Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
Грецький магістрат, архіви, Ніжин, грецька діаспора, грецькі документи.. Greek Magistrate, Nizhyn, Greek diaspora, archives, Greek documents
Аннотация: Мета роботи полягає в дослідженні документів фонду 101 (Ніжинський Грецький магістрат) у Державному архіві Чернігівської області, виокремлених в інвентарному описі 1 як справи грецькою мовою, а також грецьких документів за описом 2. Методологія. Застосовано дескриптивні, порівняльно-історичні, статистичні методи опрацювання архівних документів, а також низку спеціальних джерелознавчих, мовознавчих і палеографічних методів вивчення давніх текстів. Наукова новизна. Вперше представлені археографічний та історичний огляди всіх грецьких документів за результатом суцільного дослідження зазначених матеріалів. Висновки. Документи за описом 1 походять безпосередньо з архіву Ніжинського Грецького магістрату, але містять також частини архіву товариства "Ленгаро і Кіпуро", які надійшли із Санкт Петербурга в першій чверті ХІХ ст. При формуванні фонду у другій половині ХХ ст. сотні різних документів були штучно об’єднані за мовними ознаками в межах 109 справ. У 1962 р. з Харкова надійшли матеріали архіву Димитрія Меласа, які склали сім одиниць зберігання за окремим описом 2. Загальна кількість виокремлених і досліджених документів у 117 справах архіву склала 849, з них грецькою мовою записані близько 750, серед яких декілька епістоляріїв, у яких зосереджено тисячі копій комерційних листів. Хронологічні межі грецьких документів – 1679–1866 рр. За типологією серед грецьких документів переважають актові документи у складі судових справ, оригінальне ділове й приватне листування, боргові зобов’язання, рахунки, повідомлення тощо. Низка справ містить адміністративні, бухгалтерські, ділові книги різних організацій. Розглянуті документи дозволяють повніше реконструювати діяльність ніжинських греків, грецької діаспори, а також окремих грецьких торгових товариств ХVIII–XIX ст., що діяли в межах широкого євразійського простору.^UThe aim of the work is to study the documents of fond 101 (Nizhyn Greek Mag istrate) in the State Archives of the Chernihiv Region, identified in the inventory 1 as cases in Greek language, as well as Greek documents according to inventory 2. Methodology. Descriptive, comparative-historical, statistical methods of processing archival documents are used, as well as a number of special source studies, linguistics, and paleographic methods of researching ancient texts. Scientific novelty. For the first time, an archaeographic and historical overview of all Greek documents is presented as a result of a thorough research and description of the materials. Conclusions. Documents in inventory 1 came directly from the archives of the Nizhyn Greek Magistrate, but also contain parts of the archives of the “Lengaro and Kipuro” company, which arrived from St. Petersburg in the first quarter of the 19th century. During the formation of the fond in the second half of the 20th century, hun dreds of different documents were artificially combined on linguistic grounds within 109 cases. In 1962, materials from the archives of Dimitry Melas arrived from Kharkiv, which made up seven storage units according to a separate inventory. The total number of isolated and researched documents in 117 cases of the archive amounted to 849, of which about 750 were written in Greek, including several epis tolaries, which contain thousands of copies of commercial letters. Chronological boundaries of Greek documents 1679–1866. According to typology, among Greek documents, deed documents in the composition of court cases, original business and private correspondence, debt obligations, bills, messages, etc. prevail. A number of files contain administrative, accounting, and business books of various organizations. The considered documents allow for a more complete reconstruction of the activities of the Nizhyn Greeks, the Greek diaspora, as well as individual Greek trad ing companies of the 18th-19th centuries, which operated within the wide Eurasian space.
Файл: rks_2023_30_3.pdf - 0
Дод. точки доступу:
0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
україно-білоруська традиція церковного співу, молдавська традиція церковного співу, нотолінійні Ірмолої, молдавські музичні Антології, спільний грецький репертуар, калофонічний спів, середньовізантійська нотація, київська нотація, музична екзегеза, Євстатій, протопсалт монастиря Путна.. Ukrainian-Belarusian church chant tradition, Moldavian church chant tradition, staff-notated Heirmologia, Moldavian musical Anthologies, common Greek repertoire, kalophonic chant, Middle Byzantine notation, Kyiv notation, musical exegesis, Evstatie, protopsaltes of the Putna monastery.
Аннотация: Мета роботи. Нещодавно здійснена нами атрибуція калофонічних грецьких піснеспівів з українських і білоруських нотолінійних рукописів кінця XVI–XVIII століть довела їхнє східне походження і факт запозичення. Постає питання, де українські та білоруські співаки опановували греко-візантійський спів. Логічно припустити, що грецький репертуар з’явився завдяки україно-молдавським зв’язкам, оскільки молдавська традиція церковного співу, яка досягла розквіту в XVI столітті, засновується на візантійській. Твори греко-візантійських композиторів складають більшу частину репертуару молдавських рукописів XVI століття. Мета роботи – порівняти грецький репертуар молдавських та україно-білоруських музичних рукописів і визначити особливості його фіксації різними нотаціями – середньовізантійською та нотолінійною київською. Методологія. Робота спирається на порівняльний метод дослідження греко-візантійських, молдавських та україно-білоруських музичних рукописів. Наукова новизна. Встановлено, що калофонічні твори греко-візантійських композиторів, записані в українських та білоруських нотолінійних Ірмолоях кінця XVI–XVIIІ століть, представлені в молдавських Антологіях XVI століття. Також в україно-білоруських рукописах вдалося авторизувати грекомовну Херувимську пісню плагального першого гласу видатного молдавського композитора Євстатія, протопсалта монастиря Путна (бл. †1546). Висновки. Спільний грецький репертуар молдавських та україно-білоруських рукописів, а також твір Євстатія, записаний в україно-білоруських Ірмолоях, свідчать про безпосередній зв’язок молдавської та україно-білоруської традицій церковного співу і доводять, що молдавська школа церковного співу була посередницею в долученні українських співаків до греко-візантійської співацької традиції та мала потужний вплив на розвиток і оновлення україно-білоруського церковного співу кінця XVI–XVIІ століть.^UThe goal of the research. Our re cent attribution of kalophonic Greek chants from Ukrainian and Belarusian staff-notated manuscripts of the late 16th–18th centuries proved their Eastern origin and the fact of borrowing. The question arises where Ukrainian and Belarusian singers mastered Greek-Byzantine chant. It is logical to assume that the Greek repertoire appeared thanks to Ukrainian-Moldavian contacts, since the Moldavian chant tradition, which flourished in the 16th century, is based on the Byzantine one. The works of Greek-Byzantine composers make up most of the repertoire of the 16th century Moldavian manuscripts. The goal of the research is to compare the Greek repertoire of Moldavian and Ukrainian-Belarusian musical manuscripts and to define the peculiarities of its fixation in Middle Byzantine and Kyiv staff notations. Methodology. A comparative method of studying Greek-Byzantine, Moldavian and Ukrainian-Belarusian musical manuscripts is used. Scientific novelty. It has been found out that kalophonic works of Greek-Byzantine composers, written down in the Ukrainian and Belarusian staff-notated Heirmologia of the late 16th–18th centuries, are presented in the Moldavian Anthologies of the16th century. Also, in Ukrainian and Belarusian manuscripts, we managed to authorize the Greek-language Cherubic song of the plagal 1st mode of the out standing Moldavian composer Evstatie, the Protopsaltes of Putna (ca. †1546). Conclusions. The common Greek repertoire of Moldavian and Ukrainian Belarusian manuscripts, as well as the work of Evstatie, recorded in Ukrainian and Belarusian Heirmologia, testify to the direct connection of Moldavian and Ukrainian-Belarusian church chant traditions and prove that the 16th century Moldavian musical school became an intermediary in the involvement of Ukrainian singers in the Greek-Byzantine chant tradition and had a powerful influence on the development and renewal of Ukrainian and Belarusian church chant in the late 16th–17th centuries.
Файл: rks_2023_30_4.pdf - 0
Дод. точки доступу:
0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
джерелознавчий аналіз, Аполлон Мевіус, термінологічний словник, словарне поняття, Харківський політехнічний інститут.. source analysis, Apollon Mevius, terminological dictionary, vocabulary concept, Kharkiv Polytechnic Institute.
