Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/24
Кл.слова (ненормированные):
історія емоцій, печаль і сльози, Києво-Печерський патерик, Києво-Печерський монастир, українське середньовіччя.. emotional history, sadness and tears, Kyivan Cave Patericon, Kyivan Cave Monastery, Ukrainian medieval history. история эмоций, печаль и слезы, Киево-Печерский патерик, Киево-Печерский монастырь, украинское средневековье.
Аннотация: Мета дослідження – реконструкція ідеальної складової емоційного світу людини українського середньовіччя, а саме – оціночного ставлення чернечої спільноти Києво-Печерського монастиря до покаянних печалі та плачу на основі джерел, які репрезентують печерську традицію, та порівняння цих оцінок із тими, що представлені в перекладних та інших оригінальних текстах Русі. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-порівняльного, історико-хронологічного та історико-системного методів, а також інтерпретаційного. Зазначений методологічний підхід дозволяє шляхом детального аналізу контекстів реконструювати погляд печерської общини на покаянні плач і смуток упродовж певного хронологічного періоду (ХІ–ХVІ ст.) у його зв’язку із загальнохристиянською і давньоруською традиціями. Наукова новизна полягає у виявленні релігійно-етичних основ людських переживань емоційного світу соціуму українського середньовіччя, зокрема сприйняття печалі та сліз покаяння, яке мало потенційний вплив на реальний вимір емоційного світу. Детально розкрито оціночне ставлення до покаянних нерадісних емоцій у середовищі братії Печерської общини. Набули подальшого розвитку наукові знання про Києво-Печерський патерик як цінне джерело до реконструкції ідеальної сфери емоцій давньоруської доби. Висновки. У результаті аналізу текстів з’ясовано, що оцінки сліз і скорботи покаяння в середовищі общини Печерського монастиря були однозначно позитивними. Це засвідчено численними контекстами Києво-Печерського патерика, Повчань прп. Феодосія та Слів свт. Кирила Туровського. Аналізовані нерадісні емоції були предметом повчання, настанови. Їхня цінність підтверджувалася авторитетом Святого Письма. Вони розумілися як запорука спасіння душі, згадувалися вконтексті подвигів і як приналежні святим. Покаянні печаль і плач, згідно з текстом, мали позитивні наслідки, в тому числі найголовніший для печерської спільноти – вічну радість у Царстві Небесному. Виявлене оціночне ставлення до аналізованих емоцій було суголосним східнохристиянській і давньоруській традиціям.^UThe aim of this article is to reconstruct the ideal component of the emotional world of the Ukrainian Middle Ages, namely, the evaluation attitude of the monastic community of the Kyivan Cave Monastery to repentant sorrow and tears on the basis of sources that represent the Cave tradition, and to compare these estimates to those in the translated and other original texts. The methodology of the study includes application of historical-comparative, historical-chronological, historical-systemic and interpretation methods. This methodological approach allows, through a detailed analysis of the contexts, to reconstruct the view of the Cave community on the repentant tears and sorrow during a certain chronological period (11th – 16th centuries), in connection with the Christian and ancient Russian traditions. The academic novelty is represented by identification of religious and ethical foundations of human experiences of the emotional world of the medieval society, in particular the perception of sorrow and the tears of repentance, which had a potential impact on the real component of the emotional world. Assessment of repentance of joyless emotions in the environment of the Cave community is revealed in detail. The scientific knowledge of the Kyivan Cave Patericon as a valuable source for the reconstruction of the Old Rus’ age «ideal» emotional sphere has acquired further development. Conclusions. As a result of the analysis of the texts, it was found out that the evaluation of tears and sorrows of repentance in the community of the Kyivan Cave monastery were defi nitely positive. This is substantiated by the numerous contexts of the Kyivan Cave Patericon, the Teachings of rev. Theodosius and the Words of St. Cyrill of Turov. The unhappy emotions analysed were the subject of instruction. Their value was affirmed by the authority of the Scripture. They were understood as the pledge for the salvation of the soul, referred to in the context of feats, as achievements attributed to the saints. According to the text, the repentance of sorrows and tears had positive consequences, including the most important one for the Cave community – eternal joy in the Kingdom of Heaven. The revealed evaluative attitude to the analysed emotions is consistent with the Eastern Christian and old Russian traditions.^RЦель исследования. Целью этой статьи является реконструкция идеальной составляющей эмоционального мира человека украинского средневековья, а именно – оценочного отношения монашеской общины Киево-Печерского монастыря к покаянным печали и плачу на основе источников, которые представляют Печерскую традицию, и сравнение этих оценок с теми, что отображены в переводных и других оригинальных текстах Руси. Методология исследования заключается в применении историко-сравнительного, историко-хронологического, историко-системного и интерпретационного методов. Указанный методологический подход позволяет путем тщательного анализа контекстов реконструировать взгляд Печерской общины на покаянные плач и скорбь в течение определенного хронологического периода (ХI–ХVI вв.), в связи с общехристианской и древнерусской традициями. Научная новизна заключается в выявлении религиозно-этических