Добровольська В. В. - Критерії та пріоритети відбору об’єктів історико-культурної документальної спадщини для оцифрування, Калініна-Симончук Ю. С. (2020)

  АРХІВ (Всі випуски) /     Зміст випуска (2020, Вип. 25)Ukrainian English

Добровольська В. В., Калініна-Симончук Ю. С.

Критерії та пріоритети відбору об’єктів історико-культурної документальної спадщини для оцифрування

Рубрика: Інформаційний ресурс культурної спадщини

Анотація: Мета роботи – виявити та узагальнити критерії відбору об’єктів історикокультурної документальної спадщини для оцифрування та подальшого їх збереження й забезпечення доступу для користувачів. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема системного підходу, аналізу, синтезу, логічного методу, методу візуалізації результатів дослідження. Наукова новизна роботи полягає у виявленні різних підходів та розвинутої системи критеріїв і пріоритетів; узагальненні цих критеріїв відбору об’єктів історико-культурної документальної спадщини для оцифрування та умов, які потрібно враховувати; необхідності узгодженої позиції різних відомств у цьому напрямі; залученні офіційної експертизи для визначення послідовності та пріоритетів для уникнення дублювання оцифрування. Висновки. Відбір об’єктів історико-культурної документальної спадщини для оцифрування є завданням, яке має підтримати баланс між національним значенням фондів для історії національних держав та історії людства, запитами користувача та завданням збереження фондів. Оцифрування надає значних переваг користувачам цифрових культурних ресурсів. Основними критеріями відбору об’єктів для оцифрування є: цінність, унікальність, рідкісність документів; документи, що відносяться до об’єктів національного надбання; документи, що мають дослідницьку цінність; документи, які мають незадовільний фізичний стан; документи, що мають загрозу втрати інформації; документи підвищеного попиту та видання, наявні в обмеженій кількості. Головною метою відбору об’єктів культурної спадщини для оцифрування є сприяння утвердженню української ідентичності, введенню в широкий соціальний обіг цифрових об’єктів національної пам’яті України та спадщини світу, інтеграції різних українських цифрових культурних інфор- маційних ресурсів в єдину інформаційну систему.

Ключові слова: об’єкти історико-культурної документальної спадщини, оцифрування, цифрові ресурси, збереження культурної спадщини.


Цитованість авторів публікації:

Бібліографічний опис для цитування:
Добровольська В. В. Критерії та пріоритети відбору об’єктів історико-культурної документальної спадщини для оцифрування / В. В. Добровольська, Ю. С. Калініна-Симончук // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2020. - Вип. 25. - С. 310-323. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.25.310

Бібліографія:

