Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/1993/1
Файл: rks_1993_1_17.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2002/7
Файл: rks_2002_7_18.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2004/9
Файл: rks_2004_9_14.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2004/9
Файл: rks_2004_9_19.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2010/14
Кл.слова (ненормированные):
кодикологічний аналіз, кириличні рукописи ХІІ–ХVІ ст., мовна редакція, палеографічний аналіз, графіко-орфографічний метод, орфограма, буква.. codicological analysis, XII – XVI cent. Cyrillic manuscripts, language redactions, palaeographic analysis, graphical-orthographical method, orthogram, letter.
Аннотация: Розкрито історію створення колекції, зміст та склад 20 пергаменних кириличних рукописних уривків ХІІ - XVI ст. фонду 235 Інститутут рукопису НБУВ. На засадах комплексного кодикологічного аналізу, палеографічних та графіко-орфографічних методів дослідження встановлено час створення, місце походження та мовні редакції текстів.^uThe article deals with the structure and the history of formation of the collection № 235 of the Institute of Manuscripts (VNLU), as well as the contents of the 20 XII – XVI cent. parchment Cyrillic manuscript fragments that consitute it. The authors performed a complex codicological analysis of the fragments by using palaeographical and graphical-orthographical methods and specified the time of their creation, their provenance and language redactions.
Файл: rks_2010_14_10.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Гнатенко, Л. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2010/14
Кл.слова (ненормированные):
філіграні, водяні знаки, кириличні стародруки, історико-книгознавчі дослідження.. filigrees, watermarks, Cyrillic old printed books, studies in historical book knowledge.
Аннотация: Здійснено спробу розкрити потенціал комплексних філігранологічних досліджень кириличних стародруків другої половини XVI - початку XVII ст. як джерела нових відомостей стосовно друкування видань, почерговості роботи над іхніми частинами, процесу закупівлі паперу, використання якісного та неякісного паперу, встановлення видавничих та паперових варіантів, атрибуції та переатрибуції стародруків, розрізнення схожих між собою видань, виявлення вставних аркушів, що належать до іншого видання, розрізнення аркушів, змішаних у межах одного примірника та ін. ^uThe article represents an attempt of the author at showing the potential of complex filigranological research of the Cyrillic old printed books of 2nd half of XVI – beginning of XVII cent. It is a promising source of new data on printing of books, ordering of work with their parts, paper purchase, use of high-quality and low-quality paper, recognition of editorial and paper variants, attribution and reattribution of the old printed books, distinction of the similar publications, detection of the insert sheets from other impressions, discerning of the mixed sheets of the same impression etc.
Файл: rks_2010_14_14.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2010/14
Кл.слова (ненормированные):
структурний аналіз, інформаційна складова, документ, офіційне листування, фондоутворювач, композитор.. structural analysis, informational constituent, document, official correspondence, composer.
Аннотация: Здійснено структурний аналіз інформаційної складової кількох офіційних листів композитора (на прикладі Ю. С. Мейтуса), визначено типи відносин текстових фрагментів, виділено основні реквізити одного з різновидів даних документів.^uThe structural analysis of the informational constituent of several official letters of the composer (Yu. S. Meitus) is carried out, the types of relations of the texts fragments are defined, the principal details of one of the types of the given documents are singled out.
Файл: rks_2010_14_24.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2012/15
Кл.слова (ненормированные):
структурний аналіз текстів, Ю.С. Мейтус, опера «Молода гвардія».. structural analysis of texts, U.S. Meytus, opera «Moloda hvardiia».
Аннотация: Введені в науковий обіг декілька документів з архівної спадщини відомого композитора Ю.С. Мейтуса, проведено їхній структурний аналіз на двох рівнях: документа і його тексту.^USeveral documents and private letters from the heritage of the Ukrainian soviet composer U.S. Meytus are introduced into the sphere of sciendific investigation. Their structural analysis on the levels of document and text is carried out.
Файл: rks_2012_15_19.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2012/16
Кл.слова (ненормированные):
партизанське з’єднання № 8 ім. В.І. Чапаєва, партизанський рух Київщини, архівні джерела партизанського руху.. Partisan union in named by V.I.Chapaev, partisan movement of Kyivska oblast, archive sources of partisan movement.
Аннотация: Висвітлено склад і зміст джерел з історії бойової діяльності партизанського з’єднання № 8 ім. В.І. Чапаєва (1941–1943), проаналізовано інформаційний потенціал різних груп та видів архівних документів з’єднання, що зберігаються в ЦДАВО України. ^uThe article show’s the sources content and the composition from the history of battle activities of partisan union in named by V.I. Chapaev (1941–1943), information potential of archive documents of this union in Central State Archive of Public Organizations of Ukraine.
Файл: rks_2012_16_9.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2012/16
Кл.слова (ненормированные):
структурний аналіз текстів, творчі листи.. structural analyses of texts, letters of singers to composer.
Аннотация: У результаті структурного аналізу виділені типові структурні елементи документної інформації листів та листівки від співака М.О. Рейзена, співачок О.М. Благовидової та Л.В. Мяснікової до композитора Ю.С. Мейтуса. Специфіка творчих відносин між автором музики і виконавцями в текстах проявляється в констатації співпраці, наявності оцінок музики і одержаних від композитора творів, порад щодо виконання.^UA few letters from famous soviet songers to Ukrainian soviet composer U. S. Meytus were analysised by structure method. The creative relations between them are show up a few structures elements. They are: collaboration, estimations of music and works, advices to their execution by voices.