основ человеческих переживаний эмоционального мира социума украинского средневековья, в частности восприятия печали и слез покаяния, которое имело потенциальное влияние на реальное измерение эмоционального мира. Подробно раскрыто оценочное отношение к покаянным нерадостным эмоциям в среде братии Печерской общины. Получили дальнейшее развитие научные знания о Киево-Печерском патерике как ценном источнике к реконструкции идеальной сферы эмоций древнерусской эпохи. Выводы. В результате анализа текстов выяснено, что оценки слез и скорби покаяния в среде общины Печерского монастыря были положительными. Это засвидетельствовано многочисленными контекстами Киево-Печерского патерика, Поучений прп. Феодосия и Слов свт. Кирилла Туровского. Рассматриваемые нерадостные эмоции являлись предметом поучения, наставления. Их ценность подтверждалась авторитетом Священного Писания. Их понимали как залог спасения души, они упоминались в контексте подвигов и как принадлежащие святым. Покаянные печаль и плач, согласно тексту, имели положительные последствия, в том числе главное для Печерской сообщества – вечную радость в Царстве Небесном. Обнаруженное оценочное отношение к анализируемым эмоциям соотносится с восточнохристианской и древнерусской традициями.
Файл: rks_2019_24_15.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Петрушко Людмила Анатольевна
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2020/26
Кл.слова (ненормированные):
історія емоцій, печаль і сльози, смерть ближніх, Києво-Печерський патерик, Києво-Печерський монастир, українське середньовіччя.. emotional history, sadness and tears, the death of the closed ones, Kyivan Cave Patericon, Kyivan Cave Monastery, Ukrainian medieval history.
Аннотация: Мета дослідження. Метою цієї статті є реконструкція реальної та ідеальної складових емоційного світу людини українського середньовіччя, а саме – актуальності плачу та смутку через смерть близьких та оціночного ставлення до них. Методологія дослідження базується на застосуванні історико-порівняльного, історико-хронологічного та історико-системного, а також інтерпретаційного та іконографічного методів. Зазначений методологічний підхід дозволяє шляхом детального аналізу текстів і контекстів реконструювати актуальність нерадісних емоцій через смерть ближніх і оціночне ставлення до них у середовищі печерської общини впродовж певного хронологічного періоду (ХІ–ХVІ ст.), у тісному зв’язку зі східнохристиянською і давньоруською традиціями. Наукова новизна полягає у відтворенні реального емоційного світу середньовіччя шляхом виявлення однієї з найактуальніших обставин печалі та сліз. Розкрито оціночне ставлення братії печерської общини до таких нерадісних емоцій та виявлено його причини. Набули подальшого розвитку наукові знання про Києво-Печерський патерик як цінне джерело до рекон-струкції реального та ідеального світу людини давньоруської доби. Висновки. У результаті аналізу значної кількості джерел з’ясовано, що смерть ближніх була однією з найактуальніших обставин печалі та сліз в епоху українського середньовіччя. Оціночне ставлення печерської спільноти до таких емоцій було нейтральним. Це пов’язано з тим, що вони безпосередньо не сприяли спасінню душі, але й не перешкоджали цьому. З’ясовано, що смерть сприймалась у двох вимірах: як закінчення земного шляху людини і як розлука. Відповідно, нерадісні емоції за такої обставини засвідчували цінність життя, в тому числі як джерела благ (духовних, душевних і матеріальних) для інших. Виявлене оціночне ставлення до аналізованих печалі та сліз співвідносилося зі східнохристиянською та давньоруською традиціями.^UThe aim of this article is to reconstruct the real and ideal component of the emotional world of human of the Ukrainian Middle Ages, namely, the urgency of crying and sadness over the death of the closed ones and the evaluation attitude to them. The methodology of the study includes application of historical-comparative, historical-chronological, historical-systemic, interpretation and iconographic methods. This methodologicalapproach allows, through a detailed analysis of the texts and contexts, to reconstructthe urgency of joyless emotions over the death of the closed ones and the evaluation attitude to such sadness and tears among the Cave community during a certain chronological period (11th – 16th centuries), in connection with the Eastern Christian and Old Russian traditions. The academic novelty is represented by reconstitution of real emotion world of the Middle Age, through identification of one of the most pressing circumstances of sadness and tears. Assessment of such emotions in the environment of the Cave community is revealed. The scientific knowledge about the Kyivan Cave Patericon as a valuable source for the reconstruction of the “real” and “ideal” emotional world of a man of the Old Rus’ age has acquired further development. Conclusions. As a result of the analysis of a large number of sources, it was revealed that the death of the closed ones was one of the most pressing circumstances of sadness and tears in the Ukrainian Middle Ages. The evaluation attitude of the Cave community to such emotions was definitely neutral. This is due to the fact that they did not directly contribute to the salvation of the soul, but did not prevent it. It has been found that death is perceived in two dimensions: as the end of the earthly path of a man and as separation. Accordingly,joyful emotions in such circumstances evidenced the value of life, including as sources of benefits (spiritual and material) to others. The revealed evaluative attitude to the analysed emotions is consistent with the Eastern Christian and Old Russian traditions.