  1. Авторське право для бібліотекарів: підручник / [пер. з англ. О. Васильєва]. Київ : ТОВ «ІММ «ФРАКСІМ», 2015. 196 с.
  2. Дубровіна Л. А. Бібліотеки в системі інституцій національної пам’яті України, національної культурної спадщини та її джерельного ресурсу // Рукописна та книжкова спадщина України. 2016. Вип. 20. С. 233–251.
  3. Дубровіна Л. А. Книжкові та рукописні фонди бібліотек – культурна спадщина та джерельна база вивчення спільного історичного минулого та міжрегіональної інтеграції в епоху цифрового суспільства (Розділ у кол. монографії). Київ, 2018. С. 160–190.
  4. Евстигнеева Г. А. О критериях комплектования традиционного библиотечного фонда и фонда электронных публикаций в единой системе формирования библиотечно-информационного фонда библиотеки на примере ГПНТБ России // Научные и технические библиотеки. 2010. № 10. С. 23–29.
  5. Закон України «Про охорону культурної спадщини». 2000.
  6. Калініна-Симончук Ю. С. Експертиза цінності рукописної та книжкової спадщини в законодавстві України: сучасний стан та перспективи розвитку // Рукописна та книжкова спадщина України. 2019. Вип. 24. С. 268–280. doi: https://doi.org/10.15407/rksu.24.268
  7. Ковальчук Г. Експертиза книжкових пам’яток у бібліотеках: Українознавчий аспект // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2012. № 21. С. 403–416.
  8. Ковальчук Г. І. Критерії відбору книжкових пам’яток для першочергового поцифрування // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2010. Вип. 28. С. 141–147.
  9. Ковальчук Г. І., Лобузіна К. В. Проблеми створення інтегрованого веб-ресурсу книжкових пам’яток України. Матеріали ІІІ Міжнародних книгознавчих читань «Стародруки і рідкісні видання в університетській бібліотеці» (Одеса, 15–17 вересня 2015 р.). Одеса, 2016. С. 8–17.
  10. Ковальчук Г. Рідкісні українські книги в бібліотечних фондах: пам’яткознавчий аспект // Бібліотечний вісник. 2007. № 5. С. 29–36.
  11. Лобузін І. Цифрові бібліотечні проекти: технологічні рішення та управління життєвим циклом колекцій : монографія. Київ, 2016. 216 c.
  12. Лобузіна К. Інформаційні технології створення національних бібліографічних ресурсів // Бібліотечний вісник. 2013. № 1. С. 9–14.
  13. Лосієвський І. Я. Документні пам’ятки в бібліотечних зібраннях: теоретико-методологічні аспекти та сучасна практика // Вісник Харківської державної академії культури. 2013. Вип. 41. С. 124–134.
  14. Методика і критерії виявлення і включення унікальних документальних пам'яток Національного архівного фонду України до Державного реєстру національного культурного надбання / Головне архівне управління України ; Національна академія наук України. Київ, 1998.
  15. Методичні рекомендації для Державної реєстрації книжкових пам’яток України. Кириличні рукописні книги та стародруки. Принципи реєстраційного опису / укл. Л. А. Дубровіна та ін. Київ, 2007. 134 с.
  16. Міждержавний стандарт: ДСТУ: ГОСТ 7.87:2008 Система стандартів з інформації. бібліотечної та видавничої справи. Книжкові пам'ятки. Загальні вимоги (ГОСТ 7.87-2003. IDT). – Див. ГОСТ 7.87-2003 «Книжные памятники. Общие сведения».
  17. Порядок занесення унікальних пам'яток Музейного фонду України до Державного реєстру національного культурного надбання. Наказ МОН України. 2002.
  18. Про затвердження Порядку відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань до Державного реєстру національного культурного надбання. 2016. § 437. Pозд. ІІ. Cт. 1–3.
  19. Рибачок О.М. Міжнародні інтегровані цифрові ресурси документальної спадщини архівів, бібліотек, музеїв: етапи створення, стратегії розвитку (80-ті роки XX – 10-ті роки XXI ст.) : дис… канд. іст. наук (доктора філософії) за спеціальністю 27.00.02 «Документознавство, архівознавство» / Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Київ, 2018. 242 с.
  20. Український бібліографічний репертуар. Українська бібліотечна енциклопедія.
  21. Dobrovolska Viktoriya. Preservation of the digital cultural heritage: basic problems, tasks, principles of selection. Social and Human Sciences. Polish-Ukrainian scientific journal, 2019. 03 (23).
  22. Europeana content strategy: Getting the right content to the right user at the right time. 2017.
  23. Guidelines for digitization projects for collections and holdings in the public domain, particularly those held by libraries and archives. IFLA ; UNESCO. 2003.
  24. Guidelines for National Bibliographies in the Electronic Age. IFLA. 2008.
  25. Hyvönen E. (2012). Publishing and Using Cultural Heritage Linked Data on the Semantic WebPublishing and Using. Synthesis lectures on the semantic web: theory and technology, #3, 1–145. doi: https://doi.org/10.2200/S00452ED1V01Y201210WBE003
  26. Johansson S. Who has the power over cultural heritage? A case study of digitization selection criteria used at Kungl. Biblioteket. Master’s thesis Swedish school of library and information science. 2014. 70 p.
  27. Peter B. Hirtle, Emily Hudson, and Andrew T. Kenyon. Copyright and Cultural Institutions Guidelines for Digitization for U.S. Libraries, Archives, and Museums. Cornell University Library, Ithaca, New York, 2009.
  28. Nacionalni projekt «Hrvatska kulturna baština» 2007. Smjernice za odabir građe zadigitalizaciju.
  29. Ooghe B. and Dries M. Analysing Selection for Digitisation: Current Practices and Common Incentives. D-Lib Magazine, 15, N 9/10.
  30. Terras M. Digital Images for the Information Professional. Burlington, VT: Ashgate, 2008. 245 p.