Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2004/9
Файл: rks_2004_9_9.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2016/20
Кл.слова (ненормированные):
документація ХVІІ–ХVІІІ ст., київські православні монастирі, церковна історія, історія України. documents of the 17–18th centuries, Kyiv orthodox monasteries, ecclesiastical history, history of Ukraine. документация ХVІІ–ХVІІІ ст., киевские православные монастыри, церковная история, история Украины
Аннотация: До наукового обігу залучено ряд важливих документів ХVІІ–ХVІІІ ст. із зібрань Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вони стосуються діяльності провідних київських православних монастирів, зокрема Видубицького, Михайлівського Золотоверхого, Києво-Печерської лаври. Рукописи не тільки проливають світло на церковну історію, але й надають інформацію про деякі маєтності цих монастирів, розкривають історичну топоніміку Києва, висвітлюють окремі аспекти повсякденного життя тощо^UThe article presents to science a few important documents of the 17–18th centuries, which are part of the collection of the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine, including the documents of hetmans, Kyiv metropolitants, and hegumens. They cover the history of prominent Kyiv orthodox monasteries, especially Saint Michael’s Vydubychi Monastery, Saint Michael’s Golden-Domed Monastery and Kyiv-Pechersk Lavra. The manuscripts shed light not only on the ecclesiastical history (monasteries’ lawsuits, personnel’ transfers, biographies of prominent ecclesiastical and cultural figures). They also contain the data on the history of certain domains of Vydubychi Monastery (village Lisnyky near Kyiv), Kyiv historical toponymy, certain aspects of everyday life etc. In addition, the author presents a document containing the description of the domains of Vilnius Monastery of the Holy Spirit^RВ научный оборот вводится ряд важных документов ХVІІ–ХVІІІ ст. из собраний Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, в т. ч. документы гетманов, киевских митрополитов, игуменов. Они касаются истории ведущих киевских православных монастырей, главным образом Свято-Михайловского Выдубицкого, Свято-Михайловского Золотоверхого, Киево-Печерской лавры. Рукописи проливают свет не только на церковную историю (тяжбы монастырей, кадровые перемещения, биографии видных церковных и культурных деятелей). В них также содержатся сведения из истории некоторых владений Выдубицкого монастыря (с. Лесники под Киевом), об исторической топонимике Киева, отдельных аспектах повседневной жизни и т. д. В дополнении приводится документ с описанием владений виленского Свято-Духовского монастыря
Файл: rks_2016_20_27.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Мыцык Ю.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2021/27
Кл.слова (ненормированные):
тестамент, тестатори, формуляр, клаузули, міська канцелярія, мешканці міст, Волинь, XVIІ століття.. testaments, testators, form, clauses, town chancellery, town dwellers, Volyn, 17th century.
Аннотация: Мета статті – проаналізувати структуру (формуляр) тестаментів волинських городян та дослідити деякі мовні особливості письма цих актів приватноправового характеру кінця XVI–XVIІ ст. Методологія дослідження: з урахуванням міждисциплінарного підходу використано методи дипломатичного аналізу, зовнішньої та внутрішньої критики історичних джерел. Наукова новизна: вперше здійснено структурний аналіз текстів неопублікованих 170-ти тестаментів мешканців міст Волині, вписаних до волинських міських і ґродських книг кінця XVI–XVIІ ст. та розкрито деякі мовні особливості письма цих актів. Висновки. Формуляр волинських тестаментів містить усі основні клаузули, характерні для такого типу документів ранньомодерного часу. Щодо структури вони майже не відрізняються від усталеного раніше в Короні Польській і Великому князівстві Литовському формуляра, за винятком вступних формул, коли іноді оминались інвокація й аренга, а також прикінцевих. Складніший формуляр мали тестаменти жителів Олики, де була добре розвинутою міська канцелярія. Очевидно, що більшість розпоряджень останньої волі виголошувались усно перед міськими урядниками і писарем, який надавав цим висловленням писемного характеру, вписуючи вербальну оповідь у канцелярський текстовий шаблон. Укладачі тестаментів записували усталені на той час формули, іноді привносили в них свої міркування з приводу обставин і причин смерті, а також особисті рефлексії заповідача. Типові кліше, вироблені в тогочасних канцеляріях, залишалися чинними до початку XVIII ст. У той же час порівняльний аналіз волинських міщанських тестаментів засвідчує наявність у них емоційної риторики, діалогів, іноді – докладного опису майна, що не було притаманне тестаментам західних регіонів Речі Посполитої, які мали формалізований характер і наслідували новітні європейські традиції оформлення таких актів. Мовний аналіз тестаментів волинських городян засвідчує наявність численних українізмів у польськомовних текстах.