Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/1994/2
Файл: rks_1994_2_26.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Верл, Дж.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/1998/4
Файл: rks_1998_4_5.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Франчук, Є. І.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/1998/4
Файл: rks_1998_4_17.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2003/8
Файл: rks_2003_8_9.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2005/10
Файл: rks_2005_10_7.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2009/13
Аннотация: Розглянуто збірники акафістів і додатки до них, які видавалися у друкарні Почаївського Успенського монастиря у ІІ половині ХVІІІ ст. З’ясовано принципи побудови видавничих конволютів у почаївській друкарні. Виявлено можливості побутування друкарських додатків до аналізованих збірників як самостійних книжок.. The article deals with the books of collected akathists and supplements to them issued at the printing house of the Pochaiv Assumption Monastery in 2nd hahf of 18 century. The principles of composition of the published convolutes at the Pochaiv printing house are determined. The possibilities of existence of printing house supplements to the questioned collections as independent books are revealed.
Файл: rks_2009_13_4.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2009/13
Аннотация: На основі проведеної наукової атрибуції проаналізовано твори відомого українського гравера XVIII століття Аверкія Козачковського, що зберігаються в колекції мідних гравірованих дощок Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Розкрито сюжети творів та особливості їх образно-художнього втілення, показано прагнення художника наблизити зображені ним релігійні сюжети до сучасного йому реального життя, визначено стилістичні особливості, техніку гравірування, характер об’ємно-просторової композиційної будови, притаманні Аверкію Козачковському як типовому представнику мистецтва доби українського бароко.. On the basis of the performed scientific attribution the works of the famous Ukraininan engraver of 18 century Averky Cosachkovsky are analyzed, which are preserved in the collection of the copper engraved boards of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine. The author retails the subjects of the works and studies the specificities of their artistic implementation, strives to bring closer the depicted religious subjects to the real life contemporary to him. The stylistical changes, techniques of engraving, the character of the space compositional structure peculiar to A. Kosachkovsky as the typical representative of the Ukrainian barocco art are determined.
Файл: rks_2009_13_8.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Юхимець, Г. М.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2012/16
Кл.слова (ненормированные):
українська кирилична рукописна книга ХVІІ ст., кодикологія, палеографія, філігранологія, кодикографія, археографічний опис.. Ukrainian Cyrillic Manuscript Book XVII, Kodykolohiya, paleography, filihranolohiya, kodykohrafiya, archeological description.
Аннотация: Запропоновано історіографічний огляд розвитку кодикологічних, палеографічних, філігранологічних, мистецтвознавчих та археографічних досліджень української кириличної рукописної книги ХVІІ ст. в 90-х роках ХХ – 10-х роках ХХІ ст. Наголошується, що на сьогодні рукописна книга XVІІ ст. ще не досліджена як окреме явище української рукописно-книжної культури, не визначені основні методичні принципи та специфічні особливості її кодиколого-палеографічного та археографічного описування.^uThe paper is historiographical review of kodykolohichnyh, paleographic, filihranolohichnyh, art and archaeological research Ukrainian Cyrillic manuscripts of the seventeenth century in the 90th years of XX – 10th years of the XXI century. It is emphasized that nowadays Manuscript Book XVII century have not been investigated as a separate phenomenon of contemporary Ukrainian ink-bookish culture, not specified the main methodologica principles and specific features of its kodykolohichno-paleographic and archeographical description.
Файл: rks_2012_16_24.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2014/18
Кл.слова (ненормированные):
українська кирилична рукописна книга ХVІІ ст., кодикологія, палеографія, філігранологія, археографічний опис.. Ukrainian Cyrillic handwritten book of the XVII century, historiography, codicology, paleography, filigranology, archeographic description.. украинская кириллическая рукописная книга XVII в., историография, кодикология, палеография, филигранология, археографическое описание.
