Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2002/7
Файл: rks_2002_7_12.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2004/9
Файл: rks_2004_9_9.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2007/11
Файл: rks_2007_11_11.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2007/12
Файл: rks_2007_12_18.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2007/12
Файл: rks_2007_12_22.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2009/13
Аннотация: На основі комплексного аналізу архівних джерел з фондів ІР НБУВ здійснено спробу відтворення історії двох київських дівочих монастирів, заперечуючи гіпотези дослідників ХІХ ст. про їх об’єднання.. By means of the comprehensive analysis of the archival collections of the VNLU Institute of Manuscripts an attempt at reconstruction of the history of two Kyiv nunneries is made. It enables the researcher to dispute the hypotheses of their merger advanced by the 19 century scientists.
Файл: rks_2009_13_6.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2015/19
Кл.слова (ненормированные):
монастирські бібліотеки, історичне бібліотекознавство, агіографія, Луцько-Житомирська діецезія. monastic libraries, historical library science, hagiographical literature, Lutsk-Zhytomyr diecese. монастырские библиотеки, историческое библиотековедение, агиографическая литература, Луцко-Житомирская диецезия
Аннотация: На основі джерел зібрано інформацію про агіографічну літературу в бібліотеках одинадцяти римо-католицьких монастирів Луцької/Луцько-Житомирської діецезії, подано її узагальнюючу характеристику і окреслено її роль як одного із засобів формування духовності чернечих осередків та використання у місійній діяльності^UThe article covers the factual material about the hagiographical literature in the libraries of 11 roman-catholic friaries on the territory of Lutsk/Lutsk-Zhytomyr diecese in the XVII–XIX centuries: Berestia, Kremenets, Lutsk and Ostroh Jesuit Colleges, Berdychiv and Vyshnivets friaries of barefooted Carmelites, Berestechko, Lutsk and Teofipol Trinitarian friaries, Dederkaly and Kremenets friaries of Franciscan reformats. It rests upon the original sources: old-printed books from the named libraries, manuscript catalogues of the Berdychiv Carmelites’ library and the Volyn orthodox ecclesiastical seminary’s library, the manuscript inventory of the Lutsk Jesuit College. The general survey of the editions about the lives of the saints, ascetics and clergy men of the Christian Church from the libraries’ fonds has been done. This literature played an important role in the formation of the spirituality of monastic communities and was used for individual reading, divine service, sermons preparation, in iconography and painting. The information about hagiographical editions is accompanied by historical and bibliographical commentaries^RВ статье представлен фактографический материал об агиографической литературе в фондах библиотек одиннадцати католических монастырей Луцкой/Луцко-Житомирской диецезии: Брестского, Кременецкого, Луцкого, Острожского иезуитских коллегиумов, Бердичевского и Вишневецкого монастырей босых кармелитов, Берестецкого, Луцкого и Теофипольского тринитарских монастырей, Дедеркальского и Кременецкого монастырей отцов реформатов. Источниковедческой базой публикации являются старопечатные издания из фондов названных библиотек, два рукописных каталога – библиотеки Бердичевского монастыря босых кармелитов и Волынской православной духовной семинарии и инвентарь библиотеки Луцкого иезуитского коллегиума. Собранная информация свидетельствует о том, что житийный репертуар достаточно широко представлен в монастырских библиотеках, хотя количественно не был доминирующим в библиотечных фондах. Агиографическая литература использовалась для индивидуального чтения, при богослужениях, при подготовке проповедей, в иконографии и живописи
Файл: rks_2015_19_12.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Циборовская-Римарович И. О.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2016/20
Кл.слова (ненормированные):
документація ХVІІ–ХVІІІ ст., київські православні монастирі, церковна історія, історія України. documents of the 17–18th centuries, Kyiv orthodox monasteries, ecclesiastical history, history of Ukraine. документация ХVІІ–ХVІІІ ст., киевские православные монастыри, церковная история, история Украины