^UThe purpose of the article is to analyze the structure (form) of testaments of Volynian citizens and to investigate some linguistic features of the writing of these private acts at the end of the 16th and 17th centuries. Research methodology: according to the interdisciplinary approach there were used the methods of diplomatic analysis, external and internal criticism of historical sources. Scientific novelty: for the first time it was committed a diplomatic analysis of the texts of unpublished 170 testaments of the inhabitants of Volynian towns from the town and castle books of the end of the 16th and 17th centuries, and revealed some linguistic features of the writing of these acts. Conclusions. The Volyn testament form contains all the main clauses characteristic of this type of documents of early modern times. As for the structure, they are almost indistinguishable from the form previously established in the Crown of Poland and the Grand Duchy of Lithuania, with the exception of introductory formulas, when sometimes invocation and arenga, as well as final ones. The testaments of the inhabitants of Olyka, where the town chancellery was well developed, had a more complex form. It is obvious that most of the orders of the last will were pronounced orally before the city officials and the clerk, who gave these statements a written character, inscribing the verbal narrative in a text template. The testators wrote down the formulas established at that time, sometimes bringing in their own opinions about the circumstances and causes of death, as well as the personal reflections of the testator. Typical clichés, produced in the offices of that time, remained in force until the beginning of the 18th century. At the same time, a comparative analysis of Volynian urban wills shows the presence of emotional rhetoric, dialogues, and sometimes a detailed description of property, which was not typical of the testaments of the western regions of the Commonwealth, which were formalized and followed the latest European traditions of these acts. Linguistic analysis of the testaments of Volynian citizens shows the presence of numerous Ukrainian words in Polish-language texts.
Файл: rks_2021_27_3.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
Гетьманщина, заповіт, Любеч, міщани, спадкоємці, тестатор, тестамент, форммуляр.. testament, Liubech, burgesses, heirs, testator, Hetmanshchyna, form.
Аннотация: Мета роботи. Визначення інформативного потенціалу тестаментів любецького міщанства козацької доби, а також особливостей укладання даного виду документів. Методологія передбачає застосування історико-логічного, порівняльного та емпіричного методів дослідження, а також прийомів палеографічного аналізу. Наукова новизна статті обумовлюється тим фактом, що тривалий час тестаменти жителів міст української гетьманської держави, зокрема й Любеча, залишалися малодослідженими. Йдеться як про з’ясування можливостей їх джерельно-інформаційного потенціалу, так і про розгляд процесу уніфікації формулярів і структури тексту документів. Тому виконаний автором джерелознавчий аналіз допоможе тим науковцям, які займаються вивченням історії міст Гетьманщини в цілому й Чернігово-Сіверщини, зокрема. Висновки. Охарактеризовані документи є важливим історичним джерелом, що дає змогу відтворити різні сторони суспільного й буденного життя мешканців міста Любеча у другій половині XVII – першій половині XVIII ст. Джерельно-інформаційний потенціал тестаментів можна з успіхом залучати при вивченні соціально-економічної історії Любеча, норм тогочасного спадкового права, культурно-побутових умов, генеалогії окремих міщанських родів, регіональної топоніміки і навіть для окреслення менталітету укладачів. Формуляр заповітів любецьких міщан містить усі основні клаузули, що були притаманні для відповідних ділових паперів ранньомодерної доби, за винятком аренги. Наявність деяких типових кліше, що на середину ХVII ст. уже втратили свою чинність, свідчить про консервативний характер регіонального діловодства.^UThe goal of the work. Determining the informative potential of the testaments of the Liubech burgesses of the Cossack era, as well as the peculiarities of concluding this type of documents. The methodology involves the use of historical-logical, comparative and empirical research methods, as well as techniques of paleographic analysis. The scientific novelty of the article is due to the fact that for a long time the testaments of the inhabitants of the cities of the Ukrainian hetman state, including Liubech, remained unexplored. It is a question of finding out the possibility of their source and information potential, as well as considering the process of unification of forms and text structure of documents. Therefore, the source analysis performed by the author will help those scholars who study the history of the cities of the Het manshchyna in general and Chernihiv-Sivershchyna in particular. Conclusions. The described documents are an important historical source, which makes it possible to recreate various aspects of the social and everyday life of the inhabitants of the town of Liubech in the second half of the 17th– the first half of the 18th century. The source and information potential of testaments can be successfully used to study the socio-economic history of Liubech, norms of contemporary inheritance law, cultural and living conditions, genealogy of individual town-dweller families, regional to ponymy and even to outline the mentality of the compilers. The testamentary form of the Liubech burgesses contains all the main clauses that were inherent in the relevant business papers of the early modern period, with the exception of the arenga. The presence of some typical clichés that in the middle of the 17th century have already lost their validity, indicates the conservative nature of regional office work.
Файл: rks_2023_30_13.pdf - 0
Дод. точки доступу:
0001403642, 0001403642