Файл: rks_2012_16_32.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2014/18
Кл.слова (ненормированные):
історіографія, книгодрукування, історія книги, рідкісні та цінні видання, Вільгельм Стратеман (1629–1684), «Феатрон», Росія, Україна, XVIII ст.. historiography, book printing, book history, rare and valuable editions, Wilhelm Stratemann (1629–1684), "Featron", Russia, Ukraine, XVIII century.. историография, книгопечатание, история книги, редкие и ценные издания, Вильгельм Стратеманн (1629–1684), «Феатрон», Россия, Украина, XVIII ст.
Аннотация: Запропоновано історико-книгознавчу характеристику видання праці В. Стратемана «Феатрон или Позор исторический» (СПб., 1724); проаналізовано історичні чинники створення і розповсюдження його на тлі розвитку книгодрукування праць з історії та визначено роль видання праці В. Стратемана в розвитку історичної думки в Росії першої чверті XVIII ст.^UIn this article the author offers a historical and bibliological analysis of a Cyrillic edition of the German Protestant Bishop Wilhelm Stratemann work «Featron or Historical Shame» (SPb.: typography of Alexander Nevsky Monastery, 1724) against the background of the Russian book culture, historical thought and book publishing in the first quarter of XVIII century.The research has revealed that the publication of secular books in Russia during this period was under the governmental control and largely depended on the reformation activity of Peter I. We have defined that the main goal of secular publishing was the distribution of enlightenment, science and education ideas. In the article we have revealed the characteristic features of the development of Western European Protestant and Catholic historiography of XVI–XVII centuries. The study of sources and scientific materials allows us to disclose the value of the work of W. Stratemann as the first Russian edition of the world history textbook in the distribution and popularization of historical knowledge, as well as its influence on the Russian historical science formation. We have studied the main historical ideas of W. Stratemann work and G. Buzhinsky foreword, as well as their influence on the development of historical thought in Russia during the studied period. The author attempts to make a bibliological analysis of W. Stratemann publication exemplars which are stored in the holdings of rare books of the largest libraries of Kyiv: the printing features of these printed works, bindings and engravings state, contents of provenances, marginalia etc are characterized.^RВ статье автор предлагает историко-книговедческий анализ кириллического издания произведения немецкого протестантского епископа Вильгельма Стратеманна «Феатрон или Позор исторический» (СПб.: типография Александро-Невского монастыря, 1724) на фоне развития российской книжной культуры, исторической мысли и книгоиздания первой четверти XVIII в. В результате исследования выявлено, что издание светской книги в России в данный период имело государственный характер и в значительной степени зависело от реформаторской деятельности Петра I. Установлено, что главной целью светского книгоиздания было распространение идей просвещения, достижений науки и образования. Выявлены характерные черты развития западноевропейской протестантской и католической историографии XVI–XVII вв. Изучение источников и научных материалов позволило раскрыть значение произведения В. Стратеманна – первого российского издания учебника по всемирной истории – в распространении и популяризации исторических знаний, а также воздействии на формирование российской исторической науки.Исследованы основные исторические идеи как произведения В. Стратеманна, так и предисловия Г. Бужинского, а также их влияние на развитие исторической мысли в России в исследуемый период. Автором сделана попытка книговедческого анализа тех экземпляров издания В. Стратеманна, которые сохранились в фондах редкой книги крупнейших библиотек г. Киева: охарактеризованы полиграфические особенности данных произведений печати, состояние переплёта и гравюр, содержание провениенций, маргиналий и пр.
Файл: rks_2014_18_30.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Соколов В. Ю.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2014/18
Кл.слова (ненормированные):
дисертації з пресознавства, періодичні видання України, бібліографічні джерела, бібліографознавчий аналіз, бібліографія пресознавства.. press studies dissertations, periodicals of Ukraine, bibliographic sources, bibliography analysis, bіblіography of press studies.. диссертации по прессоведению, периодические издания Украины, библиографические источники, библиографоведческий анализ, библиография прессоведения.
Аннотация: Розглянуто питання щодо ролі бібліографічних джерел у дисертаційних дослідженнях, специфіки бібліографічного супроводу дисертацій як самостійного наукового продукту, що є гарантом новизни та наукової якості дисертації. Бібліографія є також важливим практичним виходом дисертації, кваліфікованим джерелом бібліографічного знання, що допомагає бібліографам у підготовці бібліографічних посібників та електронних ресурсів національної бібліографії. Крім цього, звернуто увагу на розвиток прогностичної функції дисертаційних бібліографій, можливостей використання у питаннях прогнозування стану та подальшого розвитку науки, що розвиває методичний апарат сучасного бібліографознавства.^UThe article discusses the role of bibliographic sources in dissertation researches, draws attention to the specifics of the bibliographic support, bibliographies of literature as an independent research product, which must be taken into account during the dissertations innovation and scientific quality analysis. Bibliography of dissertations in national pressstudies envisages scientific reconstruction of state and contents of periodicals, which are objects or subjects of the dissertations, it reveals the fullness of the source base and usually requires the use of bibliographic research methods. Bibliographies are a noteworthy independent scientific result. There is a need of dissertations bibliographyanalysis development, which is not only due to the quality of bibliography being a direct requirement for a dissertation, but also due to the considerable practical yield – a qualified source of bibliographic knowledge for bibliographic aids and electronic resources of the national bibliography preparation. A new direction of dissertation bibliography studies is the development of a predictive function and the use of analytical capabilities of bibliography in matters of science state and further development prediction.^RРассмотрены вопросы роли библиографических источников в диссертационных исследованиях, обращается внимание на специфику библиографического сопровождения, библиографических списков использованной литературы как самостоятельного научно-исследовательского продукта, который должен быть учтён во время анализа новизны и научного качества диссертации. Библиография диссертаций в области национального прессоведения предусматривает проведение научной реконструкции состава и содержания периодических изданий, являющихся объектом или предметом диссертации, она раскрывает полноту источниковой базы и, как правило, требует использования библиографических методов исследования. Библиографические списки использованных источников являются самостоятельным научным результатом, заслуживающим внимания. Необходимость развития библиографоведческого анализа диссертаций обуславливается не только качеством библиографии как непосредственного требования к аппарату диссертации, но и значительным практическим выходом – квалифицированным источником библиографического знания для подготовки библиографических пособий и электронных ресурсов национальной библиографии. Новым направлением диссертационного библиографоведения является развитие прогностической функции и использование аналитических возможностей библиографии в вопросах прогнозирования состояния и дальнейшего развития науки.
