Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/1993/1
Файл: rks_1993_1_1.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Яковенко, Н. М.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2002/7
Файл: rks_2002_7_18.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2015/19
Кл.слова (ненормированные):
монастирські бібліотеки, історичне бібліотекознавство, агіографія, Луцько-Житомирська діецезія. monastic libraries, historical library science, hagiographical literature, Lutsk-Zhytomyr diecese. монастырские библиотеки, историческое библиотековедение, агиографическая литература, Луцко-Житомирская диецезия
Аннотация: На основі джерел зібрано інформацію про агіографічну літературу в бібліотеках одинадцяти римо-католицьких монастирів Луцької/Луцько-Житомирської діецезії, подано її узагальнюючу характеристику і окреслено її роль як одного із засобів формування духовності чернечих осередків та використання у місійній діяльності^UThe article covers the factual material about the hagiographical literature in the libraries of 11 roman-catholic friaries on the territory of Lutsk/Lutsk-Zhytomyr diecese in the XVII–XIX centuries: Berestia, Kremenets, Lutsk and Ostroh Jesuit Colleges, Berdychiv and Vyshnivets friaries of barefooted Carmelites, Berestechko, Lutsk and Teofipol Trinitarian friaries, Dederkaly and Kremenets friaries of Franciscan reformats. It rests upon the original sources: old-printed books from the named libraries, manuscript catalogues of the Berdychiv Carmelites’ library and the Volyn orthodox ecclesiastical seminary’s library, the manuscript inventory of the Lutsk Jesuit College. The general survey of the editions about the lives of the saints, ascetics and clergy men of the Christian Church from the libraries’ fonds has been done. This literature played an important role in the formation of the spirituality of monastic communities and was used for individual reading, divine service, sermons preparation, in iconography and painting. The information about hagiographical editions is accompanied by historical and bibliographical commentaries^RВ статье представлен фактографический материал об агиографической литературе в фондах библиотек одиннадцати католических монастырей Луцкой/Луцко-Житомирской диецезии: Брестского, Кременецкого, Луцкого, Острожского иезуитских коллегиумов, Бердичевского и Вишневецкого монастырей босых кармелитов, Берестецкого, Луцкого и Теофипольского тринитарских монастырей, Дедеркальского и Кременецкого монастырей отцов реформатов. Источниковедческой базой публикации являются старопечатные издания из фондов названных библиотек, два рукописных каталога – библиотеки Бердичевского монастыря босых кармелитов и Волынской православной духовной семинарии и инвентарь библиотеки Луцкого иезуитского коллегиума. Собранная информация свидетельствует о том, что житийный репертуар достаточно широко представлен в монастырских библиотеках, хотя количественно не был доминирующим в библиотечных фондах. Агиографическая литература использовалась для индивидуального чтения, при богослужениях, при подготовке проповедей, в иконографии и живописи
Файл: rks_2015_19_12.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Циборовская-Римарович И. О.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2017/21
Файл: rks_2017_21_39.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Настенко-Капалет Л. Д.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2022/28
Кл.слова (ненормированные):
давньоруські хронографи, текстологія, середньовічна література, візантійські хроніки.. Old Russian chronicles, Textual criticism, Medieval literature, Byzantine chronicles.
Аннотация: Мета статті – проаналізувати тексти родини "Хронографа по великому ізложенію" та інші подібні давньоруські компіляції вкупі з їх джерелами в межах опису життя та діянь Олександра Македонського й спробувати відновити вигляд прото-тексту. Такіхарактеристики, як повторення фрагментів або, навпаки, їхній пропускта деякі інші, дозволяють простежити етапи компонування пам’яток. Застосовується методологія текстуальної критики, текстології та порівняльного джерелознавства. Наукова новизна: в оповіді про Олександра Македонського вперше систематично зіставлено та проаналізовано тексти наявних представників родини "Хронографа по великому ізложенію", паралельно зі слов’янським Амартолом та початковими редакціями Александрії Хронографічної. Серія текстологічних таблиць демонструє подібність та відмінності версій, виявлено численні скорочення, лексичні заміни, зміни форм, перестановки тощо. Особлива увага приділяється буквальним збігам та подібностям пам’яток "Хронографа по великому ізложенію" на тлі хронографів, що не входили в цю родину. Висновки. В описах царювання Олександра Македонського хронографи, які містили в собі текст Александрії Хронографічної 1-ї редакції, включали також запозичення зі слов’янського Амартола. Натомість прото-текст "Хронографапо великому ізложенію" не мав включень з Александрії, однак містив відповідний текст слов’янського Амартола. При цьому укладач хронографа зробив велику кількість скорочень та увів у свою компіляцію багато інших характерних поновлень. Що стосується збережених до нас представників хронографа, Повна хронографічна палея відображає найближчу допрото-тексту версію, незважаючи нате, що здебільше ця пам’ятка гірше перероблена й серед її читань є чимало вторинних. Тим часом у Троїцькому на спільні особливості "Хронографа по великому ізложенію" нашарувалися ще індивідуальні відхилення (йпередусім, включена Хронографічна Александрія другої редакції).