Аннотация: Розглянуто основні напрями та ступінь сучасного кодиколого-палеографічного вивчення й описування української кириличної книги ХVІІ ст., що зберігається у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, проаналізовано ступінь дослідження задекларованої проблематики.^UThe article provides the historiographical review of the main trends in contemporary codicological-paleographic study and description of the Ukrainian Cyrillic handwritten book of the XVII century, which is deposited in book gatherings and collections of the Manuscript Institute of V. Vernadsky National Library of Ukraine. The conducted historiographical analysis is a significant indicator of the given period manuscript heritage processing and description degree. The purpose of our work is to reveal the latest published descriptions of the Ukrainian codes of the ХVІІ century. In the publication we have determined the importance of the reviewed works in the modern scientific description of Ukrainian codes. We have noted that the Ukrainian Cyrillic handwritten book of the XVII century has not yet become a definite object of the historical codicologicaland source studies, has not been properly processed as a complex and has not been studied as a phenomenon of the general Ukrainian handwritten book culture so far. It is still necessary to study the latest published descriptions of Ukrainian codes for future researches.^RВ статье представлен историографический обзор основных направлений современного кодиколого-палеографического изучения и описания украинской рукописной кириллической книги XVII в., которая хранится в книжных собраниях и коллекциях Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Проведённый анализ историографии является важным показателем оценки степени обработки и описания рукописного наследия означенного периода. Целью нашей работы является выявление опубликованных новейших описаний украинских кодексов ХVІІ ст. Определено значение рассмотренных работ в современном научном описании украинских кодексов. Отмечено, что на сегодня украинская кириллическая рукописная книга XVII в. ещё не стала целостным объектом историко-кодикологического и источниковедческого исследования, не получила должной комплексной обработки и не исследована как явление общеукраинской рукописной книжной культуры. Необходимым остается изучение опубликованных новейших описаний украинских кодексов для дальнейших исследований.
Файл: rks_2014_18_27.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Добрянская Т. А.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2017/21
Кл.слова (ненормированные):
Теодор Пулакіс, іконопис, грецькі написи, епіграми, літургійні тексти, патристика.. Theodor Pulakis, iconography, Greek inscriptions, epigrams, liturgical texts, patristics.. Теодор Пулакис, иконопись, греческие записи, эпиграммы, литургические тексты, патристика.
Аннотация: Розглядаються форма й зміст грецьких записів та епіграм на двох іконах Теодора Пулакіса – «Свыше пророцы Тя предвозвѣстиша» і «Друге Пришестя». Частина записів є за своєю функцією номінативно-індикативною, інші слугують вербальними додатками до зображень осіб або подій. Серед останніх – прямі цитати зі Святого Письма, перифрази з літургічних текстів і творів св. Отців, а також вислови невідомого походження.^UThe form and contents of Greek inscriptions and epigrams on two complex, judging from their composition, icons “From above the Prophets” and “The Second Coming” have been thoroughly analyzed. Part of them are of nominative-indicating nature and name characters, their general characteristics or places of events. The other inscriptions served as certain verbal additions to depicted persons or events. The inscriptions are written and depicted on special charts or rolls usually held by persons. Among the written texts we distinguish direct citations from the Scripture, word combinations from liturgical or patristic texts, some expressions of unknown origin and epigrams. Both icons preserve the original signatures of the painter. Special attention is given to the protective epigram on the roll held by the Archangel from the icon “From above the Prophets”, which can be compared to several other similar inscriptions on the pictures or frescoes of various artists.^RРассматриваются форма и содержание греческих записей и эпиграмм на двух сложных в композиционном отношении иконах «Свыше пророцы Тя предвозвѣстиша» и «Второе Пришествие». Часть записей имеет номинативно-индикативный характер и называет поименно действующих персонажей, их обобщенные характеристики или же место события. Другие записи представляют собой некие вербальные дополнения к изображениям лиц или событий, описанных на хартиях или свитках в руках действующих лиц. Среди этих записей находятся прямые цитаты из Священного Писания, перифразы из литургических текстов и творений св. Отцов, высказывания неизвестного происхождения и эпиграммы. На обеих картинах сохранились подписи самого мастера. Особое внимание уделено рассмотрению эпиграммы-оберега на свитке в руках Архангела на картине «Свыше пророцы Тя предвозвѣстиша», имеющей ряд аналогий на картинах и фресках других художников.