Аннотация: Мета роботи: здійснити джерело знавчий аналіз "Технического французско-русского словаря" гірничого інженера Аполлона Мевіуса крізь призму біографії автора. За сорок років, від першого до другого видань словника, його автор набув неоціненного досвіду й реалізував численні проекти, що знайшли своє відтворення і в книзі, і в усій українській промисловій історії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Методологія дослідження базується на сукупності історичних методів (історико-порівняльний, синхронний, діахронний), а також методів біографічного та джерелознавчого аналізу (критичний метод, історичне й елементи мовознавчого тлумачення тексту, аналіз та інтерпретація біографічного матеріалу). Наукова новизна. Вперше в українській історіографії здійснено історико-джерелознавчий аналіз "Технического французско-русского словаря" гірничого інженера Аполлона Мевіуса. Показано, як події з життя автора позначилися на змісті словника. Акцентовано увагу на тому, що книга є своєрідним "словниковим відтворенням" епохи капіталістичних перетворень другої половини ХІХ – початку ХХ ст., часу докорінних змін в економіці, господарських нововведень, промислових новацій і технічних відкриттів. Висновки. "Технический французско-русский словарь" – явище саме по собі унікальне, як і його автор – Аполлон Федорович Мевіус. Прикметники "технічний" та "французький" – це визначення головної спрямованості господарського становлення українських земель того часу в бік прискореного промислового розвитку й активного залучення західноєвропейських інвестицій та інновацій. Ім’я й прізвище автора свідчать про поєднання в одній особі багатьох національних культур, а отже розуміння загально-європейських процесів. Світогляд Мевіуса ґрунтувався на високих ідеалах "прогресу", "розвитку", "місії промисловості". Шляхетні ідеї у втіленні "першого українського професора металургії" Аполлона Мевіуса мали своїм результатом словник-фоліант, на якому сформувалося не одне покоління вітчизняних інженерів.^UThe purpose of the work: to carry out a source analysis of the “Technical French Russian Dictionary” of the mining engineer Apollon Mevius through the prism of the author’s biography. For forty years, from the first to the second edition of the dictionary, its author gained invaluable experience and implemented numerous projects that found their reproduction both in the book and in the entire Ukrainian industrial history of the second half of the 19th and early 20th centuries. The research me thodology is based on a set of historical methods (historical-comparative, synchro nous, diachronic), as well as methods of biographical and source analysis (critical method, historical and linguistic elements of text interpretation, analysis and interpretation of biographical material). Scientific news. For the first time in Ukrainian historiography, a historical-source analysis of the “Technical French-Russian Dictionary” by the mining engineer Apollon Mevius was carried out. It is shown how the events from the author`s life are marked on the contents of the dictionary. Attention is focused on the fact that the book is a kind of “dictionary reproduction” of the era of capitalist transformations of the second half of the 19th – early 20th centuries, a time of fundamental changes in the economy, economic innovations, industrial changes and technical discoveries. Conclusions. “Technical French-Russian Dictionary” is a unique phenomenon in itself, as is its author – Apollon Fedorovych Mevius. The adjectives “technical” and “French” are a definition of the main orientation of the economic formation of the Ukrainian lands at that time in the direction of accelerated industrial development and the active involvement of Western European investments and innovations. The name and surname of the author testify to the combination of many national cultures in one person, and therefore the understanding of pan-European processes. Mevius’ worldview was based on high ideals of “pro gress”, “development”, “mission of industry”. Noble ideas carried out by the “first Ukrainian professor of metallurgy” Apollon Mevius resulted in a folio dictionary, on which more than one generation of domestic engineers was formed.
Файл: rks_2023_30_5.pdf - 0
Дод. точки доступу:
0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
Віктор Косенко, особовий архів, "24 дитячі п’єси для фортепіано" Віктора Косенка, Фридерик Шопен, українська музична культура перших десятиліть ХХ століття, Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.. Viktor Kosenko, personal archive, "24 Children's Plays for Piano" by Viktor Kosenko, Frederic Chopin, Ukrainian musical culture of the 20th century first decades, Institute of Manuscript of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.
Аннотация: Метою роботи є введення останнього великого фортепіанного твору Віктора Косенка до контексту європейської музичної культури, визначення місця циклу в загальній картині творчого спадку митця, спростування його подекуди дещо легковажного й однобічного розуміння. Методологія дослідження базується на застосуванні історичного та порівняльного методів, джерелознавчого аналізу, елементів комплексного музикознавчого аналізу тощо. Наукова новизна пропонованої розвідки полягає в реконструкції процесу створення фортепіанного циклу знаного українського композитора, введенні до наукового обігу архівних робочих матеріалів, простеженні глибинного багаторівневого зв’язку з європейською фортепіанною культурою кількох національних традицій. Важливим є переосмислення погляду на останній великий фортепіанний твір Віктора Косенка: цей проблемний концептуальний цикл-заповіт сприймався раніше винятково як методичний посібник. Висновки. Висвітлено значення матеріалів особового архіву українського композитора, піаніста й педагога Віктора Косенка для майбутнього відтворення цілісної мистецької панорами України 1920–1930-х років. Зокрема, інтонаційний аналіз остаточної, опублікованої версії циклу "24 дитячі п’єси для фортепіано" в порівнянні з рукописами попередніх варіантів унаочнює його спорідненість із циклом Прелюдій Фридерика Шопена, глибинну залученість українського композитора до спадку свого улюбленого митця. Дослідження збережених архівних документів дозволяє збагнути глибину змісту косенківських мініатюр, дає можливість розуміння багатоетапного формування задуму, підтверджує природність, але й процесуальність появи готового матеріалу і водночас – глибинний зв’язок зі світовою фортепіанною культурою, наочно презентованою "енциклопедією шопенівських образів". У такий спосіб український композитор оприявнив два світи – безпосередній світ радості дитинства й адаптований під дитяче сприйняття власний душевний світ з його емоційними потрясіннями, неспокоєм, пронизливою тугою за далеким утраченим минулим. "24 дитячі п’єси" – останній завершений фортепіанний твір композитора. І водночас під виглядом зовні невибагливих п’єс-мініатюр – квінтесенція його виконавського й композиторського досвіду, проблемний концептуальний цикл-заповіт.^UThe goal of the research. Inclusion of the Viktor Kosenko's last great piano work in the context of European musical culture, determination of the cycle's place in the overall picture of the artist's creative heritage, refutation of its somewhat frivolous and one-sided understanding. Methodology. Historical and comparative methods, the method of source analysis, elements of complex musicological analysis are ap plied. The scientific novelty of the proposed research consists in the reconstruction of the process of creating the piano cycle of a well-known Ukrainian composer, the introduction of archival working materials into the scientific circulation, tracing the deep multi-level connection with the European piano culture of several national traditions. It is important to rethink the view of Viktor Kosenko's last major piano work: this problematic conceptual cycle-testament was previously perceived exclu sively as a methodical guide. Conclusions. The significance of the materials of the personal archive of the Ukrainian composer, pianist and teacher Viktor Kosenko for the reproduction of the integral artistic panorama of Ukraine of the 1920s and 1930s is highlighted. In particular, the intonation analysis of the final, published version of the cycle "24 Children's Plays for Piano" in comparison with the previous ver sions manuscripts illustrates its kinship with the Preludes cycle by Frederic Chopin, the deep involvement of the Ukrainian composer in the legacy of his favorite ar tist. The study of preserved archival materials allows one to understand the depth of the content of Kosenko's miniatures, provides an opportunity to understand the multi-stage formation of the idea, confirms the naturalness, but also the procedural nature of the finished material appearance, and at the same time – a deep connection with the world piano culture, visually presented in the "encyclopedia of Chopin's images". In this way, the Ukrainian composer revealed two worlds – the immediate world of childhood joy and, adapted to children's perception, his own mental world with its emotional upheavals, restlessness, piercing longing for the distant lost past. "24 Children's Plays" is the last completed piano work of the composer. And at the same time, under the guise of outwardly undemanding miniature plays – the quintessence of his performer and composer's experience, a problematic conceptual cycle-testament.
Файл: rks_2023_30_6.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Волосатих, Ольга Юріївна (Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Україна, Київ); 0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
музей Товариства "Лемківщина", Історичний музей у Сяноці, архів, українські музеї, колекція, музейництво, лемківська культура, церковне мистецтво, народне мистецтво, українська культурна спадщина.. “Lemkivshchyna” Society Museum, Archive of the Historical Museum in Sanok, Ukrainian museums, collection, museum work, Lemko culture, church art, folk art, Ukrainian culture heritage.
