Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/1993/1
Файл: rks_1993_1_12.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/1994/2
Файл: rks_1994_2_4.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Дубровіна, Л. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2000/6
Файл: rks_2000_6_13.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2002/7
Файл: rks_2002_7_12.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2003/8
Файл: rks_2003_8_6.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2007/12
Файл: rks_2007_12_4.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2013/17
Кл.слова (ненормированные):
О. Лебедєв, археографічний каталог, писемна пам’ятка, кодекс, рукопис, дата написання.. O. Lebedev, archaeographic catalog, written monuments, code, Cyrillic Codes of XIVth–XVIth centuries, manuscript, date of writing.. А. Лебедев, археографический каталог, письменный памятник, кодекс, рукопись, дата написания.
Аннотация: Вперше цілісно піднято проблему датування О. Лебедєвим давніх писемних пам’яток різних культур і мов з колекції ЦАМ КДА, які не мають точно датованих кодикологічних записів. Наголошується на необхідності критичного перегляду даних, репрезентованих в археографічному каталозі О. Лебедєва (1916). Зазначається, що вченими Інституту рукопису НБУВ здійснене уточнення датування слов’янських кириличних кодексів XIV-XVI ст., на прикладі яких і розглядається дана проблема.^UIn the article the author for the first time raises the issue of O. Lebedev dating ancient written monuments of different cultures and languages of the collection of CAM of KTA that do not have exactly dated codicological records. The author accentuates the necessity of a critical review of data represented in the archaeographic catalog of O. Lebedev (1916). It is noted that the scholars of the Institute of Manuscripts of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine have already specified the dating of Slavic Cyrillic Codes of the XIVth–XVIth centuries which serves as an example for the issue consideration.^RВпервые целостно поднята проблема датировки А. Лебедевым древних письменных памятников разных культур и языков из коллекции ЦАМ КДА, которые не имеют точно датированных кодикологических записей. Отмечается необходимость критического пересмотра данных, представленных в археографическом каталоге А. Лебедева (1916). Отмечается, что учёными Института рукописи НБУВ осуществлено уточнение датировки славянских кириллических кодексов XIV-XVI вв., на примере которых и рассматривается данная проблема.
Файл: rks_2013_17_23.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Гнатенко Л. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2013/17
Кл.слова (ненормированные):
О. Лебедєв, археографічний каталог, українські кириличні кодекси XVII ст., рукопис, дата написання, філігрань.. O. Lebedev, archaeographic catalog, Ukrainian Cyrillic Codes of the XVIIth century, manuscript, date of writing, filigree.. А. Лебедев, археографический каталог, украинские кириллические кодексы XVII в., рукопись, дата написания, филигрань.
Аннотация: Вперше розглянуто проблему датування українських кириличних кодексів XVII ст., репрезентовану в археографічному каталозі колекції ЦАМ КДА О. Лебедєва. Об’єктом дослідження обрано кодекси, які не мають точно датованих кодикологічних записів і в описах каталогу подані із хронологічно звуженою «непрямою» датою написання. Критично переглянуто описи кодексів за сучасними даними археографії, кодикології, палеографії, філігранології.^UIn the article the author for the first time raises the issue of dating Ukrainian Cyrillic Codes of the XVIIth century, represented in the archaeographic catalog of CAM of KTA collection of O. Lebedev. She selected for the object of her research the codes which do not have exactly dated codicological records and are presented in the catalog descriptions with a chronologically diminished "indirect" date of writing. The article provides a critical review of the codes descriptions on the base of the modern archaeography, codicology, paleography and philigranology data.^RВпервые рассмотрена проблема датировки украинских кириллических кодексов XVIII в., представленную в археографическом каталоге коллекции ЦАМ КДА А. Лебедева. Объектом исследования избраны кодексы, не имеющие точно датированных кодикологических записей и в описаниях каталога представленных с хронологически суженной «косвенной» датой написания. Критически пересмотрены описания кодексов по современным данным археографии, кодикологии, палеографии, филигранологии.