Файл: rks_2017_21_20.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Чернухин Е. К.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/24
Кл.слова (ненормированные):
трофеї війни, Софійська Грамота Петра І, переміщення культурних цінностей, Друга світова війна, Тюбінгенський Інститут, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.. St. Sophia Charter of Peter the Great, displacement of cultural property, World War II, Institute of East European History and Local History of Tubingen University,V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.. Софийская Грамота Петра І, перемещение культурных ценностей, Вторая мировая война, Институт Восточноевропейской истории и краеведения Тюбингенского Университета, Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского.
Аннотация: Метою повідомлення є висвітлення урочистих заходів та німецько-українського наукового колоквіуму, присвяченого поверненню з Німеччини до України Грамоти Петра І митрополиту Іоасафу Кроковському 1708 р. Грамота була вивезена під час Другої світової війни з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та перебувала в Інституті Східноєвропейської історії і краєзнавства Тюбінгенського Університету. В колоквіумі брали участь німецькі та українські вчені. Наталія Сінкевич розкрила історичне значення Грамоти, історію створення Грамоти та особистість самого митрополита Іоасафа Кроковського. Тетяна Себта простежила історію Грамоти до 1941 р. та довела її приналежність до колекції Софійського собору, що зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Корінна Кур-Королев розслідувала обставини вивезення Грамоти із зібрання Бібліотеки під час Другої світової війни за документами німецьких архівів; Катаріна Кухер розкрила історію надходження Грамоти до Інституту Східноєвропейської історії і краєзнавства Тюбінгенського Університету та роботу експертів із повернення Грамоти. Вольфґанґ Айхведе поділився досвідом передання до України іншої грамоти Софійської колекції, виданої Петром І митрополитові Варлааму Ясинському 1700 р., а також розповів про повернення картини Ганса фон Маре з Києва до Бремена, в якому брала участь директорка Київського відділення Ґьоте-Інституту графиня Уте Баудіссін. Галина Ковальчук, Ольга Степченко (Київ) приділили увагу історії формування зібрання в Софійському соборі, розкрили унікальний книжковий та рукописний склад цього комплексу, що зберігається в Бібліотеці. Клаус Гества та Любов Дубровіна, підводячи підсумки зустрічі, констатували, що повернення Грамоти є прикладом плідної наукової співпраці вчених Німеччини та України,ефективного вирішення питання стосовно трофейних культурних цінностей, адже місцезнаходження багатьох з них і донині залишається невідомим. Тому важливими є розвиток міжнародного культурного та наукового співробітництва, а також створення Державного реєстру втрачених культурних цінностей.^UThe goal of the article is to cover the ceremony and the German-Ukrainian scientific colloquium dedicated to the return from Germany to Ukraine of the Charter of tsar Peter the Great, on the appointment of Metropolitan Joasaph Krokovskyi in 1708. The Charter was taken from the fоnds of the V. I. Vernadskyi Library during World War II and ended up at the Institute of East European History and Local History of Tubingen University. The colloquium was attended by German and Ukrainian scientists. Natalia Sinkevich revealed the historical significance of the Charter, the history of the Charter and the personality of Metropolitan Joasaph Krokovskyi himself. Tetyana Cebta traced the history of the Charter to 1941 and proved her belonging to the collection of St. Sophia Cathedral, stored at the Institute of Manuscript of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Korinna Kur-Korolev investigated the circumstances of the export of Charters from the library during the Second World War according to the documents of the German archives; Katarina Kucher revealed the history of the Charter at the Institute