Файл: rks_2014_18_36.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Пастушенко Е. В.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/24
Кл.слова (ненормированные):
Друга світова війна, ідеологія, пропаганда, більшовизм, Оперативний штаб райхсляйтера Розенберґа, кінодокументи.. World War II, ideology, propaganda, Bolshevism, Reichsleiter Rosenberg Headquarters, films. Вторая мировая война, идеология, пропаганда, большевизм, Оперативный штаб рейхсляйтера Розенберга, кинодокументы.
Аннотация: Мета роботи – проаналізувати документи Оперативного штабу райхсляйтера Розенберґа як джерела щодо використання конфіскованих ним на окупованій нацистами території СРСР кінофільмів різного виду та змісту для ведення пропаганди й політичного навчання в нацистських цивільних установах і військових структурах Третього райху в ідеологічній боротьбі проти Радянського Союзу та більшовизму під час Другої світової війни. Методологію дослідження складають історико-архівознавчий та історико-порівняльний методи дослідження, а також методи джерелознавчого аналізу. Це дозволило визначити склад і охарактеризувати інформаційний потенціал групи документів в архіві Оперативного штабу райхсляйтера Розенберґа, що висвітлюють питання конфіскації ним радянських кінофільмів на окупованих територіях, їхнього обліку, опрацювання та вивезення їх до Третього райху, а також використання в антирадянській пропаганді. Наукова новизна. Об’єктом дослідження та джерелознавчого аналізу є документи Оперативного штабу райхсляйтера Розенберґа щодо конфіскації радянських кінофільмів, які до сьогодні ще не були введені до наукового обігу. Окреме місце в дослідженні відведено також висвітленню питання про використання як самим Оперативним штабом, так і іншими нацистськими структурами радянських кінофільмів наукового та науково-популярного змісту, документальних фільмів, кіножурналів у політичній просвіті та у профільному навчанні під час Другої світової війни, що досі не стало предметом наукового дослідження ані в Україні, ані поза її межами. Висновки. Здійснений джерелознавчий аналіз документів дозволяє дійти висновку, що Оперативний штаб райхсляйтера Розенберґа, крім безпосередньо культурних цінностей, конфісковував на території СРСР і вивозив до райху зібрання кінофільмів і кіноматеріалів, що були цінними для використання їх як джерел в ідеологічній війні проти Радянського Союзу. Про це свідчать різноманітні документи з архіву Штабу – звіти його співробітників, переліки конфіскованих кінофільмів, листування.^UThe aim of the research is to analyse the documents of the Reichsleiter Rosenberg Headquarters archives as sources for the use of Soviet film strips and documentary film strips confiscated throughout the Nazi-occupied territory of the USSR, that is the films of various kinds and contents, for propaganda and political training, both in different Nazi civilian institutions and within military structures of The Third Reich, devoted to theideological struggle against the Soviet Union and Bolshevism during the Second World War. The methodology of research is comprised of the historical-archival and historicalcomparative research methods, as well as methods of source analysis. The use of such methodology made it possible to determine the content as well as determine the informational potential of this kind of documents in the archive of the Reichsleiter Rosenberg Headquarters, which covers the issue of confiscation of Soviet documentary films on the occupied territories, inventory and processing, export to the Third Reich, as well as their use in anti-Soviet propaganda. Scientific novelty of the research. The documents of the Reichsleiter Rosenberg Headquarters, dedicated to one of the aspects of its activities on the Nazi-occupied territory of the USSR, namely the confiscation of documentary films, which have not been put into scientific circulation until today are the objects of this research and source study. A separate place in the study also covers the issue of the use of the resources by both the Operational Headquarters and other Nazi structures of Soviet films of scientific and popular science content, documentaries, and newsreels in political education and in specialised training during World War II, which until now have not been the subject of scientific research, neither in Ukraine nor abroad. Conclusions. The carried out source analysis of the documents allows us to conclude that the Reichsleiter Rosenberg Headquarters, in addition to cultural values – art objects, confiscated in the USSR and exported to the Reich, collections of film materials as sources both for learning about life in the Soviet Union. Evidences for this notion are supplied by the various documents from the Headquarters archives – reports of employees, lists of confiscated films and correspondence.^RЦель работы – проанализировать документы Оперативного штаба рейхсляйтера Розенберга как источник на предмет использования конфискованных им на оккупированной нацистами территории СССР советских кинодокументов, а именно кинофильмов разного рода и содержания, для ведения пропаганды и политического обучения как в разных нацистских гражданских учреждениях, так и при военных структурах Третьего рейха в идеологической борьбе против Советского Союза и большевизма во время Второй мировой войны. Методология исследования состоит в использовании историко-архивоведческого и историко-сравнительного методов исследования, а также методов источниковедческого анализа. Это позволило определить состав и охарактеризовать содержание группы документов в архиве Оперативного штаба рейхсляйтера Розенберга, освещающих вопрос конфискации им советских кинофильмов на оккупированных территориях, учета и обработки, вывоза в Третий рейх, а также использование в антисоветской