Аннотация: Мета роботи. Аналіз рукописних і друкованих матеріалів, пов’язаних зі створенням та діяльністю музею Товариства "Лемківщина", які зберігаються в архіві Історичного музею в Сяноці (Польща). Вивчення етапів формування мистецької музейної колекції (1931–1944) в контексті соціо-культурних чинників та її значення для української культурної спадщини. Методологія. У процесі дослідження було застосовано історико-порівняльний та історико-хронологічний методи для систематизації архівних документів, що уможливило їхню класифікацію відповідно до тематичних блоків. Це дозволило окреслити передумови створення музею та його структури, основні віхи діяльності, типологію та особливості колекції, співпрацю з іншими інституціями тощо. Наукова новизна. Здійснено комплексний аналіз архіву музею "Лемківщина" (листування, звіти, інвентарні книги, відгуки в періодиці та ін.), який зберігається в Історичному музеї в Сяноці. Основну увагу зосереджено на особливостях шляхів набуття експонатів і формування музейної колекції, її унікальності та значенні для українського культурного середовища в історичному вимірі. Виявлено, що об’єкти поповнювали збірку завдяки активній збирацькій діяльності музейників, зокрема ідейного сподвижника й директора Лева Ґеца, у співпраці з представниками лемківських громад. Висновки. Матеріали архіву музею Товариства "Лемківщина" майже невідомі в українських гуманітарних студіях. Необхідною є публікація власне оригінальних, не інтерпретованих документів, які є важливим підґрунтям для вивчення діяльності українських музеїв упродовж 1920 – початку1940-х років. Насамперед це фактологічні джерела, які дозволяють максимально об’єктивно охарактеризувати діяльність музею в контексті соціокультурних чинників та проаналізувати його зібрання, творів мистецтва зокрема. Документи дають можливість простежити історію колекції та її подальшу долю після ліквідації музею "Лемківщина", правонаступником якої став Історичний музей у Сяноці.^UThe goal of the research. Work purpose consists of the handwritten and printed materials analysis related to the “Lemkivshchyna” Society Museum activities, which are stored in the Archive of the Historical Museum in Sanok (Poland) as well as the study of the formative stages of the art museum collection (1931―1944) in the context of socio-cultural factors and its importance for Ukrainian cultural heritage. Methodology. In the research process, historical-comparative and historical-chronological methods were used to systematize archival documents, which helped to classify them according to thematic blocks. This facilitated to outline of the prerequisites for the creation of the museum and its structure, the main milestones of activity, the typology of the art collection, cooperation with other institutions, etc. Scientific novelty. The comprehensive analysis of the “Lemkivshchyna” archive (correspondence, reports, inventory books, reviews in periodicals, etc.), which is stored in the Historical Museum in Sanok was carried out. Special attention is given to features of exhibits acquisition and the art collection formation, its uniqueness, and significance for the Ukrainian cultural environment in the historical dimension. It was revealed that the objects were added to the collection thanks to the collecting activities of the museum staff, in particular, the director Lev Gets, in cooperation with representatives of the Lemko`s communities. The process was determined by the urgent need to preserve local material culture. Conclusions. The “Lemkivshchyna” Society Archive materials are almost unknown in Ukrainian humanitarian studies. It is necessary to publish original, uninterpreted documents, which are an important source for studying the activities of Ukrainian museums during the 1920s and early 1940s. First of all, these are factual sources that allow us to characterize the activities of the museum as objectively as possible and to analyze its artwork collection. In particular, the archive makes it possible to partially trace the subsequent history of the collection after the liquidation of the “Lemkivshchyna” museum, which was partly succeeded by the Historical Museum in Sanok.
Файл: rks_2023_30_7.pdf - 0
Дод. точки доступу:
0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
Переяслав, Переяславські повітові земські збори, бібліотечна діяльність, бібліотечна мережа, учнівські бібліотеки, книжковий фонд, комплектування, культурно-освітній потенціал.. Pereyaslav, Zemstvo Assembly of Pereyaslav County, library activity, library network, student libraries, book fond, equipment, cultural and educational potential.
Аннотация: Мета дослідження: на основі аналізу і теоретичного узагальнення діловодної документації переяславського земства комплексно дослідити діяльність бібліотек навчальних закладів Переяславського повіту Полтавської губернії у 2-й пол. ХІХ – на поч. ХХ ст., спрямовану на розвиток народної освіти та вирішення проблеми забезпечення освітніх закладів літературою для навчання та позашкільного читання, що становило одну з важливих сторін шкільної справи. Методологічною основою роботи є системний підхід, принципи критичного та структурно-системного підходу до джерельної бази. У роботі використано історико-порівняльний, хронологічний та конкретно-історичний методи в їхній сукупності, а також спеціальні методи джерелознавчого аналізу документів і матеріалів. Наукова новизна: здійснено комплексний науковий історико-бібліотекознавчий аналіз діяльності бібліотек при світських і духовних навчальних закладах Переяславського повіту Полтавської губернії у другій пол. ХІХ – на поч. ХХ ст. Висновки. Аналіз постанов, звітів та окремих довідкових видань дозволив встановити, що у 2-й пол. ХІХ – на поч. ХХ ст. у Переяславському повіті Полтавської губернії функціонувала широка мережа бібліотек при світських і духовних навчальних закладах. Зростання чисельності учнівських бібліотек відбувалось одночасно з розвитком освітньої системи, а самі вони створювалися на основі існуючої мережі навчальних закладів. Доведено, що в зазначених історичних умовах новації в бібліотечній системі, як і решта кількісних та якісних зрушень шкільної системи, були ініційовані земськими органами.У культурно-освітньому просторі краю книгозбірні навчальних закладів були наймасовішими в порівнянні з іншими видами бібліотек. Попри низку недоліків (неналежне фінансування, недостатні книжкові фонди, обмежені каталогом дозволеної для користування літератури, організаційні труднощі) бібліотеки стали значним соціокультурним явищем суспільного життя на території повіту, а їхня діяльність позитивно вплинула на підвищення освітнього та культурного рівня населеня.^UThe purpose of the study is to research comprehensively activities of the libraries of educational institutions of the Pereyaslav County of the Poltava Gover nance in the second half of the 19th – beginning of the 20th centuries, aimed at the development of public education and solving the problem of providing educational institutions with literature for study and extracurricular reading, which was one of the important aspects of school affairs on the basis of the analysis and theoretical generalization of the official documentation of the Pereyaslav Zemstvo. The me thodological basis of the work is a systematic approach, the principles of a critical and structural-systemic approach to the source base. The work uses historical comparative, chronological and concrete-historical methods in their totality, as well as special methods of source analysis of documents and materials. The scientific novelty of this work is defined by carrying out a complex scientific historical and library analysis of the activities of libraries at secular and theological educational institutions of the Pereyaslav County of the Poltava Governance in the second half of the 19th – beginning of the 20th centuries. Conclusions. The analysis of resolutions, reports and some reference publications made it possible to establish that a wide network of libraries at secular and theological educational institutions functioned in the second half of the 19th –beginning of the 20th centuries. The number of student libraries grew in tandem with the development of the educational system, and they were created on the basis of the existing network of educational institutions. It is proved that innovations in the library system were initiated by the Zemstvo bodies during the reporting period of history, as well as other quantitative and qualitative changes in the school system. Educational institutions’ libraries were the most common ones compared to other types of libraries in the cultural and educational space of the region. Despite a number of disadvantages (inadequate funding, insufficient book fonds, limited with a catalog of permitted literature, organizational problems) libraries became a significant social and cultural phenomenon of public life in the county, and their activities had a positive effect on raising the educational and cultural level of the population.
Файл: rks_2023_30_8.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Висовень, Оксана Іванівна (Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Україна, Переяслав); Капітан, Лариса Іванівна (ДВНЗ "Ужгородський національний університет", Україна, Ужгород); 0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
сербські рукописні книги XVII ст., оздоблення рукописних книг, записи в сербських рукописних книгах, колекція Церковно-археологічного музею, сербські оправи XVII ст., оздоблення книжкових оправ, протирки з тиснення на оправах.. Serbian manuscripts of the 17th century, decoration of the Serbian manuscripts of the 17th century, records in the Serbian manuscripts, collection of the Church-Archeological Museum of the Kyiv Theological Academy, Serbian book bindings of the 17th century, bookbinding decoration, rubbing from embossing on book bindings.