of East European History and Local History of Tubingen University and the work of experts on the return of the diploma. Wolfgang Eichwede shared the experience of transferring another Charter of the St. Sophia collection, issued by Peter the Great in 1700 to Metropolitan Varlaam Yasynskyi, together with the director of the Goethe Institute Kyiv branch, Countess Ute Baudissin, the return of the painting by Hans von Mare from Kyiv to Bremen. Halyna Kovalchuk, Olga Stepchenko (Kyiv) brought attention to the history of the formation of the collection in St. Sophia Cathedral, disclosed the contents of the unique book and manuscript collection stored in the V. I. Vernadskyi Library. Klaus Gestwa and Lyubov Dubrovina discussed the results of the research of the Charter. The Return of the Charter is an example of fruitful scientific cooperation between scientists from Germany and Ukraine, an effective solution to the issue of the return of expropriated cultural values. The location of many expropriated materials remains unknown today. Therefore, it is important to develop international cultural and scientific cooperation, and the creationof the State Registry of Lost Cultural Property.^RЦелью сообщения является освещение торжественных мероприятий и немецко-украинского научного коллоквиума, посвященного возвращению из Германии в Украину Грамоты Петра І митрополиту Иоасафу Кроковскому в 1708 г. Грамота была вывезена во время Второй мировой войны из фондов Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского и оказалась в Институте Восточноевропейской истории и краеведения Тюбингенского Университета. В коллоквиуме участвовали немецкие и украинские ученые. Наталья Синкевич раскрыла историческое значение Грамоты, историю создания Грамоты и личность самого митрополита Иоасафа Кроковского. Татьяна Себта проследила историю Грамоты до 1941 г. и доказала ее принадлежность к коллекции Софийского собора, хранящейся в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Коринна Кур-Королев расследовала обстоятельства вывоза Грамоты из собрания Библиотеки во время Второй мировой войны по документам немецких архивов; Катарина Кухер раскрыла историю поступления Грамоты в Институт Восточной истории и краеведения Тюбингенского Университета и работу экспертов по возвращению Грамоты. Вольфганг Айхведе поделился опытом передачи в Украину другой грамоты Софийской коллекции, выданной Петром І митрополиту Варлааму Ясинскому в 1700 г., а также рассказал о возвращении картины Ганса фон Маре из Киева в Бремен, в котором принимала участие директор Киевского отделения Гете-Института графиня Уте Баудиссин. Галина Ковальчук, Ольга Степченко (Киев) уделили внимание истории формирования собрания в Софийском соборе, раскрыли уникальный книжный и рукописный состав этого комплекса, хранящейся в Библиотеке. Клаус Гества и Любовь Дубровина, подводя результаты встречи, констатировали, что возвращение Грамоты является примером плодотворного научного сотрудничества ученых Германии и Украины, эффективного решения вопроса относительно трофейных культурных ценностей, исходя из того, что местонахождение многих трофейных материалов и ныне остается неизвестным. Поэтому важным являются развитие международного культурного и научного сотрудничества, а также создание Государственного реестра утраченных культурных ценностей.
Файл: rks_2019_24_22.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Гества, Клаус (Інститут східноєвропейської історії та краєзнавстваТюбінгенського університету, Німеччина)); Гества Клаус; Дубровина Любовь Андреевна
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2020/25
Кл.слова (ненормированные):
українська графіка, мідні гравірувальні дошки, ілюстрація, акафіст, Св. Великомучениця Варвара, іконографія, Димитрій Ростовський, Йоасаф Кроковський, Никодим Зубрицький. . Ukrainian graphics, copper engraving boards, illustration, acafist, Great Martyr Saint Barbara, iconography, Dimitiy Rostovskyi, Yoasaf Krokovskyi, Nykodym Zubrytskyi, Hymn.