Файл: rks_2013_17_24.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Добрянская Т. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2016/20
Кл.слова (ненормированные):
Крехів, Церковний Устав, кодикологія. Krekhiv, Ecclesiastical Statute, codicology. Крехов, Церковный Устав, кодикология
Аннотация: Здійснено спробу реконструкції історії написання та побутування рукописного Церковного Уставу, створеного в першій третині XVІI ст., який походить із Крехівського Свято-Миколаївського василіанського чоловічого монастиря. Виконано кодикологічний опис пам’ятки, зокрема досліджено її структуру, матеріал та його обсяг, проаналізовано організацію сторінок, тип письма, оздоблення, зміст, описано оправу, покрайні записи та визначено стан збереженості рукописного кодексу^UIn the article reconstructed is the history of creation and use of hand-written Ecclesiastical Statute from Krekhiv (near Lviv) St. Nicolas Basilian monastery, made in the first third of the 17th century. Codicological description of the manuscript is conducted; its structure, material and size are investigated. Organization of pages, type of writing, styling and content are analyzed. Moreover, the book binding is described, the notes within the manuscript are recorded and integrity of the codex is specified^RВ статье реконструирована история создания и бытования рукописного Церковного Устава, изготовленного в первой трети XVІI века, из Креховского (близ Львова) Свято-Никольского василианского мужского монастыря. Предложено кодикологическое описание памятника, в частности исследованы структура, материал и объем кодекса, проанализированы организация страниц, тип письма, художественное оформление, состав, описан переплет, поданы записи и определена сохранность рукописной книги
Файл: rks_2016_20_16.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Волощенко С. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2016/20
Кл.слова (ненормированные):
документація ХVІІ–ХVІІІ ст., київські православні монастирі, церковна історія, історія України. documents of the 17–18th centuries, Kyiv orthodox monasteries, ecclesiastical history, history of Ukraine. документация ХVІІ–ХVІІІ ст., киевские православные монастыри, церковная история, история Украины
Аннотация: До наукового обігу залучено ряд важливих документів ХVІІ–ХVІІІ ст. із зібрань Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вони стосуються діяльності провідних київських православних монастирів, зокрема Видубицького, Михайлівського Золотоверхого, Києво-Печерської лаври. Рукописи не тільки проливають світло на церковну історію, але й надають інформацію про деякі маєтності цих монастирів, розкривають історичну топоніміку Києва, висвітлюють окремі аспекти повсякденного життя тощо^UThe article presents to science a few important documents of the 17–18th centuries, which are part of the collection of the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine, including the documents of hetmans, Kyiv metropolitants, and hegumens. They cover the history of prominent Kyiv orthodox monasteries, especially Saint Michael’s Vydubychi Monastery, Saint Michael’s Golden-Domed Monastery and Kyiv-Pechersk Lavra. The manuscripts shed light not only on the ecclesiastical history (monasteries’ lawsuits, personnel’ transfers, biographies of prominent ecclesiastical and cultural figures). They also contain the data on the history of certain domains of Vydubychi Monastery (village Lisnyky near Kyiv), Kyiv historical toponymy, certain aspects of everyday life etc. In addition, the author presents a document containing the description of the domains of Vilnius Monastery of the Holy Spirit^RВ научный оборот вводится ряд важных документов ХVІІ–ХVІІІ ст. из собраний Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, в т. ч. документы гетманов, киевских митрополитов, игуменов. Они касаются истории ведущих киевских православных монастырей, главным образом Свято-Михайловского Выдубицкого, Свято-Михайловского Золотоверхого, Киево-Печерской лавры. Рукописи проливают свет не только на церковную историю (тяжбы монастырей, кадровые перемещения, биографии видных церковных и культурных деятелей). В них также содержатся сведения из истории некоторых владений Выдубицкого монастыря (с. Лесники под Киевом), об исторической топонимике Киева, отдельных аспектах повседневной жизни и т. д. В дополнении приводится документ с описанием владений виленского Свято-Духовского монастыря
Файл: rks_2016_20_27.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Мыцык Ю.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2017/21
Кл.слова (ненормированные):
Устав церковної служби, Білостоцький Устав, рукописний Устав XVII ст.. Statute of Ecclesiastical Service, Bilоstok Statute, Bilоstok, manuscript Statute of the 17th century.. Устав церковной службы, Белостокский Устав, Белосток, рукописный Устав XVII в.