Аннотация: Мета роботи. Висвітлити найважливіші характеристики сербських кодексів XVII ст. з колекції Церковно-археологічного музею Київської духовної академії з фондів Інститу ту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у взаємозв’язку з історичними Здійснити кодикологічний опис рукописних пам’яток з визначенням історичних персоналій та місць, пов’язаних з їхньою долею. Методологія. У процесі дослідження було використано історико-порівняльний метод, який дозволив виокремити спільні та відмінні характеристики рукописів. Наукова новизна. Узагальнено результати кодикологічного дослідження сербських рукописних книг XVII ст. з фонду Церковно-археологічного музею як окремої групи з внутрішніми взаємозв’язками, визначено їхні спільні палеографічні характеристики та ознаки, висвітлено відображені в записах обставини побутування рукописів та історія місць створення й зберігання. Опубліковано відбитки з інструментів для тиснення, що збагачує знання про види інструментів для оздоблення сербських шкіряних оправ та дозволяє звузити хронологічні рамки їхнього використання і сприяє більш точному їх датуванню. Висновки. Місцем створення сербських рукописів XVII ст. здебільшого були монастирі в Сербській державі та в монастирях Афона. Рукописи на писані сербським півуставом, ресавським правописом, на папері венеційського або турецького виробництва; мають високий рівень оздоблення з використанням різних стилів: балканської плетінки, тератологічного та рослинного. У записах засвідчено участь у їхній долі історичних осіб, серед яких – писець Святопавлівського Афонського монастиря Євфимій, архієпископ (патріарх Сербський) Паїсій (1614–1646 рр.), митрополит Герцеговинський Симеон (1615–1630 рр.) та інші, а також історичні події, зокрема неврожай та підвищені ціни на жито 1715 р., голод 1622 р. та 1783 р., будівництво церкви в монастирі Убожац у 1622 р. Оправи сербських рукописів XVII ст., крім однієї, є первинними, що дозволило встановити закономірності їхніх конструктивних особливостей та оздоблення й визначити характер оформлення оправ зазначеного періоду та застосованих для цього інструментів. Досліджувані рукописи надійшли до Київської духовної академії через відомих учених колекціонерів – архімандрита Антоніна Капустіна та протоієрея Михайла Раєвського.^UThe goal of the research. The article aims to highlight the most important characteristics of the Serbian codes of the 17th century in Church-Archeological Mu seum of the Kyiv Theological Academy collection of the Institute of Manuscript of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine establishing relationships with the historical realities. Also, to make the historical and codicological description of the manuscript identifying historical personalities and places associated with their life. Methodology. The research uses historical-comparative approach that allows sepa rating common and distinctive features of Serbian manuscripts of the 17th century. Scientific novelty. The article summarizes the results of the Codicological Research of Serbian manuscripts of the 17th century in the Church-Archaeological Museum collection as a separate group with their interrelationship and paleographic charac teristics. The research uncovers the daily life and conditions of preservation of the manuscripts. The article shows reprints of the new embossing tools. This contributes to more accurate dating of the Serbian leather bindings. Conclusions. Serbian manu scripts of the 17th century were written mainly in the monasteries of both Serbia and Athos. The manuscripts are written in the Serbian Half Ustav, Resava orthography on Venetian or Turkish paper. They have a high level of decoration using various styles: Balkan braid, teratological and plant. The records testify to the participation in their life of historical persons, such as the scribe of St. Paul's Athos Monastery Euthymius, Archbishop (Patriarch of Serbia) Paisius (1614–1646), Metropolitan Simeon of Herzegovina (1615–1630), and others. Also, historical events, such as the crop failure and increased prices for rye in 1715, the famine of 1622 and 1783, the construction of the church in the Ubožac monastery in 1622. Except for one, the bindings of Serbian manuscripts of the 17th century are original. This made it possible to establish regularities of their design features and decoration and determine the styles of the design of the bindings of the specified period and the tools used for this. The Serbian manuscripts of the 17th century were sent to the Kyiv Theological Academy by famous scientists and collectors: Archimandrite Antonina Kapustin and Archpriest Mykhailo Raevskyi.
Файл: rks_2023_30_9.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Іванова, Ольга Андріївна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); Гальченко, Олена Михайлівна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); 0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
рукопис, конволют, полемічний твір, Самон Газький, Соловецький монастир, Андрій Титов.. manuscript, convolute, polemic text, Sulaiman (Samon) al-Gazzi, Solovki monastery, Andrii Tytov.
Аннотация: Метою роботи є представлення та введення до наукового обігу рукописного збірника-конволюта XVIII ст. РД-203 з фондів Національного музею історії України, який походить із зібрання відомого колекціонера Андрія Титова. Стаття передбачає визначення та контекстуалізацію текстів, що ввійшли до збірника. Методологію роботи становлять базові текстологічні та кодикологічні методики, прийоми порівняльно-історичного аналізу. Наукова новизна полягає в тому, що вперше зроблено спеціальний опис вказаного збірника-конволюта, простежено його історію, визначено й проаналізовано тексти – складові збірника. Висновки. Збірник РД-203 є пам’яткою старообрядницької культури XVIII ст. Найвірогідніше, він, пов’язаний із Соловецьким монастирем. У збірнику представлено два твори. Перший – це перекладна полемічна пам’ятка "Розмова з Ахмедом сарацином". Її датування та походження є дискусійними. Існує традиція приписувати текст Самону з Гази, християнському єпископу ХІ ст. Проте є більше підстав уважати "Розмову" псевдоепіграфом XVI ст. Вона була перекладена по-слов’янському братами Ліхудами наприкінці XVII ст. і ввійшла до їхнього компендіуму "Меч Духовний". Другим складником збірника є Пʼята Соловецька Чолобитна розлогої редакції. Цей твір було сторено у Соловецькому монастирі напередодні повстання 1668–1676 рр. проти церковної реформи московського патріарха Никона. Автором Чолобитної був Геронтій, один з ідеологів повстання. Склад конволюта і його кодикологічні особливості ілюструють історію рецепції та побутування зазначених творів у старообрядницькому середовищі XVIII ст. "Розмова з Ахмедом сарацином" відтворена в повному обсязі. Натомість П’ята Соловецька Чолобитна розлогої редакції представлена в урізаному вигляді. Це може засвідчувати пріоритети укладача збірника, який надавав більшого значення перекладному творові. До Києва збірник потрапив випадково близько 1928 р. у зв’язку з перевезенням українських рукописів з російських бібліотек і музейних сховищ.^UThe goal of the research is to present and introduce into scientific circulation a manuscript compendium RD-203 of the 18th century from the National Museum of the History of Ukraine, which comes from the collection of the famous collector Andrii Tytov. The article provides a definition and contextualization of the texts included in the compendium. The methodology of the research consists of basic textual and codicological methods as well as the methods of comparative and his torical analysis. Scientific novelty: for the first time, the compendium-convolute is described, its history is traced, and its texts-components are defined and analyzed. Conclusions. The compendium RD-203 is an artifact of Old Believer culture of the 18th century. Most likely, it is connected with the Solovki Monastery. The compendium consists of two works. The first of them is the translated polemical text “Conversation with Ahmed the Saracen”. Its dating and origins are debatable. There is a tradition of attributing the text to Samon of Gaza, a Christian bishop of the 11th century. However, there are more reasons to consider the “Conversation” a pseudo-epigraph of the 16th century. It was translated into Slavonic language by the Likhud brothers at the end of the 17th century and included to their work “Spiritual Sword”. The second component of the compendium is the extensive edition of the Fifth Solovki Plea. This work appeared on the eve of the uprising of 1668–1676 in the Solovki Monastery against the church reform of Moscow Patriarch Nikon. The author of the Plea was Gerontius, one of the ideologues of the uprising. The composition of the convolute and its codicological features illustrate the history of reception and circulation of these works in the Old Believer milieu of the 18th cen tury. The “Conversation with Ahmed the Saracen” is reproduced in full. Instead, the extensive edition of the Fifth Solovki Plea is presented in a truncated form. This may indicate the priorities of the compiler of the compendium, who attached more importance to the translated work. The compendium came to Kyiv by chance around 1928 in connection with the transportation of Ukrainian manuscripts from Russian libraries and museum repositories.
Файл: rks_2023_30_10.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Дегтяренко, Марина Олексіївна (Національний музей історії України, Україна, Київ); 0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
Північне Причорномор’я, Ольвія, історичні джерела, рукопис, defixionum tabellae, просопографія, хронологія, декретна честь Протогена. Northern Black Sea region, Olbia, historical sources, manuscript, defixionum tabellae, prosopography, chronology, Protogenes decree.
Аннотация: Мета роботи. Історичні (просопографічні, хронологічні) дослідження напису на свинцевій пластині з Ольвії Понтійської, який залучається до наукового обігу вперше. Методологія. Типові наукові методи допоміжних історичних дисциплін, зокрема палеографія, хронологія, генеалогія, просопографія. Також на основі синхронізації епонімного каталогу Ольвії стало можливим застосування в дослідженні спеціальних, утім цілком умотивованих, методів просопографічної інтерпретації, просопографічного датування та просопографічної реконструкції. Наукова новизна. До наукового обігу введено новий рукопис на свинцевій пластині з Ольвії – судове магічне закляття. Пропонуються нові просопографічні матеріали щодо двох елітних ольвійських родин, які мають історичне значення. Висновки. Особливістю рукопису є наявність у ньому імен та патронімів представників наймогутнішого ольвійського роду Аристократидів та другорядного, втім впливового, роду Поликсенів, який належав до єдиного клану з Аристократидами. Магічний рукопис суттєво доповнює уривчасті відомості стосовно роду Поликсенів та надає можливість сформувати репрезентативний фрагмент його родоводу. Зокрема, виявлені пам’ятки, які свідчать про діяльність Поликсенів у колегії агораномів та монетній магістратурі. Рукопис також сприяє уточненню фрагмента родовідної гілки найвпливовішого ольвійського роду Аристократидів. Отримано нові історичні (просопографічні) відомості про одну з дійових осіб знаменитого декрету на честь Протогена – громадянина Аристократа. Він був сином епоніма Ольвії 293 р. до Р. Х. Дамаса Аристократова. Вже перебуваючи в похилому віці, Аристократ Дамасів разом з порівняно молодим Протогеном брав участь у посольстві до царя саїв Сайтафар на орієнтовно 260–250 рр. до Р. Х. За просопографією манускрипт датується орієнтовно 288–268 рр. до Р. Х.^UThe goal of the research. Historical (prosopographic, chronological) research of manuscript on a lead plate from Olbia (the first-published). Methodology. Typical scientific methods of auxiliary historical disciplines. Scientific novelty. A new magical manuscript from Olbia has been put into scientific circulation. New prosopographic materials concerning elite Olbia families are offered that have historical significance, in particular, palaeography, chronology, genealogy, prosopography. Also, due to the synchronization of the eponymous catalogue of Olbia, it became possible to use in the study of special, however, quite obvious methods of prosopographic interpretation, prosopographic dating and prosopographic reconstruction. Conclusions. The peculiarity of the manuscript is the presence in it of the names and patronymics of only representatives of the most powerful Olbian family of the Aristocratids, and of the secondary, but influential family of the Polyxenes, which belonged to the same clan as the Aristocratids. The magical manuscript made it pos sible to significantly supplement fragmentary information about the Polyxenes family, in that case, to form a representative fragment of its genealogy. In particular, monuments testifying to the activity of Polyxenes in the collegium of agoranomos and the coin magistracy were discovered. The manuscript also provided an opportunity to clarify a fragment of the genealogical branch of the most influential Olbian family of the Aristocratids. New historical (prosopographical) information was ob tained about one of the protagonists of the famous decree in honour of Protogenes, a citizen of Aristocratus. He was the son of the eponym of Olbia in 293 BC, Damas Aristokratous. Being in his old age, Aristocratus Damasius, together with the young Protogenes, took part in the embassy to the Saiyan king Saitafarn approximately 260–250 BC. According to prosopography, the manuscript is dated approximately 288–268 BC.