Аннотация: Мета роботи. Дослідити іконографію образу Св. Великомучениці Варвари в українській графіці XVII–XVIII ст., композиційну структуру, формування іконографії, семантику зображень цього тематичного циклу на матеріалах творів станкової графіки та ілюстрацій в українських стародруках з фондів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Методологія дослідження базується на застосуванні іконографічного та іконологічного методів, а також порівняльного мистецтвознавчого аналізу втілення образу Св. Варвари в іконописі та графіці. Наукова новизна дослідження полягає в розширенні уявлень щодо іконографії образу Св. Варвари в українському сакральному мистецтві та літературі доби українського бароко. На матеріалах різних видів образотворчого мистецтва (іконопис, монументальний живопис, станкова гравюра та книжкова ілюстрація) прослідковано іконографію образу Св. Варвари в українській гравюрі (в одноосібних зображеннях та житійних клеймах, ілюстраціях у стародруках) зазначеного хронологічного періоду, її особливості й відмінності. Висновки. У статті відзначається, що українські художники доби бароко, зображуючи Св. Варвару, створили власний національний культ її образу як сповненої достоїнства молодої жінки, надзвичайно красивої, духовно чистої, розумної, допитливої, твердої у своїх переконаннях. Але образ Св. Варвари у гравюрах українських майстрів не є канонічним, і його виразність та сприйняття цілком залежать від таланту, фантазії і смаків кожного окремого автора, рівня його художньої й технічної майстерності.^UThe aim of the research has been to study the iconography of the image of Holy Great Martyr Saint Barbara in the Ukrainian graphics of the 17th–18th centuries, the composition structure, the principles of formation and semantics of this thematic cycle using easel graphic and illustrations of Ukrainian old printed books from the collections of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. The research methodology is based on iconographical and iconological methods along with comparative art-study analysis of Saint Barbara's image embodiment in icon painting and graphics. Scientific novelty of the study is in broadening the concept concerning the iconography of St. Barbara image in the sacral art and literature of the Ukrainian Baroque epoch. The works belonging to various kinds of figurative art (icon painting, monumental painting, easel engraving and book illustration) are used to examine the iconography of St. Barbara image in Ukrainian engravings (solitary portrayals and hagiographic images of the saint's life, old-print illustrations) of the chronological period mentioned and of their specific features and differences. Conclusions. The article notes that Ukrainian artists of the Baroque period, when depicting Great Martyr St. Barbara created a distinct national cult of the dignified young woman, very beautiful, spiritually pure, eager to learn, firm in her believes. At the same time, the image of St. Barbara in the engravings made by Ukrainian artisans, is not canonical, and its expressiveness and perception entirely depends on the talent, imagination and tastes of the artists, the level of their artistic and technical skills.
Файл: rks_2020_25_11.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Цинковська, І. І. (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ)
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2020/25
Кл.слова (ненормированные):
Олександр Кошиць, Сергій Тележинський, українське хорове мистецтво, епістолярна спадщина, Осередок української культури і освіти (Ukrainian Cultural and Educational Cеntre, Oseredok).. O. Koshyts, S. Telezhynskyi, Ukrainian choral art, epistolary heritage, Music and Drama Institute named after V. M. Lysenko, Ukrainian Cultural and Educational Cеntre, Oseredok.
Аннотация: Мета роботи. Залучити до наукового обігу листи Сергія Федоровича Тележинського, композитора, хорового диригента, педагога, активного діяча «Просвіти», українського патріота, до Олександра Антоновича Кошиця, відомого диригента і популяризатора української пісні. Через аналіз цього епістолярію привернути увагу дослідників до маловідомої постаті С. Ф. Тележинського, його професійної діяльності та, відповідно, зменшити кількість «білих плям» у біографії митця. Методологія дослідження спирається на біографічний, просопографічний та історико-логічний методи, застосування яких дає змогу вивчити зв’язки двох непересічних діячів української культури в умовах сталінського тоталітарного режиму. Наукова новизна дослідження полягає у введенні до наукового обігу листів С. Ф. Тележинського, що зберігаються в особовому фонді О. А. Кошиця в Осередку української культури і освіти (Ukrainian Cultural and Educational Cеntre, Oseredok) у Вінніпезі (Манітоба, Канада), та є унікальним, але, на жаль, важкодоступним джерелом для істориків української культури. Висновки. Для розкриття важливого аспекту біографій С. Тележинського та О. Кошиця стосовно можливого повернення останнього на батьківщину, розкриття обставин, в яких проходила й розвивалася справа повернення, зокрема в умовах посилення тоталітарного режиму в СРСР, їхній епістолярій є безперечно цінним документальним комплексом. Листи С. Тележинського свідчать про його щире бажання прислужитися батьківщині, висвітлюють його організаційну діяльність із залученням кращих сил, зокрема сина видатного українського композитора М. В. Лисенка – Остапа, в музичній сфері УРСР.