Аннотация: Здійснено кодикологічний опис рукописного Церковного Уставу першої чверті XVІI ст., який походить із Білостоцького Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря, що на Волині, зокрема досліджено його структуру, матеріал та обсяг; проаналізовано організацію сторінок, тип письма, оздоблення, зміст; описано оправу та покрайні записи; визначено стан збереженості рукописного кодексу; реконструйовано історію написання та побутування.^UThe article provides general characteristics of Cyrillic manuscript church statutes, in particular the Study statutes, into the type of which we classify the investigated Bilоstok Statute. Marginal notes, stamps and labels, revealing the history of the codex existence, are investigated. In the 17–18th centuries it belonged to the Bilоstok monastery, in the 19th century it was deposited in the library of the Volyn Ecclesiastical Seminary, and from the 30s of the 20th century – in VNLU. The specifics and peculiarities of the artifact structure and content are demonstrated. Comparison of the Bilоstok Statute with a much older printed Statute of 1610 has allowed to reveal the following distinctions: the codex starts with the very statute of daily service; then Mark chapters totaling 81 units follow (in the printed version – 144); in the main part there are placed the Menology, the services of the Lent, of the Pentecost and of the Fast of Peter and Paul. It was determined that in printed variants of a book of this type the rubrics depicting norms of monastic life did not feature, in particular those concerning the monastic cell statute, general prayer, fasts, bows, general meal and various monastic needs, and also preaching and rules of Saint Fathers.^RВ статье предлагается общая характеристика кириллических рукописных Церковных Уставов, в частности Студийских, к типу которых относится предложенный для исследования Белостокский Устав. Изучены записи на полях, штампы и наклейки, раскрывающие историю бытования кодекса: в XVII–XVIІI в. он принадлежал Белостокскому монастырю, в ХІХ в. хранился в библиотеке Волынской духовной семинарии, с 30-х годов ХХ в. – в НБУВ. Раскрыты особенности и специфика структуры и содержания памятника. При сравнении Белостокского Устава с наиболее старым печатным Уставом 1610 г. выявлены следующие отличия: кодекс начинается собственно уставом богослужений суточного круга; далее следуют Марковы главы общим количеством 81 (в печатном – 144); в основной части помещены Месяцеслов, богослужения Четыредесятницы, Пятидесятницы и Петропавловского поста. Установлено, что в печатных вариантах этого типа книги не зафиксированы рубрики, касающиеся норм монашеской жизни: келейного устава, общей молитвы, постов, поклонов, общей трапезы и разного рода монашеских потребностей, а также поучений и правил Святых Отцов.
Файл: rks_2017_21_17.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Волощенко С. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2018/22
Кл.слова (ненормированные):
Устав церковний Єрусалимський, рукописні Устави, XVII ст., атрибуція, рукописні пам’ятки, кодекс, Інститут рукопису, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.. Jerusalem Typikon, manuscript Typika, 17th century, attribution, manuscript historical sources, codex, Institute of Manuscript, Vernadsky National Library of Ukraine.. Устав церковный Иерусалимский, рукописные Уставы, XVII в., атрибуция, рукописные памятники, кодекс, Институт рукописи, Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского.