пропаганде. Научная новизна. Объектом исследования и источниковедческого анализа являются документы Оперативного штаба рейсхсляйтера Розенберга, посвященные одному из аспектов его деятельности на оккупированной территории СССР, а именно конфискации кинофильмов, которые до сегодняшнего дня еще не были введены в научный оборот. Отдельное место в исследовании занимает также освещение вопроса об использовании как самим Оперативным штабом, так и другими нацистскими структурами советских кинофильмов научного и научно-популярного содержания, документальных фильмов, кинохроник в политическом просвещении и профильном обучении во время Второй мировой войны, что до сих пор не было предметом научного исследования, ни в Украине, ни за ее пределами. Выводы. Осуществленный источниковедческий анализ документов позволяет сделать вывод, что Оперативный штаб рейхсляйтера Розенберга, кроме непосредственно культурных ценностей, конфисковывал на территории СССР и вывозил в рейх собрания кинофильмов и киноматериалов, которые были ценными для использования их как источников в идеологической войне против Советского Союза. Об этом свидетельствуют разныедокументы из архива Штаба – отчеты его сотрудников, перечни конфискованных кинофильмов, переписка.
Файл: rks_2019_24_17.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Кашеварова Наталия Григорьевна
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2021/27
Кл.слова (ненормированные):
тестамент, тестатори, формуляр, клаузули, міська канцелярія, мешканці міст, Волинь, XVIІ століття.. testaments, testators, form, clauses, town chancellery, town dwellers, Volyn, 17th century.
Аннотация: Мета статті – проаналізувати структуру (формуляр) тестаментів волинських городян та дослідити деякі мовні особливості письма цих актів приватноправового характеру кінця XVI–XVIІ ст. Методологія дослідження: з урахуванням міждисциплінарного підходу використано методи дипломатичного аналізу, зовнішньої та внутрішньої критики історичних джерел. Наукова новизна: вперше здійснено структурний аналіз текстів неопублікованих 170-ти тестаментів мешканців міст Волині, вписаних до волинських міських і ґродських книг кінця XVI–XVIІ ст. та розкрито деякі мовні особливості письма цих актів. Висновки. Формуляр волинських тестаментів містить усі основні клаузули, характерні для такого типу документів ранньомодерного часу. Щодо структури вони майже не відрізняються від усталеного раніше в Короні Польській і Великому князівстві Литовському формуляра, за винятком вступних формул, коли іноді оминались інвокація й аренга, а також прикінцевих. Складніший формуляр мали тестаменти жителів Олики, де була добре розвинутою міська канцелярія. Очевидно, що більшість розпоряджень останньої волі виголошувались усно перед міськими урядниками і писарем, який надавав цим висловленням писемного характеру, вписуючи вербальну оповідь у канцелярський текстовий шаблон. Укладачі тестаментів записували усталені на той час формули, іноді привносили в них свої міркування з приводу обставин і причин смерті, а також особисті рефлексії заповідача. Типові кліше, вироблені в тогочасних канцеляріях, залишалися чинними до початку XVIII ст. У той же час порівняльний аналіз волинських міщанських тестаментів засвідчує наявність у них емоційної риторики, діалогів, іноді – докладного опису майна, що не було притаманне тестаментам західних регіонів Речі Посполитої, які мали формалізований характер і наслідували новітні європейські традиції оформлення таких актів. Мовний аналіз тестаментів волинських городян засвідчує наявність численних українізмів у польськомовних текстах.^UThe purpose of the article is to analyze the structure (form) of testaments of Volynian citizens and to investigate some linguistic features of the writing of these private acts at the end of the 16th and 17th centuries. Research methodology: according to the interdisciplinary approach there were used the methods of diplomatic analysis, external and internal criticism of historical sources. Scientific novelty: for the first time it was committed a diplomatic analysis of the texts of unpublished 170 testaments of the inhabitants of Volynian towns from the town and castle books of the end of the 16th and 17th centuries, and revealed some linguistic features of the writing of these acts. Conclusions. The Volyn testament form contains all the main clauses characteristic of this type of documents of early modern times. As for the structure, they are almost indistinguishable from the form previously established in the Crown of Poland and the Grand Duchy of Lithuania, with the exception of introductory formulas, when sometimes invocation and arenga, as well as final ones. The testaments of the inhabitants of Olyka, where the town chancellery was well developed, had a more complex form. It is obvious that most of the orders of the last will were pronounced orally before the city officials and the clerk, who gave these statements a written character, inscribing the verbal narrative in a text template. The testators wrote down the formulas established at that time, sometimes bringing in their own opinions about the circumstances and causes of death, as well as the personal reflections of the testator. Typical clichés, produced in the offices of that time, remained in force until the beginning of the 18th century. At the same time, a comparative analysis of Volynian urban wills shows the presence of emotional rhetoric, dialogues, and sometimes a detailed description of property, which was not typical of the testaments of the western regions of the Commonwealth, which were formalized and followed the latest European traditions of these acts. Linguistic analysis of the testaments of Volynian citizens shows the presence of numerous Ukrainian words in Polish-language texts.