^UThe aim of the work. Put into scientific circulation and analyze the letters of the composer, choral conductor, teacher, activist of "Prosvita", Ukrainian patriot Serhii Fedorovych Telezhynskyi to the outstanding conductor and popularizer of Ukrainian song Oleksandr Koshyts. Also draw the attention of researchers to the little-known figure of Serhii Telezhynskyi, his professional activities and reduce the number of white spots in his biography. The research methodology is based on biographical, prosopographical and historical-logical methods, thanks to which it is possible to analyze the correspondence of two outstanding cultural figures of Ukraine in the conditions of Stalin's totalitarian regime. The scientific novelty of the study lies in the introduction into scientific circulation of S. F. Telezhynskyi's letters, which are stored in O. A. Koshyts' own fond at the Ukrainian Cultural and Educational Center (Oseredok) in Winnipeg (Manitoba, Canada) and is a unique and at the same time difficult-to-access source for the history of Ukrainian culture. Conclusions. To reveal an important aspect of the biographies of S. Telezhynskyi and O. Koshyts regarding the possible return of the latter to his homeland, the disclosure of the circumstances in which the return took place and developed, in particular in the conditions of strengthening of the totalitarian regime in the Union of Soviet Socialist Republics, their correspondence is undoubtedly a valuable source. Analysis of S. F. Telezhynskyi's correspondence reveals his sincere desire to serve his homeland, his organizational activities with the involvement of the best forces in the musical industry in the Ukrainian Soviet Socialist Republic, in particular the son of the famous Ukrainian composer M. V. Lysenko - Ostap.
Файл: rks_2020_25_20.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2020/26
Кл.слова (ненормированные):
зарубіжна історіографія, українська діаспора, Канада, імміграція.. foreign historiography, Ukrainian diaspora, Canada, immigration.
Аннотация: Метою дослідження є характеристика видань діаспорних та іноземних учених, які у своїх працях висвітлювали історію української імміграції до Канади в 1918–1939 рр. У роботі використано методи джерелознавчої евристики та критики, інтерпретації, верифікації, систематизації для пошуку, відбору, опису, оцінки та класифікації історіографічних джерел. Питання переселенських рухів хвилювало зарубіжних дослідників, оскільки Канада є країною іммігрантів. Однак тема історіографії саме української імміграції лише подеколи виокремлювалась у дослідженнях у Канаді. Причини малодослідженості цього питання пояснити складно. Поодинокі роботи вітчизняних та діаспорних учених наразі є застарілими, оскільки не враховують напрацювань останніх десятиліть. Аналітика радянських істориків як продукт роботи в тоталітарній державі є заангажованою та містить ідеологічні кліше. Усе це підтверджує наукову новизну статті. Висновки. Науковцями було зібрано й опрацьовано значний масив фактів з історії імміграції. Основну частину досліджень про українську імміграцію міжвоєнних років становлять публікації діаспорних учених і, меншою мірою, іноземних. Вони проливають світло на процес інтеграції українців у поліетнічне суспільство Канади та їх соціальний статус у ньому. Значне місце посідають роботи, що стосуються процесу імміграції українців, зокрема висвітлюють причини, характер і склад другої хвилі переселення. Однак деякі питання з історії імміграції, що були побіжно висвітлені на сторінках узагальнюючих праць, ще не дістали ґрунтовного опрацювання у спеціальних дослідженнях. Іноземні науковці присвячували українській імміграції окремі статті, а не комплексні дослідження. Особливістю діаспорних студій про українців у Канаді є їхня відірваність від історії власне Канади. Канадські ж історики, хоч і розглядають імміграційні процеси в контексті загальнодержавної історії, проте не приділяють належної уваги проблемі формування української діаспори.^UThe aim of this study is to characterize the publications of diaspora and foreign scientists who studied the history of Ukrainian immigration to Canada in 1918–1939. Methods of source-study heuristics and criticism, interpretation, verification, systematization for the research, selection, description, evaluation and classification of historiographical sources are used in the work. The issue of resettlement movements has worried foreign researchers, as Canada is a country of immigrants. However, the topic of historiography of Ukrainian immigration has rarely been singled out in studies in Canada. The reasons for the lack of research on this issue are difficult to explain. Isolated works of domestic and diaspora scholars are now obsolete because they do not take into account the achievements of