Аннотация: До наукового обігу залучено ряд важливих документів ХVІІ–ХVІІІ ст. із зібрань Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Вони стосуються діяльності провідних київських православних монастирів, зокрема Видубицького, Михайлівського Золотоверхого, Києво-Печерської лаври. Рукописи не тільки проливають світло на церковну історію, але й надають інформацію про деякі маєтності цих монастирів, розкривають історичну топоніміку Києва, висвітлюють окремі аспекти повсякденного життя тощо^UThe article presents to science a few important documents of the 17–18th centuries, which are part of the collection of the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine, including the documents of hetmans, Kyiv metropolitants, and hegumens. They cover the history of prominent Kyiv orthodox monasteries, especially Saint Michael’s Vydubychi Monastery, Saint Michael’s Golden-Domed Monastery and Kyiv-Pechersk Lavra. The manuscripts shed light not only on the ecclesiastical history (monasteries’ lawsuits, personnel’ transfers, biographies of prominent ecclesiastical and cultural figures). They also contain the data on the history of certain domains of Vydubychi Monastery (village Lisnyky near Kyiv), Kyiv historical toponymy, certain aspects of everyday life etc. In addition, the author presents a document containing the description of the domains of Vilnius Monastery of the Holy Spirit^RВ научный оборот вводится ряд важных документов ХVІІ–ХVІІІ ст. из собраний Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, в т. ч. документы гетманов, киевских митрополитов, игуменов. Они касаются истории ведущих киевских православных монастырей, главным образом Свято-Михайловского Выдубицкого, Свято-Михайловского Золотоверхого, Киево-Печерской лавры. Рукописи проливают свет не только на церковную историю (тяжбы монастырей, кадровые перемещения, биографии видных церковных и культурных деятелей). В них также содержатся сведения из истории некоторых владений Выдубицкого монастыря (с. Лесники под Киевом), об исторической топонимике Киева, отдельных аспектах повседневной жизни и т. д. В дополнении приводится документ с описанием владений виленского Свято-Духовского монастыря
Файл: rks_2016_20_27.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Мыцык Ю.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2017/21
Кл.слова (ненормированные):
гетьман, універсали, Іван Скоропадський, Сіверщина, Чернігів.. hetman, universals, Ivan Skoropadsky, Sivershchyna, Chernihiv.. гетман, универсалы, Иван Скоропадский, Сиверщина, Чернигов.
Аннотация: Запропоновано публікацію двох десятків досі невідомих науковому загалові універсалів гетьмана Івана Скоропадського; проаналізовано їхні інформаційні можливості. Всі універсали стосуються Сіверщини, насамперед Чернігова. Гетьман турбувався про розвиток цього міста, надавав йому різноманітні пільги, особливо після пожежі 1717 р.^UDuring the preparation to publication of the “Hetman Sivershchyna” two volume edition, in the Institute of Manuscript of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine unknown universals of hetman Skoropadsky were discovered. Of those, 19 texts are offered for publication. All the universals concern the Sivershchyna and predominantly Chernihiv. These are, in particular, the universals, which provided different benefits to the citizens of Chernihiv, who were in charge of caring about the Chernihiv regiment; a universal, by which a hetman took under his protection the Cossacks against the graftof Obmachiv village chief, who provided a hetman’s court with everything necessary; a universal certifying the properties of hetman Mazepa’s stepson Hryhorii Frydkevych and confirming the purchase by the Frydkevych family of small villages, grinding mills and lands; a universal about tax remissions for two grinding mills bought by a Cossack of the Konotop sotnia Nykyfor Savuiskyi, and some other documents.^RВ процессе подготовки к печати двухтомника «Сіверщина гетьманська» в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского были выявлены неизвестные универсалы гетмана Скоропадского, тексты 19-ти из которых предложены к публикации. Все универсалы касаются Сиверщины, прежде всего Чернигова. Это, в частности, универсалы, которыми предоставлялись различные льготы мещанам Чернигова, которые должны были заботиться о Черниговском полке; универсал, которым гетман принимал под собственную защиту козаков от лихоимства обмачевского старосты, обеспечивавшего гетманский двор всем необходмым; еще одним универсалом подтверждаются маетности пасынка гетмана Мазепы Григория Фридрикевича и утверждаются купленные Фридрикевичами хутора, мельницы, земли; универсал об освобождении от налогов двух мельниц, приобретенных козаком Конотопской сотни Никифором Савуйско вместе с Лугининой плотиной, и некоторые другие документы.
