Пучков А. О. - Рукописна й документальна спадщина історика культури Олексія Селівачова (1887–1919): огляд приватного архіву, Селівачов М. Р. (2022)

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст випуска (2022, Вип. 28)Ukrainian English

Пучков А. О., Селівачов М. Р.

Рукописна й документальна спадщина історика культури Олексія Селівачова (1887–1919): огляд приватного архіву

Рубрика: Дослідження архівних та книжкових фондів

Анотація: Мета роботи. Загальний огляд друкованих і рукописних матеріалів, пов’язаних з науковою діяльністю та біографічними відомостями українського культурознавця Олексія Федоровича Селівачова (1887–1919), що відклались у приватному архіві. Спроба визначення місця, яке посідає спадщина О. Селівачова в сучасному культурознавстві. Методологія. У процесі проведення дослідження було використано історико-порівняльний метод, що дозволив виокремити спільні й відмінні властивості друкованих та рукописних матеріалів загалом та частково (щодо спадщини Селівачова). Також застосовано метод дедукції як шлях розкладання загального (характеристики досліджуваних джерел) на частини (характеристики конкретних документів). Наукова новизна. Уперше здійснено комплексний огляд друкованих і рукописних матеріалів (зокрема листування й бібліотеки) О. Селівачова, що зберігаютьсяу приватному архіві проф. М. Селівачова. На конкретних прикладах звернено увагу на суспільно-культурну й історико-наукову важливість оприлюднення матеріалів архіву О. Селівачова для сучасного стану культурологічної думки України, заповнення чергової лакуни в історії її розвитку. Висновки. Матеріали особистого архіву й бібліотеки О. Селівачова, що відклались у приватному архіві проф. М. Селівачова, становлять майже невідомий у сучасній гуманітарній науці корпус досліджень різних аспектів культурної історії ("історії ідей") першої чверті ХХ століття. Відтак їхній опис потребує друкованого оприлюднення, поширення серед науковців, які займаються дотичними питаннями, а також ознайомлення зі спадщиною О. Селівачова аспірантів і студентів, які вивчають історію формування культурних і літературних контекстів України першої чверті ХХ століття.

Ключові слова: Олексій Федорович Селівачов, історія ідей, історія культури, приватний архів, друкована і рукописна спадщина.


Цитованість авторів публікації:

Бібліографічний опис для цитування:
Пучков А. О. Рукописна й документальна спадщина історика культури Олексія Селівачова (1887–1919): огляд приватного архіву / А. О. Пучков, М. Р. Селівачов // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2022. - Вип. 28. - С. 52-64. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.28.052

Бібліографія:

  1. Гаврилюк А. Проблематика віри, релігії й атеїзму в працях Олексія Селівачова (1887–1919) // Народознавчі зошити. Львів, 2020. № 5 (155).С. 1175–1188. doi: https://doi.org/1007/nz2020.05.1175.154
  2. Гаврилюк А. Роль родинної традиції у становленні творчої особистості (на прикладі п’яти поколінь Селівачових) // Народознавчі зошити. Львів, 2020. № 1 (150). С. 177–189. doi: https://doi.org/10.15407/nz2020.01.177
  3. Гаврилюк А. Сприйняття та викладання художньої творчості за текстами харківського культуролога Олексія Селівачова // Питання культурології. Київ, 2020. № 36. С. 195–205.
  4. Глагоўская Лена. Сьвятло аднойдзенай зоркі // Czasopis: Беларускі грамадска-культурны штомесячнік. Białystok, 2020. № 5 (335), травень. С. 19–22.
  5. Микола Федорович Сумцов (1854–1922): Опис документальних матеріалів особистого фонду № 794, 1876–1921 рр. / упоряд.: І. О. Іваницька,О. Д. Катруха. Київ: Наукова думка, 1965. 137 с.
  6. Пучков А. "Кстати, подумайте, не можете ли помочь...": Письма М. О. Гершензона и два философских трактата Алексея Фёдоровича Селивачёва(1912–1919 гг.) // Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини : зб. наук. праць / Ін-т проблем сучас. мистецтва. АМУ. Київ, 2006. Вип. 3, ч. 2. С. 170–192.
  7. Пучков А. Олексій Селівачов // АНТ: Вісник археології, мистецтва, культурної антропології. Київ, 2003. Вип. 10–12. С. 119–120.
  8. Селивачёв А. Георг Фридрих Даумер: история одной души // Вопросы философии и психологии. 1916. № 135 (ноябрь–декабрь). С. 329–355.
  9. Селивачёв А. Психология юдофильства // Русская мысль. 1917. Кн. 2.С. 40–64.
  10. Селивачёв А. Ф. "Психология юдофильства" и другие сочинения / поднауч. ред. А. А. Пучкова; редкол.: К. Г. Максимович, А. А. Пучков, М. Р. Селивачёв и др. Нью-Йорк: Алмаз, 2021. 536 с.: ил.
  11. Селівачов Михайло. Після війни … : Спогади. Київ, 2015. С. 298–299,533, 543, 549, 554.
  12. Gawryliuk Alla. Kwestii narodowości w dziełach i życiu historyka kultury Aleksego Seliwaczowa // Knowledge, Education, Law, Management. Lublin. 2020. № 6 (34). Vol. 1. S. 72–82. doi: https://doi.org/10.51647/kelm.2020.6.1.12
  13. Głogowska Helena. Kim była Anna Solanko? // Czasopis: Беларускі грамадска-культурны штомесячнік. Białystok, 2020. № 2 (332), люты. С. 14–18.
  14. Puczkow Andrej, Marczenko Jurij. Alexy Seliwaczew – wileński nauczycielMichała Bachtina // Znad Wilii. Wilno, 2013. № 4 (56). S. 104–110.
  15. Seliwaczow Michał. Niczym romantyczna latarnia // Znad Wilii. Wilno,2016. № 4 (68). S. 95–114.