Файл: rks_2023_30_11.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Циганенко, Лілія Федорівна (Ізмаїльський державний гуманітарний університет, Україна, Ізмаїл); 0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
пресологія, спеціальна наукова дисципліна, преса, періодична преса, газета, журнал, друковані засоби масової інформації, історичне джерело, методологія. pressology, a special scientific discipline, press, periodical press, newspaper, magazine, printed mass media, historical source, methodology.
Аннотация: Метою статті є актуалізація питання про започаткування нової спеціальної наукової дисципліни "Пресологія". Методологія статті спирається на принципи науковості, об’єктивності, багатофакторності. Використано методи аналізу, синтезу, узагальнення, ретроспективного й системного підходу до визначення характерних рис та функціональних ознак періодичної преси як особливого джерела. Наукова новизна: вперше обґрунтовується започаткування спеціальної наукової дисципліни "Пресологія", визначаються її предмет, об’єкт, суб’єкт, структура пресологічного знання, наводяться завдання цієї дисципліни. Насамперед ідеться про розробку загальних теоретичних положень про структуру дисципліни, вироблення понятійного термінологічного апарату. Висновки. Створення дисциплінарної моделі "Пресологія", що враховуватиме наукові здобутки сьогодення і майбутнє, дозволить дослідникам більш системно проводити пошук. Визначені пресологічні завдання виявляють перспективи і потреби цієї дисципліни, зокрема подолання застарілого стереотипного підходу до преси як до другорядного джерела. Так, на часі є створення Науково-дослідного інституту пресології. Вказано також на необхідність підготовки аналітичної бібліографії української періодичної преси, в тому числі регіональної історії української преси, історії історіографії української преси, лексикографічного словника "Українська преса", просопографічного проєкту "Пресологи України", формування банку даних пресологічної інформації тощо. Наступним кроком має стати осмислення зв’язку пресології з іншими спеціальними на уковими дисциплінами.^UAbstract. The aim of the article is to update the issue of starting a new special scientific discipline “Pressology”. The methodology of the article is based on the principles of scientificity, objectivity, multifactoriality. The methods of analysis, synthesis, generalization, retrospective and systematic approach were used to determine the characteristic and functional features of the periodicals as a special source. Scientific novelty. For the first time, the establishment of a special scientific discipline “Pressology” is substantiated, its subject, object, structure of pressological knowledge are determined and the tasks of this discipline are stated. First of all, it is about the development of general theoretical provisions about the structure of the discipline, the development of a conceptual terminological apparatus. Conclusions. The creation of the disciplinary model “Pressology”, taking into account the scientific achievements of the present and the future, will let scientists to search more systematically. The determined pressological tasks reveal the prospects and needs of this discipline, in particular overcoming the outdated stereotypical approach to the press as a minor source. Thus, it is time to create a Research Institute of Pressology. The need to prepare an analytical bibliography of the Ukrainian periodicals, including the regional history of the Ukrainian press, the history of the historiography of the Ukrainian press, the lexicographic dictionary “Ukrainian Press”, the prosopography project “Pressologists of Ukraine”, the formation of a data bank of pressological information, etc. is also indicated. The next step is to understand the connection of pressology with other special scientific disciplines.
Файл: rks_2023_30_12.pdf - 0
Дод. точки доступу:
0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
Гетьманщина, заповіт, Любеч, міщани, спадкоємці, тестатор, тестамент, форммуляр.. testament, Liubech, burgesses, heirs, testator, Hetmanshchyna, form.
Аннотация: Мета роботи. Визначення інформативного потенціалу тестаментів любецького міщанства козацької доби, а також особливостей укладання даного виду документів. Методологія передбачає застосування історико-логічного, порівняльного та емпіричного методів дослідження, а також прийомів палеографічного аналізу. Наукова новизна статті обумовлюється тим фактом, що тривалий час тестаменти жителів міст української гетьманської держави, зокрема й Любеча, залишалися малодослідженими. Йдеться як про з’ясування можливостей їх джерельно-інформаційного потенціалу, так і про розгляд процесу уніфікації формулярів і структури тексту документів. Тому виконаний автором джерелознавчий аналіз допоможе тим науковцям, які займаються вивченням історії міст Гетьманщини в цілому й Чернігово-Сіверщини, зокрема. Висновки. Охарактеризовані документи є важливим історичним джерелом, що дає змогу відтворити різні сторони суспільного й буденного життя мешканців міста Любеча у другій половині XVII – першій половині XVIII ст. Джерельно-інформаційний потенціал тестаментів можна з успіхом залучати при вивченні соціально-економічної історії Любеча, норм тогочасного спадкового права, культурно-побутових умов, генеалогії окремих міщанських родів, регіональної топоніміки і навіть для окреслення менталітету укладачів. Формуляр заповітів любецьких міщан містить усі основні клаузули, що були притаманні для відповідних ділових паперів ранньомодерної доби, за винятком аренги. Наявність деяких типових кліше, що на середину ХVII ст. уже втратили свою чинність, свідчить про консервативний характер регіонального діловодства.^UThe goal of the work. Determining the informative potential of the testaments of the Liubech burgesses of the Cossack era, as well as the peculiarities of concluding this type of documents. The methodology involves the use of historical-logical, comparative and empirical research methods, as well as techniques of paleographic analysis. The scientific novelty of the article is due to the fact that for a long time the testaments of the inhabitants of the cities of the Ukrainian hetman state, including Liubech, remained unexplored. It is a question of finding out the possibility of their source and information potential, as well as considering the process of unification of forms and text structure of documents. Therefore, the source analysis performed by the author will help those scholars who study the history of the cities of the Het manshchyna in general and Chernihiv-Sivershchyna in particular. Conclusions. The described documents are an important historical source, which makes it possible to recreate various aspects of the social and everyday life of the inhabitants of the town of Liubech in the second half of the 17th– the first half of the 18th century. The source and information potential of testaments can be successfully used to study the socio-economic history of Liubech, norms of contemporary inheritance law, cultural and living conditions, genealogy of individual town-dweller families, regional to ponymy and even to outline the mentality of the compilers. The testamentary form of the Liubech burgesses contains all the main clauses that were inherent in the relevant business papers of the early modern period, with the exception of the arenga. The presence of some typical clichés that in the middle of the 17th century have already lost their validity, indicates the conservative nature of regional office work.
Файл: rks_2023_30_13.pdf - 0
Дод. точки доступу:
0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
архівні документи, джерелознавство, Друга Річ Посполита, Малопольська Всходня, Східна Малопольща, судочинство, окружний суд, національність.. archival documents, source studies, the Second Polish Republic, Malopolska Wschodnia, Eastern Malopolska, judiciary, district court, nationality.