Файл: rks_2021_27_3.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2021/27
Кл.слова (ненормированные):
гербарій Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, рукопис «Herbier Medical contenant vingt et une classes de plantes usuellesdont on fait le plus frequemment usage dans la pratique de la Medecine Rangées selonles vertus qui leur sont les plus generallement reconnues. 1759», франкомовний науковий текст XVIII століття.. the Herbarium of I. I. Mechnikov Odesa National University (MSUD), the 18th century manuscript“Herbier Medical contenant vingt et une classes de plantes usuelles dont on fait le plus frequemment usage dansla pratique de la Medecine Rangées selon les vertus qui leur sont les plus generallement reconnues”, French scientifictext of 1759.
Аннотация: Метою статті є дослідження структури франкомовного наукового тексту XVIII ст. «Herbier Medical contenant vingt et une classes de plantes usuelles dont on faitle plus frequemment usage dans la pratique de la Medecine Rangées selon les vertusqui leur sont les plus generallement reconnues. 1759», розгляд його основних логікосмислових компонентів з виявленням онтологічних і функціональних ознак та опи-сання структурнокомпозиційної моделі. Методологія дослідження. Застосовано комплексне використання таких методів: описового (при інвентаризації та систематизації особливостей пам'ятки); структурного з елементами компонентного тадистрибутивного аналізу (протягом вивчення внутрішньої організації манускрипту); кількісного (для уточнення співвідношення між частинами з різним абзацнимчленуванням). Наукова новизна. Визначено, що титульна сторінка «Herbier Medical.1759» є заголовним комплексом, який передає текстовий тематичний ланцюжок; цілісно оформлена сторінка, що «відкриває» текст, є експозиційною; інтродукцію ста-новить детальне описання видів лікарських трав'яних засобів на наступних чотирьох сторінках; сконцентрований зміст манускрипту представлено на двох сторінках у вигляді докладної класифікації лікарських рослин. Внаслідок аналізу аб-зацного членування частин, що характеризують 21 розділ лікарських рослин, ви-ділено перманентні та волатильні компоненти, що призвело до створення шестикомпонентної композиційної моделі (з чотирма константами та двома змінними). Висновки. Статтею залучено до наукового обігу та описано, з урахуванням йогологікосмислової когнітивної організації, поки що не опублікований франкомов-ний науковий текст 1759 року; зрештою, це сприяє вивченню історії природничонаукових і лінгвістичних знань XVIII століття. Перспективними вважаємо подальші дослідження щодо лінгвокультурологічного аналізу фітонімів «Herbier Medical.1759», системного опису його каліграфії тощо.^UThe aim of the article is to study the structure of the 18th century French scientific text “Herbier Medical.1759” and, having considered its main logical and semantic components, ontological and functional features,to describe its structural and compositional model. Research methodology. The study revealed the integrateduse of the following methods: descriptive (when inventorying and systematizing the features of the monument);structural with elements of component and distributive analysis (when studying the internal organization of theanalyzed text); quantitative method (specifying the relationship between chapters with different paragraphs).Scientific novelty. It was determined that the title page “Herbier Medical. 1759” is a headline complex that conveysa textual thematic chain; the page is expositional; the introduction is a detailed description of herbal medicines’types on the next four pages; the concentrated content of the manuscript is presented on two pages in theform of a detailed classification of medicinal plants. Having studied the paragraph division of the chaptersdescribing 21 sections of medicinal plants, the authors have identified permanent and volatile components, which ultimately led to the creation of a six-component composite model. Conclusions. In this article, a previouslyunpublished French scientific text of 1759 is introduced into scientific circulation and described, taking into accountits logical-semantic organization on the basis of cognitive and communicative analysis, and ultimately contributesto the study of the history of 18th century natural science and linguistic knowledge. We consider such studies aspromising and necessary that will represent the linguoculturological analysis of phytonyms in “Herbier Medical.1759”, a systematic description of its calligraphy, etc.
Файл: rks_2021_27_5.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Пахалкова-Соіч, Тетяна Володимирівна (Харківський національний університет радіоелектроніки (Харків, Україна)); Присяжнюк, Оксана Ярославівна (Одеський національний університет ім. І. І. Мечнікова (Одеса, Україна))
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2021/27
Кл.слова (ненормированные):
«Енциклопедія Сучасної України», цитування, посилання, наукова література, енциклопедичні статті, енциклопедистика, книжкове джерело.. Encyclopedia of Modern Ukraine, citations, references, academic literature, scholarly publications, encyclopedia articles, encyclopedic, book source.