Аннотация: Здійснено атрибуцію кириличних списків Уставу церковного Єрусалимського XVII ст., що зберігаються у фондах Інституту рукопису НБУВ. Досліджено час створення кодексів на основі джерельних відомостей, уміщених у колофонах, покрайніх записах, а також за даними філігранологічного аналізу. Встановлено імена переписувачів Єрусалимських Уставів, їхнє територіальне походження, соціальний статус і рід діяльності. Висвітлено питання про локації створення та побутування списків Церковного Уставу XVII ст. із колекції Інституту рукопису.^UThe detailed scientific attribution of twelve Cyrillic 17th-century hand-written copies of Jerusalem Typikon from Vernadsky National Library of Ukraine is conducted. The examination of research history of these manuscripts has actualized several unsolved problems. The detailed watermark investigation of manuscripts’ paper has allowed to figure out the possible date of its creation. The dates of fi nishing the handwritings, mentioned in the four copies, are proven by watermark study data. The chronology of the investigated Jerusalem Typika embrace the fi rst third if the 17th century. The scrupulous research of the manuscripts has allowed to fi gure out the certain regions they were created in, even the exact places in some cases. The 17th-century Cyrillic copies of Jerusalem Ecclesiastic Typikon from the Institute of Manuscript are represented by various regions of Ukraine and Russia. The local differences of these artifacts are helpful in understanding the variability of production and design of manuscripts. With the reference to manuscripts’ colophons some names of the Ecclesiastic Typika’s scribes are revealed, as well as their places of origin, social state and profession. The information, which marginal inscriptions (provenances) contain, has helped to reconstruct the use of the manuscripts, define the motivation of their purchase or donation to certain churches and their prices at the moment of purchase. The existing old library codes, stamps, exlibrises or stickers on the codices has become the source of migration routes data of the 17th-century copies of Jerusalem Ecclesiastic Typikon until the very moment of their arrival to the Institute of Manuscript of Vernadsky National Library of Ukraine. The fulfi llment of the tasks assigned, as well as the usage of various research methods, contributes to the ascertainment of the scribes’ names, places and dates of creation and use of the manuscripts.^RОсуществлена подробная научная атрибуция двенадцати кириллических списков Устава церковного Иерусалимского XVII ст., хранящихся в фондах Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Изучение историографии этих рукописных памятников очертило ряд не решенных до сих пор вопросов. Детальное филиграноведческое исследование бумаги, на которой переписаны исследуемые кодексы, позволило выяснить возможное время создания рукописных книг. В четырех списках даты завершения работы над рукописями подтвердились филиграноведческими данными. Хронологические рамки исследования Иерусалимских Уставов охватывают первую треть XVII в. Детальное изучение рукописей позволило определить регионы их создания, а в некоторых случаях – и точные места изготовления этих Уставов. Кириллические списки Устава церковного Иерусалимского XVII ст. в собрании Института рукописи представлены различными регионами Украины и России. Региональные особенности этих памятников способствуют лучшему осмыслению многогранности изготовления и оформления рукописных кодексов. На основе данных колофонов рукописей установлены имена писцов Церковных Уставов, прослежено их территориальное происхождение, социальный статус, а также род деятельности. Информативность маргинальных записей (провениенций) помогла в реконструкции бытования кодексов, определении мотивов их покупки и дарения в те или иные храмы, а также их цены на момент покупки. Наличие старых шифров, штампов, экслибрисов или наклеек на кодексах послужило источником в установлении путей миграциэкземпляров Устава церковного Иерусалимского XVII в. до момента их поступления в Институт рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Реализация поставленных задач, а также привлечение различных методов исследования способствовали в определении времени создания рукописей, имен писцов, регионов создания и бытования кодексов.
Файл: rks_2018_22_20.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Волощенко Станислав Анатольевич
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2022/29
Кл.слова (ненормированные):
Михайлівський Золотоверхий монастир, збірка церковно-співацьких творів, партесні концерти, хорові концерти доби класицизму, рукопис сумісного складу.. St. Michael`s Golden-Domed Monastery, collection of church and singing works, party concerts, choral concerts of the Classicist era, manuscript of adjacent composition.