Аннотация: Мета роботи полягає у висвітленні джерельної бази судових розглядів Малопольської Всходні в державній політиці Другої Речі Посполитої на прикладі архівних документів, зокрема архівних установ Західного регіону сучасної України. Методологія ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання, включно з аналізом, синтезом, науковим абстрагуванням, хронологічним, типологічним та ін. Наукова новизна. Вперше в сучасній історичній науці здійснено аналіз і систематизацію оригінальних історичних джерел, архівних документів, які висвітлюють політичні напрями державної політики в судочинстві Другої Речі Посполитої на теренах Східної Малопольщі – етнічно-української території, яка в міжвоєнний період входила до складу Польської держави. Висновки. Джерельний матеріал архівних документів відіграє надзвичайно важливу роль у розкритті обраної проблематики, оскільки всебічно висвітлює концептуальні підходи судових органів Малопольської Всходні у відправленні судочинства за ознаками української ідентичності, національності. Найбільш повно польські напрями державно-національної політики в судівництві Малопольської Всходні Другої Речі Посполитої відображено в документах Державного архіву Івано-Франківської області. У його фондах представлено документи, що дають уявлення, зокрема, про численні судові процеси міжвоєнної доби, на яких обвинувачувались українці за їх ідентичні ознаки. Важливими для розкриття діяльності органів судочинства Східної Малопольщі також є фонди Центрального державного історичного архіву України в м. Львові, де зберігаються архівні документи про судочинство Львівського апеляційного суду, в якому переглядалися судові справи всіх окружних судів Східної Малопольщі. Третім за кількістю судових справ з предмета нашого дослідження є Державний архів Рівненської області. Щодо інших архівів Західного регіону, то вони, хоча й меншою мірою, однак показують системність політичного гніту правлячих кіл Другої Речі Посполитої щодо національних меншин, зокрема українців.^UThe goal of the research is to highlight source base of the judiciary of the Malopolska Wschodnia in the government policy of the Second Polish Republic on the example of archival documents in particular of archival documents of the Western region of Ukraine. The research methodology is based on the use of general scientific and specially research methods, including analysis, synthesis, scientific abstraction, chronological method, typological method and others. Methodology. The research uses general and special methods of scientific knowledge, including analysis, synthesis, scientific abstraction, chronological, typological, etc. The scientific novelty is that the author for the first time in modern Ukrainian historical science made analysis and systematization of original historical sources, archival documents, which highlighted full picture of political directions of state policy in the judiciary of the Second Polish Republic in the Eastern Malopolska, on ethnic-Ukrainian territory, that in the interwar period was part of the Polish state. Conclusions. The source material of archival documents plays a highly important role in disclosure the chosen issues because it comprehensively highlight conceptual approaches of judicial bodies of Malolpolska Wschodnia in the administration of justice on grounds of Ukrainian identity, Ukrainian nationality. The most complete reflection of the Polish directions of state and national policy in the judiciary of the Malolpolska Wschodnia of the Second Polish Republic on grounds of nationality, however, represents the State Archives of the Ivano-Frankivsk Region, the most numerous trials of the interwar period in which individuals were charged on grounds of Ukrainian nationality are placed in the State Archives of the Ivano-Frankivsk Region exactly. The Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv is no less important example in disclosing the activities of the judicial authorities of Eastern Malopolska because it contains archival documents about legal proceedings of the Lviv Appeal Court where the legal cases of all district courts of Eastern Malopolska were reviewed. The State Archives of the Rivne Region is the third by the saturation of court cases of the subject of research. What about others archives of the Western region of Ukraine, they are showing the systemic political oppression of ruling circles of the Second Polish Republic regarding national minorities, in particular, Ukrainians, but to a lesser extend.
Файл: rks_2023_30_14.pdf - 0
Дод. точки доступу:
0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
стандарт, терміни, діловодство, архівна справа, документознавство, архівознавство, стандартизація, Україна.. standard, terms, records management, archival affairs, document science, archival science, standardization, Ukraine.
Аннотация: Мета дослідження полягає в окресленні складу термінів з діловодства та архівної справи, що зафіксовані в новій редакції Національного стандарту ДСТУ 2732 "Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять". Методологія статті базується на застосуванні загально-наукових методів, зокрема системного, поняттєвого аналізу, ретроспективного та порівняльного. Наукова новизна полягає в наданні переліку інноваційних термінів з електронного документознавства та електронного архівознавства, внесених до нової редакції ДСТУ 2732; термінів з діловодства та архівної справи, що не були зафіксовані в попередній редакції стандарту і наявність яких зумовлена змінами в нормативно-правовій базі у сфері архівної справи й діловодства та практиці діяльності цієї сфери, а також результатами виконання науково-дослідних робіт з документознавства та архівознавства, здійснених у період із часу прийняття чинної редакції стандарту. Висновки. Динамічне розповсюдження нових видів документів і носіїв інформації, прийняття низки нормативно-правових актів та нормативних документів, пришвидшення темпів інформатизації архівної справи й діловодства України актуалізували розроблення нової редакції ДСТУ 2732. Ця робота виконувалась Українським науково-дослідним інститутом архівної справи та документознавства на замовлення Державної архівної служби України. У статті окреслено склад трьох груп нових термінів, внесених до стандарту: терміни з електронного діловодства та електронної архівної справи; терміни, що набули поширення в результаті прийняття нових нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері архівної справи й діловодства; терміни, що наявні в попередній редакції, але їх формулювання було уточнено.^UThe purpose of the study is to outline the composition of terms in recordkeeping and archival affairs. These terms are defined in the new draft version of the National Standard’s DSTU 2732 “Records management and archival affairs. Terms and definitions”. The article methodology is based on general scientific methods, in particular system, conceptual, retrospective, and comparative analysis. Scientific novelty is to provide: list of innovative terms of electronic document management and electronic paperless archiving included in the DSTU 2732; list of records management and archival affairs terms that were not defined at the current version of the standard and are in use de-facto due to changes in the records management and archival affairs legal framework and current practice in this area; and list of those introduced as outcome of research in records management and archival affairs, performed since the adoption of the current version of the standard. Conclusions. Dynamic distribution of the new document and media types, adoption of the modern regulatory and normative acts, accretion of computerization at archival affairs and records management in Ukraine were resulted in the development of the new version of DSTU 2732. This work ordered by the State Archives Service of Ukraine was performed by the Ukrainian Research Institute of Archival Affairs and Document Science. Article outlines three groups of new terms included in the standard: terms related to electronic records management and electronic archival affairs; terms de-facto widespread because of the new records management and archival affairs legal framework adoption; terms that exists in the current version, but their wording requires clarification.
Файл: rks_2023_30_15.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Ковтанюк, Юрій Славович (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); Кулешов, Сергій Георгійович (Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства, Україна, Київ); 0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
співробітництво, наука, історична реконструкція, архівний документ, Україна, Угорщина, Архів Президії НАН України, Інститут архівознавства НБУВ.. cooperation, science, historical reconstruction, archival document, Ukraine, Hungary, Archive of the Presidium of the National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Archival Studies of the National Library of Ukraine.
Аннотация: Мета роботи. У дослідженні на підставі маловідомих і почасти недосліджених архівних документів проведено історичну реконструкцію українсько-угорського наукового академічного співробітництва 1953–1970 років. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-архівознавчого, джерелознавчого, хронологічного методів, а також методів аналітико-синтетичного опрацювання документів і наукової експертизи. Наукова новизна роботи полягає в систематизації та аналізі розлогого комплексу архівних джерел з історії українсько-угорських міжакадемічних зв’язків, уведенні до наукового обігу ще не досліджених архівних документів та здійсненні на їхній основі комплексної реконструкції напрямів та форм співробітництва академічних установ і окремих учених України та Угорщини. Також цим дослідженням здійснюється популяризація Архівного фонду НАН України. Висновки. Ґрунтуючись на аналізі архівних документів і використовуючи окремі наукові розробки українських учених у досліджуваній проблематиці, робимо висновок, що наукове співробітництво між українськими та угорськими вченими протягом 1953–1970 рр. розвивалося динамічно і спрямовувалося на вирішення важливих наукових питань. Особливо плідним виявилося співробітництво в напрямі практичного впровадження результатів наукових досліджень. Якщо в 50-х роках і на початку 60-х років ХХ ст. співробітництво мало частково ознайомчий характер із напрацюваннями як українських, так і угорських науковців, то з середини 60-х років ХХ ст. двостороння співпраця актуалізувалася завдяки виконанню спільних науково-дослідних розробок за багатьма напрямами. Найдієвішою була спільна діяльність у галузі біохімії, хімії, фізіології, геології, геофізики, зоології, математики, кібернетики, а також у соціогуманітарних науках.^UAim of the research. The study is based on little known and partly unexplored archival documents, conducted a historical reconstruction of Ukrainian-Hungarian scientific academic cooperation in 1953–1970. The research methodology consists in the application of historical-archival, source studies, chronological methods, as well as methods of analytical and synthetic processing of materials and scientific expertise. The scientific novelty of the work lies in the systematization and analysis of an extensive set of archival sources on the history of Ukrainian-Hungarian interaca demic relations, introduction of unexplored archival documents and, based on them, comprehensive reconstruction of areas and forms of cooperation between academic institutions and individual scientists of Ukraine and Hungary. This study also popularize the Archival fond of the National Academy of Sciences of Ukraine. Conclusions. Based on the analysis of archival documents and the involvement of individ ual developments of Ukrainian scientists in the research problem, we conclude that scientific cooperation between Ukrainian and Hungarian scientists during 1953–1970 developed dynamically and aimed at solving important scientific issues. Cooperation in the field of practical implementation of research results was especially fruitful. If in the 50’s of the 20th century and in the early 60`s of the 20th century cooperation was partly familiar with the work of both Ukrainian and Hungarian scientists, then from the mid-60's of the 20th century bilateral cooperation was actualized by the implementation of joint research and development in many scientific areas. The most effective was cooperation in biochemistry, chemistry, physiology, geology, geophysics, zoology, mathematics, cybernetics, and socio-humanitarian sciences.