Аннотация: Мета роботи. Виявити й описати, як часто, доречно й обґрунтовано науковці використовують у своїх публікаціях енциклопедичну інформацію. Для цього проведено дослідження історії цитувань «Енциклопедії Сучасної України», що полягає у здійсненні контент-аналізу наукових статей, монографій та дисертацій, які містять покликання на енциклопедію. Методологія. Відбір наукових текстів здійснено в пошуковій системі «Google Академія» за запитом «Енциклопедія Сучасної України» (n=100). Контент-аналіз цитованої інформації у віднайдених наукових текстах виконано за такими категоріями: 1) дефініції, 2) аргументації, 3) внески дослідників (результати досліджень), 4) історичні дані (дати, події, факти), 5) біографічні відомості, 6) статистичні дані, 7) дані про енциклопедію (енциклопедознавча інформація), 8) невизначена категорія. Наукова новизна. З’ясовано, що науковці найчастіше цитують дефінітивну інформацію – тлумачення термінів та понять (30%), описову інформацію – роз’яснення понять, явищ, процесів, предметів тощо (22%), рідше – біографічні (12%), історичні (10%), енциклопедознавчі (7%), статистичні (3%) відомості. Виявлено, що статті енциклопедії часто цитують, вважаючи їх за самостійні наукові публікації, що репрезентують результати оригінальних авторських досліджень. Зафіксовано також факти некоректного цитування «Енциклопедії Сучасної України». Висновки. Найбільш цитовані в наукових студіях типи енциклопедичної інформації є певним сигналом для укладачів енциклопедій якнайбільше звертати увагу саме на ці частини енциклопедичних статей (стежити за чіткістю формулювань, скрупульозно перевіряти точність наведених даних, удосконалювати форми подання такої інформації тощо). Результати дослідження виявляють доволі важливу інформацію не лише для укладачів енциклопедій, але й для дослідників, які у своїх працях покликаються на енциклопедичні джерела, оскільки в науковій літературі помічаємо випадки неналежного їх цитування.^UThe goal of the research. This study aims to explore the encyclopedia citations in academic literature, by the case of the Encyclopedia of Modern Ukraine. This suggests performing a content analysis of scholarly publications (papers, monographs, dissertations) in which their contributors refer to the encyclopedia articles. Methodology. Scholarly publications have been selected in Google Academy for the query “Encyclopedia of Modern Ukraine” in Ukrainian (n=100). Citations from such publications were thematically categorized into: 1) definitions, 2) descriptions (arguments), 3) contributions of researchers (research results), 4) historical data (dates, events, and facts), 5) biographical information, 6) statistical data, 7) knowledge in encyclopedic, 8) undefined category. Research novelty. Most citations of the encyclopedia articles were identified as definitions of terms and concepts (30%) as well as descriptions of ideas, phenomena, processes, objects, etc. (22%). Less citations were categorized as biographical (12%), historical (10%), encyclopedic (7%), statistical (3%) information. In part of publications, encyclopedia articles have been cited as if these are original research (15%). In scholarly literature, examples of incorrect citations of the Encyclopedia of Modern Ukraine have been also identified. Conclusions. Compilers of encyclopedias should take note of the categories of encyclopedic information of the highest citation in the academic literature (this involves monitoring the clarity of wording, scrupulous verification of the data, improving the form of presentation of such information, etc.). The results of our study apply not only to the compilers of encyclopedias, but also to any researchers who refer to paper or online encyclopedias in their works, because in the scientific literature we notice cases of improper their citation.
Файл: rks_2021_27_23.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Іщенко, Олександр Сергійович (Національна академія наук України (Київ, Україна)); Давиденко, Оксана Володимирівна (Національна академія наук України (Київ, Україна)); Очеретянко, Світлана Іванівна (Національна академія наук України (Київ, Україна))
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
сербські рукописні книги XVII ст., оздоблення рукописних книг, записи в сербських рукописних книгах, колекція Церковно-археологічного музею, сербські оправи XVII ст., оздоблення книжкових оправ, протирки з тиснення на оправах.. Serbian manuscripts of the 17th century, decoration of the Serbian manuscripts of the 17th century, records in the Serbian manuscripts, collection of the Church-Archeological Museum of the Kyiv Theological Academy, Serbian book bindings of the 17th century, bookbinding decoration, rubbing from embossing on book bindings.
Аннотация: Мета роботи. Висвітлити найважливіші характеристики сербських кодексів XVII ст. з колекції Церковно-археологічного музею Київської духовної академії з фондів Інститу ту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у взаємозв’язку з історичними Здійснити кодикологічний опис рукописних пам’яток з визначенням історичних персоналій та місць, пов’язаних з їхньою долею. Методологія. У процесі дослідження було використано історико-порівняльний метод, який дозволив виокремити спільні та відмінні характеристики рукописів. Наукова новизна. Узагальнено результати кодикологічного дослідження сербських рукописних книг XVII ст. з фонду Церковно-археологічного музею як окремої групи з внутрішніми взаємозв’язками, визначено їхні спільні палеографічні характеристики та ознаки, висвітлено відображені в записах обставини побутування рукописів та історія місць створення й зберігання. Опубліковано відбитки з інструментів для тиснення, що збагачує знання про види інструментів для оздоблення сербських шкіряних оправ та дозволяє звузити хронологічні рамки їхнього використання і сприяє більш точному їх датуванню. Висновки. Місцем створення сербських рукописів XVII ст. здебільшого були монастирі в Сербській державі та в монастирях Афона. Рукописи на писані сербським півуставом, ресавським правописом, на папері венеційського або турецького виробництва; мають високий рівень оздоблення з використанням різних стилів: балканської плетінки, тератологічного та рослинного. У записах засвідчено участь у їхній долі історичних осіб, серед яких – писець Святопавлівського Афонського монастиря Євфимій, архієпископ (патріарх Сербський) Паїсій (1614–1646 рр.), митрополит Герцеговинський Симеон (1615–1630 рр.) та інші, а також історичні події, зокрема неврожай та підвищені ціни на жито 1715 р., голод 1622 р. та 1783 р., будівництво церкви в монастирі Убожац у 1622 р. Оправи сербських рукописів XVII ст., крім однієї, є первинними, що дозволило встановити закономірності їхніх конструктивних особливостей та оздоблення й визначити характер оформлення оправ зазначеного періоду та застосованих для цього інструментів. Досліджувані рукописи надійшли до Київської духовної академії через відомих учених колекціонерів – архімандрита Антоніна Капустіна та протоієрея Михайла Раєвського.