Аннотация: Мета роботи. Підведення підсум-ків наукових спостережень щодо збір-ки церковно-співацьких творів, яказберігається в Інституті рукопису На-ціональної бібліотеки України імені В. І. Вернадського і походить з ко-лишньої бібліотеки Києво-Михайлів-ського Золотоверхого монастиря. Ме-тодологія. У процесі дослідженнярукописної збірки було застосованоісторико-стильовий, аналітичний такомпаративний методи, унаслідок чо-го вдалося уточнити датування па-м`ятки, виявити твори більш ранньогопоходження, що складають самостій-ний розділ, а також визначити струк-туру збірки як комплекту сумісно-го складу. Наукова новизна. Вияв-лено, що збірка була неправильно да-тована і що хибне датування вказа-не в документах рукописного фонду. Це стало перешкодою для правиль-ного визначення її змісту і структури.Було з`ясовано, що збірка містить нелише духовні твори доби класицизму,як уважали протягом тривалого часу,а є унікальною антологією співу се-редини й другої половини ХVІІІ сто-ліття. В ній наявні церковно-співацькітвори доби українського бароко, якіутворюють самостійний розділ, а врозділ з духовними концертами добикласицизму вміщено твори всіх відо-мих українських композиторів вка-заного періоду – А. Рачинського,М. Березовського, Д. Бортнянсько-го, А. Веделя, С. Дехтярева. Виснов-ки. Комплект Михайлівського Золо-товерхого монастиря є унікальнимрукописним джерелом, в якому відо-бражено стан української церковно-співацької культури середини і другої половини ХVІІІ століття, позначеноїпроцесами стильових перетворень.Як збірка сумісного складу, він наслі-дує основні принципи комплектаціїпартесних рукописів, що були сфор-мовані протягом ХVII – першої поло-вини ХVIII століть, та зазнає впливунових тенденцій, пов’язаних з пере-ходом до нового стилю церковної му-зики у другій половині ХVІІІ століт-тя. Дати, вказані в документах руко-писного фонду, стосуються лише од-ного з розділів комплекту і їх не слідпоширювати на всю збірку, яка є уні-кальною антологією української ду-ховної музики середини і другої поло-вини ХVІІІ століття.^UThe purpose of the studies. Summarizing the results of scientific observations on the collection of church and singing works, which is stored in the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine and comes from the former library of the St. Michael`s Golden-Domed Monastery. Methodology. In the process of researching the manuscript collection, historical-stylistic, analytical and comparative methods were used, as a result of which it was possible to clarify the dating of the monument, identify works of earlier origin that make up a separate section, and determine the structure of the collection as a set of compatible compositions. Scientific novelty. It was found that the collection was incorrectly dated, and that the erroneous dating is indicated in the manuscript documents. This became an obstacle to the correct definition of its content and structure. It turned out that the collection contains not only the sacred works of the Classicist era, as was believed for a long time, but is a unique anthology of singing in the middle and second halfof the 18th century. It contains church-singing works of the Ukrainian Baroque period, which form an independent section, and the section with sacred concerts of the Classicist period contains works of all famous Ukrainian composers of this period – A. Rachynskyi, M. Berezovskyi, D. Bortnianskyi, A. Vedel, S. Dekhtiariov. Conclusions. The set of St. Michael’s Golden-Domed Monastery is a unique manuscript source, which reflects the state of Ukrainian church and singing culture of the middleand second half of the 18th century, marked by processes of stylistic transformations. As a collection of joint works, it follows the basic principles of the collection of party manuscripts, which were formed during the 17th – first half of the18th century, and influenced by new trends in the transition to a new style of churchmusic in the second half of the 18th century. The dates mentioned in the manuscript documents refer to only one of the sections of the set and should not be extended to the entire collection, which is a unique anthology of Ukrainian sacred music of the middle and second half of the 18th century.
Файл: rks_2022_29_4.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2022/29
Кл.слова (ненормированные):
церковно-співо-чий рукопис, духовна музика, анонім-на традиція, авторська творчість, бо-гослужбовий піснеспів, духовнийконцерт, нотний текст.. church music manuscript, sacred music, anonymous tradition, author’s work, liturgical songs, sacred concerto, music text.