^UThe purpose of this paper is to explore the Chronograph on the Great Narration family and other Old Russian compendia as well as its sources within the framework of the description of life of Alexander the Great and to restore the composition of the proto-text. Such features as repeated or on the contrary omitted fragments allow us to trace the stages of assembling the compilation. The study applies for the methodology of textual criticism, literary criticism and comparative source studies. Scientific novelty: for the first time, Alexander the Great story after the text of extant representatives of the Chronograph on the Great Narration, as well as the Slavonic Chronicle of George Hamartolos and early editions of the Chronographic Alexandria are systematically compared and analyzed. A series of textual tables demonstrates similarities and differences in the versions, numerous abbreviations, lexical and form substitutions, permutations, etc. Particular attention is paid to direct coincidences or any cases of similarities in the extant representatives of the Chronograph on the Great Narration versus versions others compendia which are not a part of that family. Conclusions. To describe the reign of Alexander the Great some borrowings from Slavonic Hamartolos were already incorporated into the chronographs with the Chronographic Alexandria of the 1st edition. While the proto-text of the Chronograph on the Great Narration did not include the direct inserts from the Chronographic Alexandria, it used a corresponded record of the Slavonic Hamartolos. However, the compiler made a large number of abbreviations and introduced many of his own innovations in this piece. As for extant representatives of our Chronograph family, the Complete Chronographic Palaea is the closest version to the proto-text of the Chronograph on the Great Narration despite the fact that in other readings its text is mostly secondary. Meanwhile, the Trinity chronograph has its further individual divergences layered on common features of the Chronograph (above all it have incorporated the Chronographic Alexandria of the 2nd edition).
Файл: rks_2022_28_17.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2022/28
Кл.слова (ненормированные):
спецфонд, цифрова гуманітаристика, бібліотечна колекція «Реабілітована література», електронна колекція «Репресована література», електронна бібліотека «Україніка», цензура. book special fond, digital humanities, library collection “Rehabilitated Literature”, electronic collection “Repressed Literature”, electronic library “Ukrainica”, censorship.
Аннотация: Мета статті полягає в обґрунтуванні значення, принципів створення та рубрикації е-колекції "Репресована література" з матеріалів колишнього спецфонду при Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського; виокремленні її специфіки в порівнянні з бібліотечною колекцією "Реабілітована література" з матеріалів колишнього спецфонду при НБУВ; стислому висвітленні історії та складу останньої. Методологія спирається на системно-структурний підхід, порівняльний та описовий методи, а також теоретичні узагальнення на основі практичного досвіду розробки і ведення електронної колекції. Наукова новизна полягає: 1) у розгляді е-колекцій як проекту цифрової гуманітаристики, що надає сучасні способи представлення та наукової атрибуції матеріалів книжкових фондів, які значно розширюють традиційні можливості – укладання бібліографічних покажчиків та каталогів, книжкові виставки тощо; 2) у теоретичному узагальненні досвіду створення першої е-колекції з матеріалів спецфондів.^UThe purpose of the article is to substantiate the meaning, principles of creation, and rubrication of the e-collection “Repressed Literature” from the materials of the former special fond at the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine; to distinguish its specifics as compared to the library collection “Rehabilitated Literature” from the former special fond at the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine; and to briefly cover the history and contents of the last one. The methodology is based on a systemic-structural approach, comparative and descriptive methods, as well as theoretical generalizations drawn from practical experience in developing and maintaining an e-collection. Scientific novelty consists in the consideration of digital humanities, namely the e-collection as a way of the presentation and scientific attribution of materials from book special fonds. This greatly expands traditional possibilities, such as the compilation of bibliographic indexes and catalogues, book exhibitions, etc. Secondly, it includes the theoretical generalization of the experience of creating the first e-collection of materials from book special funds. Conclusions. Special fonds are the subject of research interest of scientists in various fields; e-collections have all the necessary semantic tools for the most accurate presentation of the originals of the special fonds in the form of e-documents (preserving all the features needed for researchers, especially, marginalia made by censors) and for their primary scientific attribution (modern annotations, notes, a system of related headings, etc.). It will make it easier for scientists to work with the materials of the book special fond, and as for ordinary users, it will help them better understand the specificity and the cultural and historical significance of these materials. The e-collection of materials of the book special fond should be classified according to the chronology of publications, genres (scientific, artistic, educational, journalistic, etc.) and subgenres (scientific literature – according to the fields of knowledge; fiction – according to the genres: poetry, prose, drama, etc.). Currently, the e-collection “Repressed Literature” is represented by more than 100 properly attributed full-text e-originals on Ukrainian fiction. In the near future, books on literary studies, economics, and sociology are planned to be added to the collection.
Файл: rks_2022_28_25.pdf - 0