^UThe goal of the research. The article aims to highlight the most important characteristics of the Serbian codes of the 17th century in Church-Archeological Mu seum of the Kyiv Theological Academy collection of the Institute of Manuscript of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine establishing relationships with the historical realities. Also, to make the historical and codicological description of the manuscript identifying historical personalities and places associated with their life. Methodology. The research uses historical-comparative approach that allows sepa rating common and distinctive features of Serbian manuscripts of the 17th century. Scientific novelty. The article summarizes the results of the Codicological Research of Serbian manuscripts of the 17th century in the Church-Archaeological Museum collection as a separate group with their interrelationship and paleographic charac teristics. The research uncovers the daily life and conditions of preservation of the manuscripts. The article shows reprints of the new embossing tools. This contributes to more accurate dating of the Serbian leather bindings. Conclusions. Serbian manu scripts of the 17th century were written mainly in the monasteries of both Serbia and Athos. The manuscripts are written in the Serbian Half Ustav, Resava orthography on Venetian or Turkish paper. They have a high level of decoration using various styles: Balkan braid, teratological and plant. The records testify to the participation in their life of historical persons, such as the scribe of St. Paul's Athos Monastery Euthymius, Archbishop (Patriarch of Serbia) Paisius (1614–1646), Metropolitan Simeon of Herzegovina (1615–1630), and others. Also, historical events, such as the crop failure and increased prices for rye in 1715, the famine of 1622 and 1783, the construction of the church in the Ubožac monastery in 1622. Except for one, the bindings of Serbian manuscripts of the 17th century are original. This made it possible to establish regularities of their design features and decoration and determine the styles of the design of the bindings of the specified period and the tools used for this. The Serbian manuscripts of the 17th century were sent to the Kyiv Theological Academy by famous scientists and collectors: Archimandrite Antonina Kapustin and Archpriest Mykhailo Raevskyi.
Файл: rks_2023_30_9.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Іванова, Ольга Андріївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); Гальченко, Олена Михайлівна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); 0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/31
Кл.слова (ненормированные):
вірш Павла Тичи ни, Київ, рукопис, камерно-вокальний твір, композитор Антін Рудницький, емінентний текст.. poem by Pavlo Tychyna, Kyiv, manuscript, chamber-vocal work, composer Antin Rudnytskyi, eminent text.
Аннотация: Мета роботи – порівняння рукописного та нотографічного варіантів пісні "Київ" Антона Рудницького на слова Павла Тичини. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю поглибленого вивчення спадщини українського композитора Антона Рудницького в еміграційний період життя у США. У статті вперше проаналізовано його солоспів "Київ" на слова Павла Тичини та нотографію вокального твору (як рукопис, так і публікацію в США). У статті використано історичний, порівняльний та аксіологічний підходи. Методологію дослідження становлять історико-ретроспективний метод, використаний для розгляду суспільно-політичних обставин створення композиції, музикознавчий метод – для вивчення особливостей форми та системи виражальних засобів твору, компаративний – для порівняльного аналізу рукопису та друкованого видання, аксіологічний – для визначення етико-естетичної цінності внеску українських митців до світової скарбниці художньої культури. Наукова новизна полягає в уведенні до наукового обігу невідомого раніше в Україні рукопису А. Рудницького та його порівнянні з американським нотодруком. У статті вперше аналізується його сольна пісня, що увійшла до циклу "Чотири пісні про поневолену Україну" op. 26, крізь призму емінентності тексту. Висновки. Камерно-вокальний твір композитора української діаспори Антона Рудницького, а саме цикл "Чотири пісні про поневолену Україну" ор. 26, свідчить про його інтерес до поезії видатних майстрів слова патріотично-визвольної тематики. Вокально-фортепіанний дует "Київ" став оригінальним зразком емінентного тексту, суголосним часові його написання (1945) та спрямованим не лише в національне минуле, а й у майбутнє. Порівняння рукописного та друкованого варіантів виявило інтерпретаційну вагомість авторських ремарок і вказівок щодо характеру й темпоритмічних змін твору, його композиційно-смислової архітектоніки. Звернення А. Рудницького до звеличування Києва доводить нерозривну єдність мистецького українства у світі. ^UThe goal of research – comparison of the handwritten and notographic versions of the song “Kyiv” by Anton Rudnytskyi to the words of Pavlo Tychyna. The relevance of the study is due to the need for in-depth study of the legacy of Ukrainian composer Anton Rudnytskyi in the emigration period of life in the United States. The article for the first time analyzes his solo song “Kyiv” to the words of Pavlo Tychyna and the notography of the vocal work (as a manuscript and publication in the USA). The article uses historical, comparative and axiological approaches. The research methodology consisted of a historical-retrospective method used to consider the socio-political circumstances of the composition, musicological method – to study the form and system of expression of the work, comparative – for comparative analysis of manuscripts and printed publications, axiological – to determine ethical and aesthetic value the contribution of national artists to the world treasury of artistic culture. The scientific novelty lies in the introduction into scientific circulation of A. Rudnytskyi’s previously unknown manuscript in Ukraine and its comparison with the American music printing. The article for the first time analyzes his solo song, that entered the cycle “Four songs about the enslaved Ukraine” op. 26, through the prism of the eminence of the text. Conclusions. Chamber-vocal work of the composer of the Ukrainian diaspora Anton Rudnytskyi, namely the cycle “Four songs about the enslaved Ukraine” op. 26, testifies to his interest in the poetry of outstanding masters of the word with patriotic and liberating themes. The vocal-piano duo “Kyiv” became an original example of an eminent text, consistent with the time of its writing (1945), and directed not only to the national past, but also to the future. Comparison of handwritten and printed versions revealed the interpretive weight of the author’s remarks and instructions on the nature and temporythmic changes of the work, its compositional and semantic architecture. Rudnytskyi’s appeal to the glorification of Kyiv proves the inseparable unity of artistic Ukrainianness in the world.