Аннотация: Мета роботи – дослідити масивцерковно-співочих рукописів фон-ду 177 Інституту рукопису Національ-ної бібліотеки України імені В. І. Вер-надського як сукупність музично-історичних документів та нотнихджерел і надати його узагальненухарактеристику. Завданнями дослі-дження є огляд усіх матеріалів фон-ду, виокремлення з-поміж них цер-ковно-співочих пам’яток, аналіз їх-нього кількісного та якісного скла-ду, систематизація змісту за історич-ним та жанрово-стильовим принци-пами, а також за науковою цінністю.Методологія. У процесі досліджен-ня матеріалів фонду було використа-но науковий інструментарій історико-теоретичного музикознавства та му-зичного джерелознавства. Застосова-но методи жанрово-стильового та тек-стологічного аналізу, порівняльнийметод, а також елементи статистично-го методу. Наукова новизна. Впершездійснено огляд матеріалів фонду 177Інституту рукопису Національної біб-ліотеки України імені В. І. Вернад-ського. Зміст церковно-співочих ма-нускриптів фонду досліджено в тіс-ному зв’язку з еволюційними проце-сами розвитку духовно-музичного ми-стецтва на землях України та СхідноїЄвропи. Висновки. Церковно-співочірукописи фонду 177 Інституту руко-пису Національної бібліотеки Укра-їни імені В. І. Вернадського станов-лять найвагомішу частку нотної ко-лекції цього фонду і мають значнукультурно-історичну та наукову цін-ність. Вони репрезентують різні жан-рові та стильові пласти східноєвро-пейської духовної музики кількох сто-літь. Масив цих манускриптів цін-ний як частина джерельної бази длявивчення духовно-музичної спадщи-ни України та її хорового мистецтва. Залучення широкого кола пам’ятокфонду до музикознавчих та культуро-логічних досліджень національної ду-ховної музики сприятиме глибшомуосмисленню її феномена.^UThe goal of the research is to study the array of church music manuscripts at fond 177 of the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, as a collection of music historical documents and music sources, and toprovide its generalized characteristics. The tasks of the research are the review of all materials of the fond, the selection of church music manuscripts among them, the analysis of their quantitative and qualitative composition, the systematization of their content according to the historical, genre and style principles, as well as accordingto its scientific value. Methodology. In the process of researching the materials of the fond, the scientific tools of historical and theoretical musicology and music source studies have been used. The methods of the genre, style and textual analysis, the comparative method, as well as the elements of the statistical method have beenapplied. Scientific novelty. For the first time, a review of the materials of fond 177of the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukrainehas been carried out. The content of church music manuscripts of the fond has beenstudied in close connection with the evolutionary processes of the development of sacred music art in the lands of Ukraine and Eastern Europe. Conclusions. Churchmusic manuscripts at fond 177 of the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine make up the largest part of the music collection of the fond and are of significant cultural, historical and scientific value. They represent different genres and styles of Eastern European sacred music of several centuries.The array of these manuscripts is valuable as part of the source base for studying the sacred music heritage of Ukraine and its choral art. Involvement of the wide range of the manuscripts of the fond in musicological and cultural studies of the national sacred music will contribute to a deeper understanding of its phenomenon.
Файл: rks_2022_29_8.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
україно-білоруська традиція церковного співу, молдавська традиція церковного співу, нотолінійні Ірмолої, молдавські музичні Антології, спільний грецький репертуар, калофонічний спів, середньовізантійська нотація, київська нотація, музична екзегеза, Євстатій, протопсалт монастиря Путна.. Ukrainian-Belarusian church chant tradition, Moldavian church chant tradition, staff-notated Heirmologia, Moldavian musical Anthologies, common Greek repertoire, kalophonic chant, Middle Byzantine notation, Kyiv notation, musical exegesis, Evstatie, protopsaltes of the Putna monastery.
