АРХІВ (Всі випуски) / 
Зміст випуска (2020, Вип. 25)
Курганова О. Ю. Візуалізація метафори "Богослужбового року" в художньому оформленні видання "Вінець Христов" Антонія РадивиловськогоРубрика: Дослідження архівних та книжкових фондів Анотація: Мета роботи – розглянути систему художнього оформлення видання «Вінець Христов» Антонія Радивиловського в контексті барокової естетики та традиції оформлення гомілетичних збірників у книжковій культурі XVII ст. Методологія дослідження передбачає застосування структурно-семіотичного підходу до аналізу системи художнього оформлення збірок проповідей до недільних богослужінь церковного року. Такий підхід дозволяє виявити притаманний для естетики бароко прийом метафоризації змісту книги за допомогою вербальних та графічних засобів. Компаративний аналіз структури та принципів ілюстрування виданих у друкарні Києво-Печерської лаври Євангелія учительного 1637 р., «Меча Духовного» 1666 р. Лазаря Барановича та «Вінця Христового» 1688 р. Антонія Радивиловського дозволив продемонструвати зміну семантики однакових ілюстрацій залежно від їхньої ролі у структурі книги. Наукова новизна. Розгляд системи художнього оформлення «Вінця Христового» Антонія Радивиловського 1688 р. в контексті розвитку традиції ілюстрування збірок проповідей до євангельських читань усього року відкриває маловивчений книгознавчий аспект впливу стилю бароко на українську книжкову культуру XVII ст. Висновки. У збірнику «Вінець Христов» Антонія Радивиловського простежується трансформація вже сформованої в українському книгодрукуванні XVII ст. традиції художнього оформлення збірок проповідей до богослужінь церковного року відповідно до вимог барокової естетики. Використаний у текстовій частині «Вінця Христового» цикл із 53 сюжетних гравюр, більшість з яких раніше ілюстрували богослужбові та гомілетичні збірники друкарні Києво-Печерської лаври, набуває метафоричного значення. Місткий структуротвірний образ трояндового вінця, «сплетеного» зі знакових сюжетів євангельської історії, представляє річне коло церковних богослужінь у вигляді вдячного дару, піднесеного Спасителеві за його подвиг. Реалізований одночасно у графічній (гравірований титульний аркуш та цикл гравюр-заставок) і вербальній (тексти передмов) площинах образ вінця у структурі збірки Антонія Радивиловського стає «зримою метафорою» богослужбового року. Прийом оновлення метафоричного змісту добре відомих, пізнаваних художніх образів активно використовувався в декоруванні українських стародруків. Він являє одну з ознак впливу стилю бароко на українську книжкову культуру XVII–XVIII ст. Ключові слова: Антоній Радивиловський, Вінець Христов, книжкова гравюра, українські стародруки, стиль бароко, збірник проповідей. Цитованість авторів публікації:
Бібліографічний опис для цитування: Бібліографія:
|