Файл: rks_2017_21_28.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Мыцык Ю.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2018/22
Кл.слова (ненормированные):
монастирські книгозбірні, Волинська губернія, касація римо-католицьких монастирів 1832 р. в Російській імперії, історичне бібліотекознавство.. monastic libraries, Volyn province, dissolution of the Catholic friaries in the Russian Empire under a ukase of 1832, historical library science,. монастырские библиотеки, Волынская губерния, кассация католических монастырей в 1832 г. в Российской империи, историческое библиотековедение.
Аннотация: Висвітлено на основі архівних джерел, які зберігаються у ф. 442, Канцелярія київського, подільського і волинського генерал-губернатора, в Центральному державному історичному архіві України в м. Києві, організацію та механізм передавання бібліотечних фондів скасованих римо-католицьких монастирів Волинської губернії іменним царським указом від 19 липня 1832 р. іншим установам та інституціям, простежено їхню подальшу історичну долю та зафіксовано зберігання стародруків із бібліотек скасованих монастирів у сучасних фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.^UThe publication is devoted to the historical destinies of the libraries of the Roman Catholic friaries of Volyn province, which were abolished after the suppression of the Polish uprising of 1830–1831 under a tzar’s ukase “About the dissolution of some Catholic friaries” dated the 19th of July of 1832. By the end of 1832 according the tzar’s ukase 35 Catholic friaries in the Volyn province were closed. They belonged to the nine monastic orders, namely: Bernardines, Franciscans, Barefooted Carmelites, Shoed Carmelites, Augustinians, Capuchins, Dominicans, Trinitarians and Marians. On the basis of archival documents stored in the f. 442, the Office of the Kyiv, Podillia and Volyn Governor-General in the Central State Historical Archives of Ukraine in Kyiv, the organization and mechanism of the transfer of the libraries’ stocks to various secular and clerical institutions and organizations were highlighted. Requirements for the compilation of the lists of books from the libraries of the dissolved friaries are stated. The role of professors of the University of St. Volodymyr and the librarian of the university’s library in the solving the question of the fate of the books from the dissolved friaries in the Volyn, Podillia and Kiyv provinces are elucidated. On the basis of heuristic work with the fund of Vernadsky National Library of Ukraine and a source-analysis of the old-printed books from the book collections of Roman Catholic monasteries, the books from the libraries of the abandoned Roman Catholic friaries of Volyn province in different amounts were erected. Those are from the Berestechko and the Teofipol monasteries of the Trinitarian Order, the Augustine monastery in Codnia, the Mezhyrych monastery of Scholarum Piarum, the Ostrog Capuchin monastery, the Vishnevetsky monastery of the Order of the Barefooted Carmelites, the Chudniv and the Ianiv Bernardine monasteries.^RПубликация посвящена историческим судьбам библиотек римо-католических монастырей Волынской губернии, которые были упразднены после подавления Польского восстания 1830–1831 гг. именным царским указом от 19 июля 1832 г. «Об упразднении некоторых римо-католических монастырей». К концу 1832 г. 35 католических монастырей Волынской губернии, которые принадлежали к девяти монашеским орденам, а именно: бернардинам, францисканцам, кармелитам обутым, кармелитам босым, августинцам, капуцинам, доминиканцам, тринитариям и марианам, были закрыты. На основе архивных документов, хранящихся в ф. 442, Канцелярия киевского, подольского и волынского генерал-губернатора, в Центральном государственном историческом архиве Украины в г. Киеве, освещены организация и механизм передачи монастырских библиотечных фондов различным светским и духовным учреждениям и организациям. Изложены требования к составлению списков книг из библиотек упраздненных монастырей. Показана роль преподавателей Университета св. Владимира и библиотекаря Университетской библиотеки в решении вопроса о судьбе книг закрытых монастырей Волынской, Подольской и Киевской губерний. На основе эвристической работы с фондами Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского и источниковедческого анализа старопечатных книг из книжных собраний католических монастырей выявлены в различном количестве книги из библиотек таких упраздненных в 1832 г. римо-католических монастырей Волынской губернии: Берестецкого, Теофипольского монастырей Ордена тринитариев, Кодненского августинского монастыря, Межирицкого пиарского монастыря, Острожского капуцинского монастыря, Вишневецкого монастыря Ордена босых кармелитов, Чудновского и Яновецкого бернардинских монастырей.