Файл: rks_2023_30_16.pdf - 0
Дод. точки доступу:
0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
україномовна книга, книгорозповсюдження, книжкова торгівля, книгарня, книгоношество, книжковий склад.. Ukrainian-language books, book distribution, book trade, bookstore, book peddling, book stockhouse.
Аннотация: Мета роботи. Встановити основні канали розповсюдження легальної україномовної книги після відміни її попередньої цензури в 1906 р. у Російській імперії. Методологія. Через брак архівного матеріалу статтю підготовлено на основі тогочасної книготоргової бібліографії, публіцистики та спогадів. Наукова новизна. Встановлено, що для легальної україномовної книги досліджуваного періоду дозвіл на вільне розповсюдження мав скоріше декларативний характер. Система її поширення лише формувалась і мала синкретичний характер. Визначено основні способи розповсюдження української книги. Висновки. Номінально легальна україномовна книга могла вільно розходитися, але щодо неї застосовували відомчі обмеження, спрямовані на регулювання масового доступу. Поведінкові практики представників влади та споживачів, сформовані упродовж попередніх десятиліть переслідування української мови, також перешкоджали становленню системи книгорозповсюдження. Поширення ще мало синкретичний та несистемний характер, залежало від ентузіазму окремих осіб. Основними його способами були магазинні та позамагазинні форми. У першому з них були задіяні були книгарні, а також бібліотеки та кабінети для читання, що діяли при цих крамницях. Позамагазинна торгівля здійснювалася через: 1) дрібнороздрібну торговельну мережу (торговельні рундуки, ятки, лавки, а також книжкові полиці в кооперативних крамницях); 2) книгоношество; 3) поштово-посилкову торгівлю, зокрема передплату; 4) безкоштовну роздачу. До кінцевого споживача книга потрапляла завдяки поза-магазинним формам розповсюдження, оскільки абсолютна більшість потенційних читачів україномовної книги проживала в сільській місцевості, де не було книгарень. Панування по замагазинних способів доступу до книги свідчить скоріше про недорозвиненість українського суспільства, але водночас ілюструє прагнення до формування єдиного інформаційного простору в будь-який спосіб. Життєздатність цього простору підтверджує комерційна прибутковість українських книготоргових проєктів.^UThe goal of the research is to establish the main ways of distribution of legal Ukrainian-language books after abolition of its prepublication censorship in the Russian Empire in 1906. Methodology. Due to the lack of archival materials the article is based on the data found in the then book-selling bibliography, publicism as well as in memoirs. Scientific novelty. It has been established that permit for free distribution of legal Ukrainian-language books was of rather declarative nature within the studied period. Distribution system just being formed was of syncretic nature. The main ways of Ukrainian-language books of distribution have been revealed. Conclusions. Nominally, legal Ukrainian-language books could be distributed freely, but departmental limitations were being imposed to control mass access to those editions. Formation of book distribution system was also hampered by behavioral practices of public officers and consumers that had been formed in previous decades when Ukrainian language was being oppressed. Being still of syncretic and nonsystemic nature, the book distribution system depended on enthusiasm of individuals involved in it. The main ways of books distribution were in-store selling and out-of-store trade. In-store selling was being performed in bookstores and libraries as well as in special rooms for reading that functioned under bookstores. Out-of-store trade forms included: 1) retail trading network (trading coffers, stalls and small shops as well as bookshelves in cooperative stores); 2) book peddling; 3) mail order commerce, particularly performed by subscription; 4) free handouts. Ultimate consumers acquired books by virtue of out-of-store forms of distribution as absolute majority of potential readers of Ukrainian-language books resided in rural area where no bookstores were located. Prevalence of out-of-store ways of access to books rather implies immaturity of Ukrainian society, but at the same time it depicts desire to form integrated information space by any means. Viability of that information space has been confirmed by profitability of Ukrainian book trade projects.
Файл: rks_2023_30_17.pdf - 0
Дод. точки доступу:
0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
інтерновані вояки-українці, табір, бібліотека, читальня, книга, Армія Української Народної Республіки, Польща.. Ukrainian interned soldiers, camp, library, athenaeum, book the Ukrainian People's Army, Poland.
Аннотация: Мета роботи. У статті відтворено динаміку книжкового руху в таборах інтернованих вояків-українців Армії УНР у Польщі (1921–1924 рр.), а також розкрито значення української книги для зміцнення морального духу вояцтва в умовах таборової ізоляції. Методологія дослідження передбачає використання проблемно-хронологічного, конкретно-історичного та порівняльно-ретроспективного методів дослідження, поєднання яких дозволило розкрити особливості розгортання книжкового руху в таборах інтернованих вояків-українців Армії УНР. Наукова новизна полягає у визначенні внеску різних структур Державного центру УНР в екзилі у процес започаткування та розвитку книжкового руху в таборах, встановленні джерел матеріального забезпечення таборових бібліотек, а також ролі таборових бібліотек у справі зміцнення патріотичного світогляду інтернованих та членів їхніх родин. Висновки. Доведено, що українська книга в таборах інтернованих вояків-українців справляла вагомий вплив на таборян, істотно допомагаючи в опануванні новими знаннями, а також слугуючи розрадою в їх нелегкому повсякденні. Заходами командування Військ УНР, громадських та благодійних організацій бібліотеки-читальні були створені в кожному таборі, завдяки чому інтерновані мали можливість отримувати й новинну інформацію. Встановлено, що поточні видатки бібліотек, зокрема й передплата періодики, відбувалися завдяки коштам, які вносилися командирами дивізій Армії УНР. Поповнення фондів бібліотек здійснювалось як завдяки заходам міністерства освіти УНР, так і зусиллями жертводавців. Зі створенням у таборах друкарень та видавничих товариств частина накладу друкованої продукції передавалася до таборових та дивізійних бібліотек. Українська книжка заклала тривкі основи національно-державницького світогляду інтернованих, залишаючись разом з тим найважливішим джерелом їх знань з історії, географії та культури України.^UThe purpose of the research. The article highlights the dynamics of the book movement in camps for the interned Ukrainian soldiers of the Ukrainian People's Republic Army in Poland (1921–1924) and covers the importance of the Ukrainian book for boosting morale among Ukrainian soldiers in the circumstances of camp isolation. The research methodology involves using problem-chronological, historical, and comparative-retrospective research methods; their combination allows to identify distinctive features of the book movement development in camps for the interned Ukrainian soldiers of the Ukrainian People's Republic Army. The scientific novelty is based on defining the contribution of various Ukrainian People's Republic State Center departments in exile in the establishment and development of the book movement in camps; determining the sources for supplying camp libraries and the role of the latter in strengthening the patriotic mindset among internees and their family members. Conclusions. The author proved that the Ukrainian book in camps for interned Ukrainian soldiers greatly influenced camp residents by helping significantly in learning, and also becoming a solace in their difficult camp everyday life. Thanks to the initiatives of the Ukrainian People's Republic Army headquarters, non-governmental, and charity organizations, libraries, where internees could read the news, were founded in every camp. The article shows that then library expenses, particularly periodicals subscriptions, were covered by funds from the Ukrainian People's Republic Army division commanders. The replenishment of library fonds was thanks to the Ukrainian People's Republic Ministry of Education initiatives and donors' efforts. With the establishment of printers and publishing associations in camps, part of the printed materials was transferred to camp and division libraries. The Ukrainian book laid the long-term groundwork for national and statehood mindsets for internees, while remaining the most crucial knowledge source in Ukraine's history, geography, and culture.
Файл: rks_2023_30_18.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Срібняк, Ігор Володимирович (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Україна, Київ); Голованов, Сергій Олександрович (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Україна, Київ); 0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
джерелознавство, літературно-мистецька періодика, журнал "Червоний шлях", соціологічний метод.. source studies, literary and artistic periodicals, magazine “Chervonyі shliakh”, sociological method.
