonina Ivanova's letters make it possible to trace at all levels the emergence and arising of interest to the Boychukists movement artists in the 1960s and 1970s and its studies. The artist records almost every mention of the the Boychu-kists, illustrations, articles, sections of publications about them, names of art critics and exhibitions, which exhibited the works of the Boychukists. From Antonina Ivanova’sepistolary we learn about the details of many artists biographies, in particular aboutS. Kolos and his wife G. Gizler, about V. Sedliar, Bela Uitz, I. Padalka, V. Kasiyan, Ye. Povs-tianyi, T. Boychuk, M. Rokytskyi, Rivera, Siqueiros and others.
Файл: rks_2020_26_24.pdf - 0