Файл: rks_2018_22_14.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Циборовская-Римарович Ирина Олеговна
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2020/26
Кл.слова (ненормированные):
документи, архіви, єврейські політичні партії, Українська Центральна Рада, революція, Культур-Ліґа . documents, archives, Jewish political parties, Ukrainian Central Rada, revolution, Kultur-lige
Аннотация: Мета роботи: здійснення огляду історії зберігання та формування, складу і змісту документів про діяльність п’ятьох єврейських політичних партій в Українській Центральній Раді (1917–1918), які зараз зберігаються в декількох державних архівах м. Києва (Центральному державному архіві громадських об’єднань України, Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, Державному архіві Київської області) та відділі фонду юдаїки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Методологія дослідження включає історико-хронологічний, історико-системний та історико-типологічний методи. Вищезазначені методологічні підходи дозволяють прослідкувати складну історію формування та зберігання комплексу документів і визначити склад, зміст і типи документів. Наукова новизна. Аналіз документів єврейських політичних партій як комплексу залучає рідкісні документи з історії єврейського представництва в Української Центральної Ради та революційної доби в Україні до наукового обігу, а також розкриває розвиток архівознавства, утворення нових архівів і принципів архівної роботи. Висновки. Документи п’ятьох єврейських політичних партій про їхню діяльність в Українській Центральній Раді (1917–1918) зараз розподілені у кількох державних архівах Києва (Центральному державному архіві громадських об’єднань України, Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, Державному архіві Київської області) та відділі фонду юдаїки НБУВ. Аналізуючи історію їх формування та зберігання, склад і зміст, можемо стверджувати, що більшість документів була єдиним комплексом, частиною однієї колекції з архіву Культур-Ліги. Подальша історія зберігання цих документів може стати предметом для тематичного дослідження з історії радянських архівних установ, колекцій і архівної справи вцілому. ^UThe aim of the research is to review custodial history, structure and content of documents about the activity of five Jewish political parties in the Ukrainian Central Rada (1917–1918), which are now preserved in several Kyiv state archives (the Central State Archives of Public Organizations of Ukraine, the Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, the State Archives of Kyiv Region) and Judaica Department of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.The methodology of the research includes historical-chronological, historical-systematic, and historical-typological approaches. The aforementioned methodological approaches allow to trace the complicated custodial history of the complex of documents and to determine structure, content,and types of documents. The scientific novelty of the paper. The analysis of documents of the Jewish political parties as a complex introduces rare documents from the history of the Jewish representation in the Ukrainian Central Rada and revolutionary period in Ukraine into the scientific circulation, also covers development of archival studies, establishment of new archives and principles of archival work. Conclusions. The documents of five Jewish political parties about their activity in the Ukrainian Central Rada (1917–1918) are now distributed in several Kyiv state archives (the Central State Archives of Public Organizations of Ukraine, the Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, the State Archives of Kyiv Region) and Judaica Department of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Analyzing their custodial history, structure and content, it might be argued that the majority of the documents used to be one complex, a part of one collection from Kultur-lige archives. The further custodial history of these documents might be topic for case study in history of Soviet archival institutions, collections and archival studies in general.
Файл: rks_2020_26_22.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2022/29
Кл.слова (ненормированные):
Церква, монастир, духовенство, козацтво, мемуари.. Church, monastery, clergy, Cossacks, memoirs.