Аннотация: Мета роботи. Нещодавно здійснена нами атрибуція калофонічних грецьких піснеспівів з українських і білоруських нотолінійних рукописів кінця XVI–XVIII століть довела їхнє східне походження і факт запозичення. Постає питання, де українські та білоруські співаки опановували греко-візантійський спів. Логічно припустити, що грецький репертуар з’явився завдяки україно-молдавським зв’язкам, оскільки молдавська традиція церковного співу, яка досягла розквіту в XVI столітті, засновується на візантійській. Твори греко-візантійських композиторів складають більшу частину репертуару молдавських рукописів XVI століття. Мета роботи – порівняти грецький репертуар молдавських та україно-білоруських музичних рукописів і визначити особливості його фіксації різними нотаціями – середньовізантійською та нотолінійною київською. Методологія. Робота спирається на порівняльний метод дослідження греко-візантійських, молдавських та україно-білоруських музичних рукописів. Наукова новизна. Встановлено, що калофонічні твори греко-візантійських композиторів, записані в українських та білоруських нотолінійних Ірмолоях кінця XVI–XVIIІ століть, представлені в молдавських Антологіях XVI століття. Також в україно-білоруських рукописах вдалося авторизувати грекомовну Херувимську пісню плагального першого гласу видатного молдавського композитора Євстатія, протопсалта монастиря Путна (бл. †1546). Висновки. Спільний грецький репертуар молдавських та україно-білоруських рукописів, а також твір Євстатія, записаний в україно-білоруських Ірмолоях, свідчать про безпосередній зв’язок молдавської та україно-білоруської традицій церковного співу і доводять, що молдавська школа церковного співу була посередницею в долученні українських співаків до греко-візантійської співацької традиції та мала потужний вплив на розвиток і оновлення україно-білоруського церковного співу кінця XVI–XVIІ століть.^UThe goal of the research. Our re cent attribution of kalophonic Greek chants from Ukrainian and Belarusian staff-notated manuscripts of the late 16th–18th centuries proved their Eastern origin and the fact of borrowing. The question arises where Ukrainian and Belarusian singers mastered Greek-Byzantine chant. It is logical to assume that the Greek repertoire appeared thanks to Ukrainian-Moldavian contacts, since the Moldavian chant tradition, which flourished in the 16th century, is based on the Byzantine one. The works of Greek-Byzantine composers make up most of the repertoire of the 16th century Moldavian manuscripts. The goal of the research is to compare the Greek repertoire of Moldavian and Ukrainian-Belarusian musical manuscripts and to define the peculiarities of its fixation in Middle Byzantine and Kyiv staff notations. Methodology. A comparative method of studying Greek-Byzantine, Moldavian and Ukrainian-Belarusian musical manuscripts is used. Scientific novelty. It has been found out that kalophonic works of Greek-Byzantine composers, written down in the Ukrainian and Belarusian staff-notated Heirmologia of the late 16th–18th centuries, are presented in the Moldavian Anthologies of the16th century. Also, in Ukrainian and Belarusian manuscripts, we managed to authorize the Greek-language Cherubic song of the plagal 1st mode of the out standing Moldavian composer Evstatie, the Protopsaltes of Putna (ca. †1546). Conclusions. The common Greek repertoire of Moldavian and Ukrainian Belarusian manuscripts, as well as the work of Evstatie, recorded in Ukrainian and Belarusian Heirmologia, testify to the direct connection of Moldavian and Ukrainian-Belarusian church chant traditions and prove that the 16th century Moldavian musical school became an intermediary in the involvement of Ukrainian singers in the Greek-Byzantine chant tradition and had a powerful influence on the development and renewal of Ukrainian and Belarusian church chant in the late 16th–17th centuries.
Файл: rks_2023_30_4.pdf - 0
Дод. точки доступу:
0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/31
Кл.слова (ненормированные):
історія української музики, церковний спів, невменна азбука-перелік, знаменна нотація (крюки), означення невм, Ірмологіон, музична симіографія, палеографія.. a history of Ukrainian music, ecclesial chant, ABC-list of neumes, znamenna notation (kriuki), signs’ “names”, Heirmologion, musical semeiography, palaeography.