Файл: rks_2020_26_20.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2022/29
Кл.слова (ненормированные):
історія емоцій, пе-чаль і сльози, Скитський патерик, Си-найський патерик, Лествиця.. history of emotions, sadness and tears, Scete paterik, Sinai paterik, Ladder.
Аннотация: Мета роботи. Комплексна рекон-струкція візії смутку і плачу, пред-ставленої в повчальній літературієгипетсько-палестинського монаше-ства. Методологія дослідження по-лягає в застосуванні методів аналізу,синтезу та узагальнення, класифікаціїта систематизації, індукції та дедукції,наративного, історико-типологічного,історико-проблемного, історико-порів-няльного, історико-системного, істо-рико-генетичного, термінологічногоаналізу, контент-аналізу та інтерпре-таційного. Науковою новизною єкомплексна реконструкція візії смут-ку і сліз у перекладній повчальній лі-тературі. Розглянуто та узагальне-но особливості розуміння цих емо-цій у православній традиції. Набулиподальшого розвитку уявлення прозначимість сліз для середньовічно-го чернецтва. Висновки. У результа-ті аналізу багатої історичним змістомджерельної бази з’ясовано, що чер-неча традиція християнського Схо-ду розрізняла три види печалі та пла-чу (правильні, природні та неправиль-ні). Вони характеризувалися відповід-ними оцінками – позитивною, ней-тральною (позитивно-нейтральною)та негативною, які залежали від того,як ці емоції співвідносилися зі спра-вою спасіння душі. Центральним ас-пектом богослов’я були скорбота тасльози з любові до Господа. Існуваласпеціальна етика названих емоцій, щостосувалася засобів досягнення ду-ховного плачу, збереження його в чи-стоті, утримання та утвердження вньому; методів боротьби із гріхов-ною печаллю; переходу від гріховнихі природних сліз до Богоугодних. Ко-нотація печалі та плачу загалом нега-тивна. Це пов’язане з розумінням їх-нього місця в людській історії: вониз’явилися як вимушений наслідок грі-хопадіння, їх не було в Раю і не буде вЦарстві Небесному.^UThe goal of the research. The article aims to comprehensively reconstruct the vision of sadness and tears presented in the instructive literature of Egyptian-Palestinian monasticism. Methodology. The research uses methods of analysis, synthesis and generalization, classification and systematization, induction and deduction, narrative, historical-typological, historical-problematic, historical-comparative, historical-systemic, historical-genetic, terminological analysis, content analysis and interpretive. Scientific novelty. The article presents a comprehensive reconstruction of the vision of unhappy emotions in the translated instructive literature. The peculiarities of understanding sadness and weeping in the Orthodox tradition are consideredand generalized. The idea of the significance of tears for medieval monasticism hasbeen further developed. Conclusions. As a result of the analysis of rich in historical content the source base, it is clarified that the monastic tradition of the Christian East distinguished between three types of sadness and weeping. They are characterizedby relevant assessments such as positive, neutral (positive-neutral) and negative, which depends on how those unhappy emotions correlate with the cause of the salvation of the soul. The central aspect of theology is sorrow and tears of love for Lord. There is distinctive ethics of the unhappy emotions which involves the means of achievement of the spiritual crying, its perseverance, maintenance, and affirmationin purity; the methods of combating the sinful sadness; the transition from corruptand natural tears to the pleasing to God ones. The connotation of the unhappy emotionsin the Christian tradition is generally negative. It is due to the understanding of their place in human history: sorrows and tears have appeared as a forced consequence of Adam and Eve lapse from virtue. There was no sign of it in Paradise of Eden; the same will be in the Kingdom of Heaven.