Аннотация: Мета статті – встановити авторство рукописного збірника середини ХІХ ст., проаналізувати вміщені в ньому реґести документів з історії Мгарського й Ладанського монастирів, опублікувати не друковані раніше документи. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід, використано насамперед порівняльно-історичний метод та метод класифікації. Наукова новизна полягає в уведенні до наукового обігу незнаних джерел ХVІІ–ХVІІІ стосуються історії двох важливих монастирів Гетьманщини, у встановленні імені упорядника збірника ХІХ ст. Висновки. Насамперед було встановле но ім’я упорядника збірника середини ХІХ ст.: це відомий український історик Микола Маркевич (1804–1860). У статті розглядається й сам рукописний збірник середини ХІХ ст. із фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, в якому містяться нариси з історії Глухова, Густинського Свято-Троїцького, Мгарського Свято-Преображенського й Ладанського (Ладинського) Свято-Покровського монастирів та документи щодо їхньої історії, церковних ієрархів; вказано на причини зацікавлення цими сюжетами М. Маркевича. Встановлені три джерела, з яких автор запозичив матеріали для свого збірника: це рукописні книги 30-х років ХVІІІ ст. Специфіка подання реґестів М. Маркевича полягає в тому, що він не тільки скорочував документи, але й додавав часом свої коментарі, розбив їх на окремі розділи. Основна увага приділена тим частинам збірника, де висвітлюється історія Свято-Преображенського Мгарського і Свято-Покровського Ладанського монастирів; з наведених автором реґестів документів виокремлено ті, які переповідають тексти невідомих досі, й вони наводяться в додатку. Особливо важливим є те, що вони доповнюють "Український дипломатарій ХVІ–ХVІІІ ст." та "Український Православний Дипломатарій ХVІ–ХVІІІ ст.".^UThe purpose of the article is to establish the authorship of the manuscript collection of the middle of the 19th century, to analyze the registries of documents from the history of the Mgar and Ladan monasteries contained in it, to publish previously unpublished documents. The methodological basis is an interdisciplinary approach, primarily comparative-historical and classification methods are used. The scientific novelty consists in the introduction into scientific circulation of unknown sources of the 17th-18th centuries, which relate to the history of two important monasteries of the Hetmanshchyna, in establishing the name of the compiler of the collection of the 19th century. Conclusions. First of all, the name of the compiler of the collection of the middle of the 19th century was established. This is the famous Ukrainian historian Mykola Markevych (1804-1860). The article examines the manuscript collectionof the middle of the 19th century. from the fonds of the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, which contains essays on the history of Hlukhov, Hustyn Holy Trinity, Mgar Holy Transfiguration and Ladan (Ladynskyi) Holy Intercession monasteries and documents related to their history, church hierarchs, the reasons for such an interest in these subjects are indicated by M. Markevych. There are three sources from which the author borrowed materials for his collection; these are handwritten books from the 30s of the 18th century. The specificity of M. Markevych`s presentation of regests is that he not only shortened the documents, but also sometimes added his comments, dividing them into separate sections. The main attention is paid to those parts of the collection where the history of the Holy Transfiguration of Mgar and Holy Intercession of Ladan monasteries ishighlighted, from the regests of documents given by the author, those that retell the texts of unknown ones are singled out and they are listed in the appendix. It is especially important that they complement the "Ukrainian Diplomatary of the 16th–18th centuries" and "Ukrainian Orthodox Diplomatary of the 16th-18th centuries".
Файл: rks_2022_29_22.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Тарасенко, Інна Юріївна (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Україна, Київ)
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
Гетьманщина, заповіт, Любеч, міщани, спадкоємці, тестатор, тестамент, форммуляр.. testament, Liubech, burgesses, heirs, testator, Hetmanshchyna, form.
Аннотация: Мета роботи. Визначення інформативного потенціалу тестаментів любецького міщанства козацької доби, а також особливостей укладання даного виду документів. Методологія передбачає застосування історико-логічного, порівняльного та емпіричного методів дослідження, а також прийомів палеографічного аналізу. Наукова новизна статті обумовлюється тим фактом, що тривалий час тестаменти жителів міст української гетьманської держави, зокрема й Любеча, залишалися малодослідженими. Йдеться як про з’ясування можливостей їх джерельно-інформаційного потенціалу, так і про розгляд процесу уніфікації формулярів і структури тексту документів. Тому виконаний автором джерелознавчий аналіз допоможе тим науковцям, які займаються вивченням історії міст Гетьманщини в цілому й Чернігово-Сіверщини, зокрема. Висновки. Охарактеризовані документи є важливим історичним джерелом, що дає змогу відтворити різні сторони суспільного й буденного життя мешканців міста Любеча у другій половині XVII – першій половині XVIII ст. Джерельно-інформаційний потенціал тестаментів можна з успіхом залучати при вивченні соціально-економічної історії Любеча, норм тогочасного спадкового права, культурно-побутових умов, генеалогії окремих міщанських родів, регіональної топоніміки і навіть для окреслення менталітету укладачів. Формуляр заповітів любецьких міщан містить усі основні клаузули, що були притаманні для відповідних ділових паперів ранньомодерної доби, за винятком аренги. Наявність деяких типових кліше, що на середину ХVII ст. уже втратили свою чинність, свідчить про консервативний характер регіонального діловодства.^UThe goal of the work. Determining the informative potential of the testaments of the Liubech burgesses of the Cossack era, as well as the peculiarities of concluding this type of documents. The methodology involves the use of historical-logical, comparative and empirical research methods, as well as techniques of paleographic analysis. The scientific novelty of the article is due to the fact that for a long time the testaments of the inhabitants of the cities of the Ukrainian hetman state, including Liubech, remained unexplored. It is a question of finding out the possibility of their source and information potential, as well as considering the process of unification of forms and text structure of documents. Therefore, the source analysis performed by the author will help those scholars who study the history of the cities of the Het manshchyna in general and Chernihiv-Sivershchyna in particular. Conclusions. The described documents are an important historical source, which makes it possible to recreate various aspects of the social and everyday life of the inhabitants of the town of Liubech in the second half of the 17th– the first half of the 18th century. The source and information potential of testaments can be successfully used to study the socio-economic history of Liubech, norms of contemporary inheritance law, cultural and living conditions, genealogy of individual town-dweller families, regional to ponymy and even to outline the mentality of the compilers. The testamentary form of the Liubech burgesses contains all the main clauses that were inherent in the relevant business papers of the early modern period, with the exception of the arenga. The presence of some typical clichés that in the middle of the 17th century have already lost their validity, indicates the conservative nature of regional office work.