Аннотация: Мета роботи полягає в систематизації аспектів розгляду та осмисленні результатів праць, в яких розглянуто дві невменні (знáменні) азбуки з українських церковно-півчих збірників (1540–1560-х та 1590-х рр.). Методологія. З-поміж застосованих загальнонаукових й емпіричних методів основними є аналітичний розгляд змісту досліджень (із застосуванням критичного підходу); систематизація аспектів опису пам’яток; порівняння результатів студій з оригіналами азбук. Наукова новизна. Уперше проаналізовано праці, в яких українські азбуки-переліки ХVІ ст. було обрано предметом розгляду. Порівняння результатів студій зі змістом азбук дозволило виявити як достовірні, так і помилкові твердження. На сьогодні міра вивчення азбук є недостатньою для аргументації їх територіально-часової локації як українських пам’яток середини – кінця ХVІ ст. Висновки. Протягом останнього тридцятиліття азбуку 1590-х років з ірмолою західноукраїнського Лаврівського (ймовірно) монастиря вивчали Д. Шабалін, Д. Савіцкі, М. Качмар. До опису знáмен автори залучили додаткові дані: назви візантійських невм (попередників руських), нотні дешифровки, словесні роз’яснення розспівів, духовно символічного сенсу знаків тощо. Попри введення додаткової інформації, основний зміст азбук схарактеризовано неповно. У накресленнях, атрибуції деяких невм є неточності. Незвичні риси списків переважно не вказано. Запис "імен" знаків азбуки Поліського ірмолоя 1540–1560-х років спотворює її термінолексику. Позаяк не всі риси азбук розкрито, вони виглядають як типові пам’ятки. Загальний опис призвів до висновків щодо схожості їх з російськими списками ХV–ХVІ ст. Ця теза не викликає заперечень, адже всі вони мають багато спільного, разом з тим двох однакових списків пам’яток усталеного змісту, в т. ч. азбук, не існує. Відміни між азбуками Лавр і Поліс мають бути простежені в компаративній площині на рівні деталей, що, ймовірно, дозволить установити їх індивідуальні риси та географічно-часову локацію.^UThe goal of the research is to systematize aspects of analysis and to comprehend the results of some scientific researches where two neumatic (znamenny) ABCs from the Ukrainian ecclesial chant collections (1540s–1560s and 1590s) have been discussed. Methodology. Among the used general scientific and empirical methods, the major ones are: analytical review of researches content (using critical approach), systematization of diverse aspects of ABCs’ descriptions, and comparison of the scholars’ results with the originals. Scientific novelty. The analysis of researches dedicated to the Ukrainian 16th century’s ABC-lists was performed for the first time. The comparison of scholars’ results with originals has found both correct and incorrect statements. As of today, the extent of our knowledge is insufficient and does not allow us to prove that ABCs origin is indeed in Ukraine in mid-to late 16th century. Conclusions. During the last thirty years, the ABC dated back to 1590s (Lavr) from the Heirmologion, that allegedly originated from the West Ukrainian Lavrov Convent, has been studied by Dmitry Shabalin, Daniel Sawicki and Maria Kachmar. The authors have added supplementary data to their neume registers: “names” of Byzantine neumes (the predecessors of Ruthenian ones), note descriptions, verbal comments of how neumes were chanted, spiritual and symbolic meaning of signs etc. However, the main content of the ABCs lacks exhaustive characteristic. Graphic shapes and definitions of some signs are not correct. Unusual ABCs’ features are mostly not marked. Transliteration of ABC “names” of the Polissia Heirmologion includes misrepresented lexemes. Since particularities of ABCs are not precisely defined, they are perceived as typical monuments. The general description leads to scholars’ conclusion that Ruthenian ABCs are similar to 15th – 16th centuries’ Russian ABC-versions. This statement is partly correct as the ABCs do indeed have a lot in common, however, no identical monuments of traditional content exist. Thus, the differences between ABCs Lavr and Polissia are to be discovered by comparison of their detailed specifications, that should allow to recognize their uniqueness as well as geographical and time-origin.
Файл: rks_2023_31_18.pdf - 0