recent decades. The analysis of Soviet historians, as a product of work in a totalitarian state, is biased and contains ideological clichés. All these confirm the scientific novelty of the article. Conclusions. Scientists have collected and processed a large array of facts from the history of immigration. The main part of researches on Ukrainian immigration in the interwar years is the publications of diaspora scientists and to a lesser extent foreign ones. They shed light on the process of integrating Ukrainians into Canada's polyethnic society and their social status. A significant place is occupied by works related to the process of immigration of Ukrainians, in particular, they cover the reasons, nature and composition of the second wave of resettlement. However, some issues on the history of immigration, which were briefly covered in the pages of generalizations, have not yet been thoroughly addressed in special studies. Foreign scientists have devoted separate articles on Ukrainian immigration, rather than comprehensive researches. A feature of diaspora studies about Ukrainians in Canada is their detachment from the history of Canada itself. Canadian historians, although considering immigration processes in the context of national history, do not pay due attention to the problem of forming of the Ukrainian diaspora.
Файл: rks_2020_26_13.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2020/26
Кл.слова (ненормированные):
преса, Голодомор, «чорні дошки», репресія, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національний музей Голодомору-геноцид.. press, Holodomor, black boards, repression, V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, National Museum of the Holodomor-Genocide.
Аннотация: Мета роботи. На підставі аналізу змісту публікацій регіональної преси Чернігівщини початку 1930-х років розкрити репресивну суть режиму «чорних дощок» та роль преси у процесі його нав’язування як методу психологічного тиску. Довести цінність матеріалів періодичної преси як джерела для дослідження Голодомору 1932–1933 рр. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-типологічного, історико-системного та історико-генетичного методів. Зазначений підхід дозволяє визначити видовий склад публікацій про «чорні дошки», проаналізувати їхній інформаційний потенціал для з’ясування механізму застосування репресії, довести багатовекторність використання «чорної дошки» для вчинення геноциду українців. Наукова новизна дослідження полягає в уведенні до наукового обігу нового комплексу архівних та опублікованих джерел, що доповнює і значно розширює наявну джерельну базу досліджень щодо причин, перебігу і наслідків Голодомору для населення Чернігівської області. Висновки. Публікації в регіональній пресі Чернігівщини 1932–1933 рр. засвідчують активне використання режиму «чорних дощок» комуністичною владою для вчинення злочину Голодомору-геноциду в УСРР. Його застосування на Чернігівщині, яка не була основним зерновим районом України, але потерпала від запровадження за-значеного режиму не менше за інші регіони, доводить, що «чорна дошка» використовувалась як важільпримусу не тільки при виконанні хлібозаготівель, а для будь-якого виду сільськогосподарської діяльності. Це підтверджує свідоме скоєння злочину геноциду вищим партійним і державним керівництвом СРСР стосовно українців.^UThe aimof the work is to reveal the repressive essence of the “black board” regime and the role of press in the process of imposing the “black boards” as a method of psy-chological pressure on the basis of the analysis of the content of publications of the regional press of Chernihiv region in the early 1930s. The author also proved the impor-tance of periodicals as a source for the study of the 1932–1933 Holodomor.The research methodologyincludes historical-typological, historical-systemic and historical-genetic methods. This approach allows to determine the types of publications about the “black boards”, analyze their informational potential for clarifying the repressiom mechanism, and prove the multi-vector use of the “black boards” for committing genocide of Ukrainian nation.The scientific novelty of the study is the introduction of a new set of archival and published sources into scientific use. This complements and significantly expands the existing research source base on the causes, course and effects of the Holodomor for the population of Chernihiv region. Conclusions. Publications in the regional press of Chernihiv region in 1932–1933 confirm that the communist authorities actively used the “black board” regime to commit the crime of the Holodomor genocide in the Ukrainian Soviet Socialist Republic. The use of the “black boards” in Chernihiv region, which was not the main grain region of Ukraine, but suffered from their introduction no less than other regions, proves that they were used as a mean of influence not only during grain procurements, but also during any agricultural activity. This confirms committing of the deliberate crime of genocide of Ukrainians by the top party and state authorities of the Union of Soviet Socialist Republics.
