Форма рецензії


Рецензування (експертна оцінка) рукописів для збірника наукових статей «Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів» (далі – Збірник) здійснюється з метою забезпечення високого науково-теоретичного рівня видань, відбору найбільш цінних та актуальних (перспективних) наукових робіт, внесення конкретних пропозицій щодо поліпшення рецензованих матеріалів.

Принципи рецензування

1. Рецензуються матеріали, що розглядаються для публікації в Збірнику, за погодженням керівника структурного підрозділу з відміткою про відповідність поданого рукопису тематиці НДР. Рукопис статті перевіряється на відповідність тематиці Збірника і його формальним вимогам. Рукописи, які не відповідають вимогам для публікації в Збірнику, відхиляються. Автору (авторам) направляється відмовний лист із зазначенням причини відмови. Якщо рукопис статті відповідає цілям і задачам Збірника і відповідає формальним вимогам, він направляється на рецензування.

Головний редактор або заступник головного редактора розглядає рукописи. Головний редактор або заступник головного редактора доручає редактору супроводжувати рукопис протягом усього процесу рецензування та повернути його з рекомендацією щодо доопрацювання або рішенням (позитивним або негативним).

2. До рецензування редакція залучає вчених, які здійснюють дослідження за спеціальністю і мають за останні три роки не менше однієї публікації у виданнях, включених до Переліку наукових фахових видань України, або закордонних виданнях, включених до Web of Science Core Collection та/або Scopus, або мають монографії чи розділи монографій, видані міжнародними видавництвами, що належать до категорій «A», «B» або «C» за класифікацією Research School for Socio-Economic and Natural Sciences of the Environment (SENSE).

3. Редакція дотримується «двостороннього сліпого» типу рецензування (double-blind peer review). Рукопис статті відправляється рецензентам без вказівки імен і координат авторів. Рецензенти працюють зі статтею як з конфіденційним матеріалом, дотримуючись право автора на нерозголошення до публікації відомостей, що містяться в статті.

4. Рецензії на рукописи наукових статей, підписані рецензентом звичайним або цифровим електронним підписом, зберігаються в редакції Збірника не менше 3 років.

5. Рецензента визначає головний редактор Збірника. Рецензент не може бути автором (співавтором) рецензованої статті і він не повинен мати останні спільні публікації з будь-яким з авторів. Як правило, рецензент не повинен працювати в одній організації з автором (авторами) статті. Редакція прагне до виключення «конфлікту інтересів» між авторами та рецензентами. Повторне рецензування (контроль усунення зауважень) здійснює рецензент, який проводив первинне рецензування.

6. Відповідальність за якість рецензій і своєчасність проведення рецензування рукописів статей покладається на головного редактора Збірника.

Строки рецензування

7. Терміни рецензування в кожному окремому випадку визначаються редакцією з урахуванням створення умов для максимально оперативної публікації статей. Рецензування наукових матеріалів із урахуванням часу, необхідного авторам на доопрацювання рукописів статей за зауваженнями рецензентів, а також на повторну експертизу рукописів, може становити один місяць і більше. Доопрацювання рукопису автором не може займати більше двох тижнів із моменту повідомлення авторам про необхідність внесення змін.

Правила оцінки матеріалу

8. Рецензія повинна забезпечувати всебічну і об'єктивну оцінку, аналіз переваг та недоліків поданої статті. Рецензент оцінює статтю за наступними критеріями:

• науковий рівень матеріалу (актуальність, наукова новизна, теоретична/практична значущість, постановка проблеми, формулювання та аргументованість висновків, вибір джерел);

• рівень викладу матеріалу (відповідність назви статті її змісту, відповідність анотації змісту статті, відповідність розміру статті її змісту, вибір ключових слів і фраз, логіка, взаємопов'язаність і якість викладу матеріалу).

Головний редактор має право додавати до зауважень рецензентів власні зауваження.

9. За необхідності кожна оцінка супроводжується розгорнутим коментарем рецензента.

10. За підсумками оцінки рецензент робить висновок про відповідність наукового матеріалу встановленим вимогам, необхідності його доопрацювання, можливості опублікування або його ретракцію (відкликання).

Рецензент надає рецензію, на його розсуд, в довільному вигляді, або за пропонованою редакцією формою. Текст рецензії подається до редакції Збірника в друкованому варіанті за особистим підписом.

Для прискорення процедури рецензування можливе направлення рецензії в електронному вигляді з поштової адреси рецензента.

11. Кількість поданих рецензій визначається редакцією. Зазвичай для прийняття рішення про публікацію досить однієї рецензії. За рішенням головного редактора може бути призначено додаткове рецензування після отримання первинної рецензії.

Рішення про опублікування

12. На підставі рецензій, що містять експертні оцінки рецензентів, з урахуванням відповідності поданих матеріалів тематичної спрямованості  Збірника, їх наукової значущості та актуальності, редколегія приймає остаточне рішення:

• про опублікування наукової статті;

• про направлення статті на додаткове рецензування;
• про повернення статті на доопрацювання;
• про ретракцію (відкликання) матеріалу.

13. Прийняте рішення доводиться до відома автора.

14. При незначних зауваженнях, які потребують тільки редакторських правок, і за згодою авторів, може бути прийнято рішення про прийом статті для опублікування.

15. У разі направлення на доопрацювання автору в обов’язковому порядку надається копія рецензії у друкованому або електронному вигляді без вказівки рецензентів, рекомендації з доопрацювання матеріалу. Фактом ознайомлення при цьому вважається підтвердження автором факту отримання рецензії.

Допрацьована автором стаття повторно направляється на рецензування.

Датою надходження статті до редакції вважається дата її останнього подання після правки.

Статті публікуються в порядку загальної черговості і по мірі надходження від авторів. Перевага при формуванні чергового випуску видання віддається статтям, виконаним англійською мовою.

16. Автор може не погодитися з окремими рекомендаціями рецензента. У цьому випадку він може підготувати аргументовані заперечення. Рішення про подальше рецензування рукопису приймається Головним редактором Збірника.

17. Редакція не вступає з автором в змістовне обговорення рукопису.

Порядок ретракції (відкликання ) статті від публікації

18. Підстави для відкликання статті:

• виявлення академічного плагіату в публікації (наявність неправомірних запозичень в значному обсязі;

• дублювання статті в декількох виданнях;

• виявлення в роботі фальсифікацій або фабрикації (наприклад, наведення вигаданих статистичних та інших даних, які нібито взяті з певних джерел інформації у випадках, коли такі джерела не існують або не містять відповідної інформації);

• виявлення в роботі серйозних помилок (наприклад, неправильної інтерпретації результатів), що ставить під сумнів її наукову цінність;

• некоректний склад авторів (включені особи, що не відповідають критеріям авторства або відсутній той, хто гідний бути автором);

• перевидання статті без згоди автора.

19. Приводом ретракції  може бути офіційне звернення автора (авторів) статті за наявності мотивованої причини свого рішення. Редакція відповідає автору (авторам) і за наявності підстав самостійно здійснює ретрагування тексту статті.

20. Редакція в обов'язковому порядку інформує автора (провідного автора в разі колективного авторства) про ретракцію статті і обґрунтовує її причини.