Файл: rks_2023_31_4.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Карась, Ганна Василівна (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Україна, Івано-Франківськ)
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2024/1
Кл.слова (ненормированные):
шотландська еміграція; Львів; Декларація свободи совісті; Руське воєводство; Річ Посполита; торгівля.. Scottish emigration, Lviv, Declaration of Indulgence, Ruthenian Voivodeship, Polish-Lithuanian Commonwealth, trade.
Аннотация: Мета роботи. Введення до наукового обігу раніше не опублікованого документа — копії "Декларації свободи совісті" англійського короля Якова ІІ, яка була віднайдена в листуванні львівського купця шотландського походження Артура Форбса (Центральний державний історичний архів України, місто Львів. Фонд 132, опис 1, справа 261). Аналіз політичної й релігійної ситуації, яка зробила цей документ актуальним для львівських купців-шотландців, з’ясування впливу копії "Декларації свободи совісті" на них. Методологія. Для зіставлення й аналізу тексту оригінальної "Декларації свободи совісті" та її копії в листі до Артура Форбса було використано порівняльний та дедуктивний методи. Системний метод було застосовано при поясненні контексту створення оригіналу та копії "Декларації свободи совісті". Наукова новизна. До наукового обігу вперше введено документ — копію "Декларації свободи совісті" з листування шотландського купця Артура Форбса, який мав власну торгову мережу із центром у Львові. Лист розглянуто в контексті міграції шотландців на територію Руського воєводства. Проаналізовано значення англійської релігійної політики для львівських купців-шотландців. Висновки. Однією з причин еміграції шотландців у XV—XVII ст. до європейських країн можна назвати внутрішні релігійні конфлікти. Через них значна частина шотландських католиків і протестантів полишили країну, а деякі з них оселилися на території Речі Посполитої, зокрема Руського воєводства та міста Львова. Найчастіше вони займалися торгівлею, яка стала не лише джерелом заробітку, а й забезпечила сталий контакт із батьківщиною. Прикладом такого зв’язку є листування шотландського купця Артура Форбса з другом і торговим партнером Ґотфрідом Бекером. У ньому знаходимо копію "Декларації свободи совісті" англійського короля Якова ІІ. Цей документ проголошував релігійну рівність та толерантність на території Англійського королівства, а тому був надзвичайно важливим для тих шотландців, які полишили свою країну через можливість релігійних переслідувань. На жаль, вони так і не змогли нею скористатися, оскільки дію "Декларації свободи совісті" було анульовано під час Славної революції в 1688 р.^UThe goal of the research. Introducing of an unpublished document — a copy of the "Declaration of Indulgence" by the English King James II, which was found in the correspondence of Lviv merchant of the Scottish origin Arthur Forbes (Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv — Fond 132, Inventory 1, File 261), into scientific circulation. Analysis of the political and religious situation that made this document relevant for the Lviv Scottish merchants, finding out the impact of the copy of the Declaration of Indulgence " on them. Methodology. Comparative and deductive methods were used to compare and analyze the original "Declaration of Indulgence" text and its copy in the letter to Arthur Forbes. The systemic method was applied to explain the context of the creation of the original and the "Declaration…" copy. Scientific novelty. For the first time, a document was introduced into scientific circulation — a copy of the "Declaration…" from the correspondence of the Scottish merchant Arthur Forbes, who had his own trading network centered in Lviv. The letter was considered in the context of Scottish migration to the territory of the Ruthenian Voivodeship. The significance of English religious policy for Scottish merchants in Lviv was analyzed. Conclusions. One of the reasons for the emigration of Scots to the European countries in the 15th-17th centuries could be internal religious conflicts. Due to them, a significant part of Scottish Catholics left the country, and some of them settled in the territory of the Polish-Lithuanian Commonwealth, in particular, the Ruthenian Voivodeship and the city of Lviv. Most often, they were engaged in trade, which became not only a source of income, but also provided a stable connection with their homeland. An example of such a connection is the correspondence of the Scottish merchant Arthur Forbes with his friend and trading partner. In it, we can find a copy of the "Declaration…" by the English King James II. This document declared religious equality and tolerance in the territory of the English Kingdom, and therefore was extremely important for those Scots who left their country due to the possibility of religious persecution. Unfortunately, they could not use it since the "Declaration…" was annulled during the Glorious Revolution in 1688.
Файл: rks_2024_1_5.pdf - 0