Файл: rks_2022_29_6.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/31
Кл.слова (ненормированные):
історія емоцій, емоційний світ, Києво-Печерський патерик, сльози і печаль, потенційніта латентні емоції.. history of emotions, emotional world, Kyivan Cave Patericon, tears and sadness, potential and latent emotions.
Аннотация: Мета роботи. Пошук та аналіз потенційних і латентних згадок сліз і печалі в тексті Києво-Печерського патерика. Методологія дослідження полягає в застосуванні методів аналізу, синтезу та узагальнення, класифікаціїта систематизації, індукції та дедукції, текстологічного аналізу, компаративного, контент-аналізу та інтерпретаційного. Наукова новизна. Удослідженні вперше здійснено спробу відшукати та проаналізувати потенційні та латентні згадки сліз і печалів тексті Києво-Печерського патерика. Висновки. У результаті пошуку можливих та опосередкованих згадок сліз і печалі було віднайдено понад100 потенційних та латентних повідомлень про названі емоції. Можливі (не)радісні емоції (близько 79) запропоновано за зразком існуючих повідомлень про смуток і плач. Найбільше їх належить до таких обставин, як молитва, покаяння та прохання; менше – повчання, батьківські хвилювання за дітей, спільні нещастя, загроза спасінню ближнього, перешкоди на Богоугодному шляху, смерть, зустріч, радісне зворушення. Невисловлені прямо плач і скорботу (близько 24) ми "реконструювали" на підставі наявних поряд у тексті звісток про нерадісні емоції, повідомлень про утішення, про неможливість терпіти певні ситуації, про обтяжуючі обставини, а також про радість, про спокій чи бадьорість, які в тих випадках є чимось винятковим, таким, що викликає навіть подив. Ці (не)радісні емоції стосуються труднощів чернечого подвигу (їх особливо багато), власних гріхів та ближніх (загрози спасінню через відхід з монастиря), перешкод на Богоугодному шляху, загрози життю/благополуччю дітей, особистих нещасть, відсутності матеріальних благ, загрози честі. Вважаємо, що відсутність згадок нерадісних емоцій могла пов’язуватися з тим, що для печерської спільноти властивою була помірна емоційність, що й відображено в тексті. Думка про те, що скорбота в окремих випадках (труднощі монашеського подвигу) замовчувалася, що автори уникали таких звісток, видається нам малоймовірною, адже все одно про ці труднощі духовної боротьби та духовної праці над собою повідомляється. Перспективами дослідження можна назвати вивчення в запропонованому ключі інших джерел, що репрезентують печерську традицію, а також оригінальних пам’яток східноєвропейського Середньовіччя.^UThe goal of the research. The article aims to search and analysis of potential and latent mentions of tears and sadness in the text of the Kyivan Cave Patericon. Methodology. The research uses methods of analysis, synthesis and generalization, classification and systematization, induction and deduction, textual analysis, comparative, content analysis and interpretive methods. Scientific novelty. In the study, for the first time, an attempt was made to findand analyze potential and latent references to tears and sadness in the text of the Kyivan Cave Patericon. Conclusions. As a result of the search for possible and indirect mentions of tears and sadness, over 100 potential and latent reportsof the named emotions were found. Possible (un)joyful emotions (about 79) are suggested based on existing messages about sadness and crying. Most of them belong to such circumstances as prayer, repentance and petition; less – instruction, parental worries for children, common misfortunes, a threat to the salvation of a neighbor, obstacles on the path pleasing to God, death, a meeting, joyful emotion. Non-verbalized directly crying and sorrow (about 24) was reconstructed on the basis of reports of unhappy emotions, which are present next to each other in the text; messages about consolation, about the impossibility of enduring certain situations, about aggravating circumstances, as well as about joy, about calmness or cheerfulness, which in those cases are something exceptional, such that it even causes surprise. These (un)joyful emotions relate to the difficulties of the monastic feat (there are especially many of them), one’s own sins and those of others (threats to salvation due toleaving the monastery), obstacles on the God-pleasing path, threats to the life/well-being of children, personal misfortunes, lack of material goods, threats to honor. We believe that the absence of mentions of unhappy emotions couldbe connected with the fact that the Pechersk community was characterized by moderate emotionality, which is reflected in the text. The idea that griefin individual cases (difficulties of monastic labor) was hushed up, that the authors avoided such news, seems unlikely to us, because all the same, these difficulties of spiritual struggle and spiritual work on oneself are reported. The prospects of the research are the study in the suggested key of other sources representing the Pechersk tradition, as well as original monuments of the Eastern European Middle Ages.
Файл: rks_2023_31_5.pdf - 0