Файл: rks_2023_30_13.pdf - 0
Дод. точки доступу:
0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2024/1
Кл.слова (ненормированные):
книжкова культура, монастирські бібліотеки, стародруки, провенієнції, Луцька/Луцько-Житомирська дієцезія.. book culture, monastic libraries, old print, provenances, Lutsk/Lutsk-Zhytomyr Diocese.
Аннотация: Важливе місце, яке посідає книжкова культура в багатовекторній світовій культурі, обумовлює актуальність вивчення різних її об'єктів, зокрема й книжкової культури монастирів. Отож мета роботи — представити на основі фактографічного матеріалу картину книжкової культури, що панувала в римо-католицьких монастирях Луцької/Луцько-Житомирської дієцезії в XVII — першій половині ХІХ ст. Рукописні книги та історія рукописної книжності в публікації не розглядаються. Методологія дослідження спиралася на наукові принципи історизму, об'єктивності та системності. Були задіяні історико-компаративний, квантативний методи та метод джерелознавчого аналізу. Наукова новизна полягає в комплексному аналізі фактографічного матеріалу як джерела до історії книжкової культури католицьких монастирів Речі Посполитої І. Вперше здійснено спробу в контексті поняття "книжкова культура" висвітлити місце і роль Книги в життєдіяльності дванадцятьох католицьких монастирів Луцько-Житомирської дієцезії. Висновки. Проаналізований матеріал демонструє, що в досліджених монастирях Луцько-Житомирської дієцезії книжковій культурі були притаманні ті самі аспекти, які мали й інші католицькі монастирі на теренах Речі Посполитої І. Видавнича продукція бердичівської й луцької монастирських друкарень віддзеркалює церковне, соціально-політичне та культурне життя регіону, а їхні видання є артефактами книжкової культури Правобережної України другої половини XVIII — першої половини ХІХ ст.^UAn important place occupied by book culture in the multi-vector world culture determines the relevance of studying its various objects, including the book culture of monasteries. There fore, the purpose of the work is to present, on the basis of factual material, a picture of the book culture that prevailed in the Roman Catholic monasteries of the Lutsk/Lutsk-Zhytomyr Diocese in the 17th-first half of the 19th centuries. Manuscript books and the history of manuscript literature are not considered in the publication. The research methodology is based in scientific principles of historicism, objectivity, and systematicity, represented by historical comparative and quantitative methods, as well as method of source analysis. The scientific novelty consists in the comprehensive analysis of factual material as a source for the history of the book culture of the Roman Catholic monasteries of the Polish-Lithuanian Commonwealth I. For the first time, an attempt was made in the context of the concept of "book culture" to highlight the place and role of the Book in the life of twelve Catholic monasteries of the Lutsk-Zhytomyr Diocese. Conclusions. The analysed material demonstrates that in the studied monasteries, book culture had the same aspects as in the other monasteries on the territory of the Polish-Lithuanian Commonwealth I. The publishing products of the Berdychiv and Lutsk monastery printing houses reflect the ecclesiastical, social and cultural life of the region and their editions are artifacts of the book cultural of the Right Bank Ukraine of the second half of the 18th-first half of the 19th centuries.
Файл: rks_2024_1_6.pdf - 0