Файл: rks_2020_26_18.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Лук’янець, К. Ю. («Інститут дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду (Київ, Україна))
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2020/26
Кл.слова (ненормированные):
документи, архіви, єврейські політичні партії, Українська Центральна Рада, революція, Культур-Ліґа . documents, archives, Jewish political parties, Ukrainian Central Rada, revolution, Kultur-lige
Аннотация: Мета роботи: здійснення огляду історії зберігання та формування, складу і змісту документів про діяльність п’ятьох єврейських політичних партій в Українській Центральній Раді (1917–1918), які зараз зберігаються в декількох державних архівах м. Києва (Центральному державному архіві громадських об’єднань України, Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, Державному архіві Київської області) та відділі фонду юдаїки Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Методологія дослідження включає історико-хронологічний, історико-системний та історико-типологічний методи. Вищезазначені методологічні підходи дозволяють прослідкувати складну історію формування та зберігання комплексу документів і визначити склад, зміст і типи документів. Наукова новизна. Аналіз документів єврейських політичних партій як комплексу залучає рідкісні документи з історії єврейського представництва в Української Центральної Ради та революційної доби в Україні до наукового обігу, а також розкриває розвиток архівознавства, утворення нових архівів і принципів архівної роботи. Висновки. Документи п’ятьох єврейських політичних партій про їхню діяльність в Українській Центральній Раді (1917–1918) зараз розподілені у кількох державних архівах Києва (Центральному державному архіві громадських об’єднань України, Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, Державному архіві Київської області) та відділі фонду юдаїки НБУВ. Аналізуючи історію їх формування та зберігання, склад і зміст, можемо стверджувати, що більшість документів була єдиним комплексом, частиною однієї колекції з архіву Культур-Ліги. Подальша історія зберігання цих документів може стати предметом для тематичного дослідження з історії радянських архівних установ, колекцій і архівної справи вцілому. ^UThe aim of the research is to review custodial history, structure and content of documents about the activity of five Jewish political parties in the Ukrainian Central Rada (1917–1918), which are now preserved in several Kyiv state archives (the Central State Archives of Public Organizations of Ukraine, the Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, the State Archives of Kyiv Region) and Judaica Department of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.The methodology of the research includes historical-chronological, historical-systematic, and historical-typological approaches. The aforementioned methodological approaches allow to trace the complicated custodial history of the complex of documents and to determine structure, content,and types of documents. The scientific novelty of the paper. The analysis of documents of the Jewish political parties as a complex introduces rare documents from the history of the Jewish representation in the Ukrainian Central Rada and revolutionary period in Ukraine into the scientific circulation, also covers development of archival studies, establishment of new archives and principles of archival work. Conclusions. The documents of five Jewish political parties about their activity in the Ukrainian Central Rada (1917–1918) are now distributed in several Kyiv state archives (the Central State Archives of Public Organizations of Ukraine, the Central State Archives of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine, the State Archives of Kyiv Region) and Judaica Department of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Analyzing their custodial history, structure and content, it might be argued that the majority of the documents used to be one complex, a part of one collection from Kultur-lige archives. The further custodial history of these documents might be topic for case study in history of Soviet archival institutions, collections and archival studies in general.
Файл: rks_2020_26_22.pdf - 0
