До збірника увійшли статті, автори яких, залучаючи до наукового обігу нові джерельні матеріали, досліджують архівні та книжкові фонди Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Більшість публікацій присвячена вивченню змісту та історії фондів, зокрема, бібліографічним раритетам архівознавства (навчальна література з архівної справи 20–30-х років); виданням Біблії, що виходили впродовж п’яти століть у різних країнах і становлять своєрідну колекцію Святого Письма у НБУВ (100 видань); російсько-єврейським періодичним виданням другої половини ХІХ ст. як фундаменту створення єврейської історичної школи; дослідженням історії книжкової колекції графів Хрептовичів, що налічує близько 2000 томів, та зібрання Я. С. Яблоновського, склад якого був типовим для родових бібліотек польського магнатства Правобережної України кінця XVII – початку XVIII ст. Значна увага приділяється долі книжкових фондів Бібліотеки Академії наук УРСР у період окупації Києва у 1941–1943 р., а також поверненню культурних цінностей в Україну та ін. Окремий розділ висвітлює історію бібліотечної, бібліографічної та видавничої діяльності Національної академії наук України. Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

1. Ковальчук Г. І. Видання Біблії з фондів відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - C. 3-15.
2. Матяш І. Б. Бібліографічні раритети архівознавства: перші українські підручники з архівістики. - C. 16-47.
3. Булатова С. О. Бібліотека Яна Станіслава Яблоновського в Підкамені та її книжки у складі родового зібрання Яблоновських у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського. - C. 48-58.
4. Голобуцький П. В. Бібліотека Хрептовичів: люди, події, книги. - C. 59-73.
5. Горшихіна О. Ю. Російсько-єврейські періодичні видання другої половини ХІХ ст. як фундамент створення єврейської історичної наукової школи. - C. 74-81.
6. Кучмаренко В. А., Старовойт С. В. З історії формування бібліотек академічних установ України і розвитку видавничої справи УАН (1918–1928). - C. 82-91.
7. Папакіна Т. П. Діяльність комісій порайонного дослідження історії України ВУАН (на матеріалах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського). - C. 92-106.
8. Луговський О. Г. Видання біобібліографічних покажчиків учених-природознавців НАН України (1919–1999). - C. 107-117.
9. Вересовська Т. В. Внесок Інституту демографії УАН-ВУАН на чолі з академіком М. В. Птухою у розвиток статистичної науки та демографії в Україні (1919–1928). - C. 118-129.
10. Варава Т. В. Основні етапи діяльності "Постійної комісії для складання словника українських діячів науки, історії, мистецтва та громадського руху" (1918–1933). - C. 130-138.
11. Малолєтова Н. І., Дубровіна Л. А. Нацистська бібліотечна політика у період окупації Києва у 1941–1943 рр. і доля книжкових фондів Бібліотеки Академії наук УРСР. - C. 139-172.

До збірника увійшли статті, автори яких, залучаючи до обігу нові джерельні матеріали з фондів Інституту рукопису НБУВ, висвітлюють життєвий і творчий шлях видатних особистостей, діяльність яких припала на кінець ХІХ – початок ХХ ст., – відомого українського громадського діяча В. П. Науменка, педагога та музичного фольклориста П. Д. Демуцького, одного з фундаторів Української Академії наук, філолога Є. К. Тимченка та ін. Розвиток культурологічного процесу в Україні простежується у матеріалах про мистецтвознавчі розвідки довідково-біографічного характеру, зокрема, Шевченкіаду, академіка О. П. Новицького, про історію українських нотних видань 1917–1923 рр., про зародження та розвиток графічного лубка, який за три століття свого існування пройшов шлях від деревориту до офсетного друку, тощо. Об’єктом досліджень стала також історія окремих бібліотечних зібрань та особових архівних фондів – фамільного архіву родини Скоропадських, який репрезентує документи з історії Речі Посполитої, козацтва та гетьманства України; матеріали про склад та зміст рукописної і книжкової спадщини баронів де Шодуар тощо, які містять не лише документальні свідчення про певну особу та історичний рід, а й великий комплекс унікальних документів. У нагоді дослідникам стануть й публікації документів, зокрема, листи з архіву козацького полковника Іллі Новицього, які містять цінні джерела не лише до історії даного козацько-шляхетського роду, а й всієї України останньої третини XVII – початку XVIII ст. Започатковані рубрики "Наукові проблеми бібліографістики" та "Personalia". Розрахований на істориків, філософів, філологів, мистецтвознавців, культурологів, а також на дослідників, які цікавляться вітчизняною історією.

1. Колодезєва С. П. Біобібліографічні матеріали з історії мистецтва в особовому архіві О. П. Новицького в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. - C. 3-10.
2. Гнатенко Л. А. Правопис приголосних та буквених знаків у староукраїнських конфесійних писемних пам’ятках (у зв’язку з другим південнослов’янським графіко-орфографічним впливом). - C. 11-21.
3. Савченко І. В. Українські нотні видання 1917–1923 рр. (особливості відбору та датування). - C. 22-27.
4. Вакульчук О. А. Музично-фольклористична спадщина Порфирія Демуцького. - C. 28-35.
5. Клименко І. В. В. П. Науменко і його роль у розвитку українського просвітництва кінця ХІХ – початку ХХ ст. (за матеріалами з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського). - C. 36-40.
6. Сохань С. В. Внесок Г. П. Житецького в розробку перших нормативних документів для описування рукописних зібрань відділу рукописів ВБУ (20-і роки ХХ ст.). - C. 41-46.
7. Донець О. М. До проблеми вивчення графічного лубка 20–40-х років ХХ ст. (за матеріалами колекції лубкових картинок Сектору естампів та репродукцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського). - C. 47-55.
8. Булатова С. О., Біленький Є. А. Матеріали з історії бібліотеки баронів де Шодуар у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (архівна та рукописна спадщина). - C. 56-74.
9. Шаріпова Л. В. Внутрішній устрій та функціонування бібліотеки Києво-Могилянської академії до пожежі 1780 р.: спроба реконструкції. - C. 75-96.
10. Папакін Г. В. Створення фамільного архіву Скоропадських: доробок Павла Скоропадського. - C. 97-110.
11. Мяскова Т. Є. Передача Бібліотеки Університету св. Володимира до фондів Всенародної бібліотеки України. - C. 111-117.
12. Яременко Л. М. Шляхи оптимізації складу архівного фонду Національної академії наук України. - C. 118-122.
13. Непомнящий А. А. Церковное краеведение в Крыму и краеведческая библиография. - C. 123-147.
14. Петрикова В. Т. Краєзнавча бібліографія як одна із засад розвитку наукового краєзнавства України (20-і роки ХХ ст.). - C. 148-159.
15. Мицик Ю. А. Кілька листів з архіву козацького полковника Іллі Новицького. - C. 160-173.
16. Старовойт С. В. А. Ю. Кримський і видавнича справа в Українській Академії наук. - C. 174-182.
17. Варава Т. В., Портнова Л. Ю. Доля особистого архіву та бібліотеки професора Є. К. Тимченка (за матеріалами Інституту рукопису НБУВ та ЦДАГО України). - C. 183-191.
18. Тупчиенко-Кадырова Л. Г. Гипертекстовые технологии в библиотеке: некоторые аспекты использования. - C. 192-203.
19. Микола Петрович Візир – археограф і організатор української архівної й рукописної справи (до 40-річчя професійної та громадської діяльності). - C. 204-211.