Аннотация: Мета роботи. З’ясувати стан вивчення літератури як соціокультурної реальності в рамках окремо взятого періодичного органу – журналу "Червоний шлях"; дослідити характерні особливості, методи, жанрові різновиди полемічної літератури на терені літературознавства в 20-ті роки ХХ ст. – періоді загальнонаціонального піднесення і культурного відродження в Україні. Методологія. У процесі здійснення наукового дослідження публікацій літературознавчого спрямування було використано комплекс дослідницьких методів: порівняльно-історичний, узагальнення, описово-аналітичний, культурологічний, що дало можливість автору максимально виконати поставлені завдання. Наукова новизна. Завдяки ґрунтовному аналізу публікацій, присвячених ролі змісту і форми в художній літературі, розкрито основні вектори і пріоритети редакційної політики журналу "Червоний шлях"; опосередковано показано загальну атмосферу творчої розкутості, плюралізму, боротьби за свободу слова, притаманну періоду так званого Розстріляного відродження. Висновки. Роки бурхливого розквіту літератури в Україні супроводжувалися не менш активним розвитком літературознавчих досліджень. Справжня злива дискусійних матеріалів захопила шпальти періодики. Тенденції всеукраїнської літературної дискусії про роль змісту і форми в художньому тексті дістали розвитку і цілком по-новому розкрилися на сторінках "Червоного шляху". Завдяки активній громадянській позиції та високій кваліфікації членів редколегії до журналу потрапляли матеріали, що яскраво репрезентують найрізноманітніші дискусійні розгалуження.^UThe goal of the research. Investigate the characteristics, methods, genres of polemical literature in the field of literary criticism in the 20s of the 20th century – the period of national upsurge and cultural revival in Ukraine; to find out the state of studying literature as a socio-cultural reality within the framework of a separate periodical body – the magazine "Chervonyi shliakh". Methodology. In the process of scientific research of literary publications a set of research methods was used: comparative-historical, generalization, descriptive-analytical, culturological, which allowed the author to perform the tasks as much as possible. Scientific novelty. Due to a thorough analysis of publications on the role of content and form in fiction, the main vectors and priorities of the editorial policy of the magazine "Chervonyishliakh" are revealed; indirectly shows the general atmosphere of creative looseness, pluralism, the struggle for freedom of speech, inherent in the period of the so-called Shot Revival. Conclusions. The years of rapid flourishing of literature in Ukraine were accompanied by no less active development of literary studies. A real down pour of discussion materials captured the columns of periodicals. The tendencies of the all-Ukrainian literary discussion about the role of content and form in the literary text have found their development and have been revealed in a completely new way on the pages of the "Chervonyi shliakh". Due to the active civic position and high qualification of the editorial staff, the journal received materials that vividly represent a variety of discussion branches.
Файл: rks_2023_30_19.pdf - 0
Дод. точки доступу:
0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
Є. К. Лазаренко, епістолярій, мінералог, особовий архівний фонд, Інститут архівознавства, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна академія наук України.. Ye. K. Lazarenko, epistolary, mineralogist, personal archival fond, Institute of Archival Studies of V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine, National Academy of Sciences of Ukraine.
Аннотация: Мета роботи. Висвітлити питання реконструкції кола спілкування відомого мінералога академіка АН УРСР Є.К. Лазаренка (1912–1979). Оприлюднити основні статистичні дані, зібрані в результаті опрацювання блоку особистого листування фонду вченого, подати стислу джерелознавчу характеристику найцікавіших документів, зокрема щодо його наукових перетинів з відомими вітчизняними та за рубіжними вченими впродовж 1943–1978 рр., що відклались у фондах Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Методологія дослідження. Застосовано спеціальні методи – історико-біографічний, історико-порівняльний, історико-хронологічний, історико-типологічний, ретроспективний, а також методи джерелознавчого аналізу. Зазначений підхід дозволяє дослідити видовий склад та інформативний потенціал епістолярію вченого з метою виокремлення напрямів, завдань, змісту, кількості й географічних меж наукового спілкування вченого. Наукова новизна дослідження. До наукового обігу залучено комплекс маловідомих епістолярних джерел, що уможливить заповнення інформативних прогалин у загальній картині вітчизняної та міжнародної діяльності відомого українського вченого-мінералога Є. К. Лазаренка, послугує вагомим джерелом до вивчення його творчої діяльності й професійних контактів. Висновки. Визначено, що коло кореспонденції науковця обумовлене його особливою життєвою активністю у професійній сфері. Листування Є. К. Лазаренка є потужним інформаційним чинником для вивчення епістолярної комунікації з когортою провідних учених світу, надає додаткові відомості щодо його науково-організаційної, педагогічної та видавничої діяльності, слугує вагомим джерелом вивчення життєвого шляху вченого, його світогляду, життєвих цінностей, індивідуальних рис характеру, а також розкриває ступінь спорідненості чи знайомства автора з адресатом та спільність уподобань.^UThe goal of the research. The issue of reconstruction of the circle of communication of the famous mineralogist, academician of the Academy of Sciences of the Ukrainian Soviet Socialist Republic Yevhen Kostiantynovych Lazarenko (1912–1979) is highlighted. The main statistical data, collected as a result of processing the block of personal correspondence of the scientist’s fond, has been made public, and a brief source-scientific description of the most interesting documents has been pre sented, including scientific correspondence with famous domestic and foreign scien tists during 1943–1978, deposited in the fonds of the Institute of Archival Studies of the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. Methodology. Special methods are applied – historical-biographical, historical-comparative, historical-chronological, historical-typological, retrospective, and methods of source analysis. The specified approach allows to analyze the species composition and informative potential of the scientist’s epistolary in order to distinguish the directions, tasks, content, quantity and geographical boundaries of his scientific communication. Scientific novelty. A complex of little-known epistolary sources is included in the scientific circulation, which will make it possible to fill informative gaps in the general picture of the national and international activities of the famous Ukrainian mineralogist Lazarenko, and serves as a valuable source for studying his creative activity and professional contacts. Conclusions. It was determined that the scientist’s circle of correspondence is determined by his special life activity in the professional sphere. The correspondence of Lazarenko acts as a powerful informational factor for the study of epistolary communication with a cohort of the world’s leading scientists, provides additional information on his scientific-organizational, pedagogical, and publishing activities. It serves as an important source of studying the scientist’s life experience, his worldview, life values, individual character traits, and also reveals the degree of kinship or familiarity of the author with the addressee and common preferences.
Файл: rks_2023_30_20.pdf - 0
Дод. точки доступу:
0001403642, 0001403642
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/30
Кл.слова (ненормированные):
Євангеліє учительне, інформаційний простір, Кирило Транквіліон Ставровецький, прикладне застосування, Рохманівська друкарня, цільовий інформаційний простір.. Teaching Gospel, information space, Kyrylo Trankvilion Stavrovet skyi, practical application, Rokhmaniv printing house, targeted information space.
Аннотация: Мета статті. Напрацювання методики і спроба кодифікації джерельної бази, пов’язаної з книгою "Євангелія учительного" К. Транквіліона Ставровецького, в єдиному цільовому інформаційному просторі та визначення напрямів її прикладної спрямованості. Методологія дослідження ґрунтується на дедуктивній методиці наукового пізнання від загального до конкретного, використанні сукупності методів: описового, узагальнення й систематизації, джерелознавчого аналізу. Наукова новизна статті полягає в напрацюванні дедуктивної методики опанування інформаційною реальністю та у спробі кодифікації джерельної бази цільового інформаційного простору середньовічного стародруку "Євангелія учительного" К. Транквіліона Ставровецького як складової частини загального інформаційного простору й визначенні напрямів прикладної спрямованості цієї джерельної бази. Висновки. Сучасний світ функціонує в інформацій ній реальності. Для людини важливо сприйняти та пізнати багатогранну інформацію, а також оперувати нею. Шляхом дедуктивного аналізу у статті здійснено спробу виокремлення джерельної бази "Євангелія учительного" К. Транквіліона Ставровецького в системі загального інформаційного простору з метою оптимального її використання у практичній науковій роботі. Введено визначення інформаційного простору як родової філософської категорії, окреслено інфраструктуру цільового інформаційного простору аналізованого видання, наведено приклади інформаційних джерел за напрямами прикладних застосувань. Перспективи подальших досліджень пов’язані, по-перше, з формуванням цільових інформаційних просторів за тематикою інших видань, авторів, проблем на прецедентній, до цього аналізу, основі; по-друге, з фундаментальними прикладними науковими розвідками життя і творчості К. Транквіліона Ставровецького; по-третє, з прискоренням тенденції книжної онлайнізації, зокрема укладенням продовжуваних бібліографічних каталогів у створюваній Цифровій платформі книжної індустрії України.^UThe purpose of the article. Development of the methodology and an attempt to codify the source base related to the book “Teacher›s Gospel” by Kyrylo Trankvilion Stavrovetskyi, in a single target information space and determine the directions of its applied orientation. The research methodology is based on the deductive method of scientific knowledge from the general to the specific, using a set of methods: descriptive, generalization and systematization, source analysis. The scientific novelty of the articlelies in the development of a deductive methodology for mastering the information reality and an attempt to codify the source base of the target information space of the medieval old print “Yevanhelia uchitelnoho” by Kyrylo Trankvilion Stavrovetskyi as a component part of the general information space and to determine the directions of its applied orientation. Conclusions. The modern world functions in an informational reality. It is important for a person to perceive, learn and operate with multifaceted information. By means of a detective analysis, the article attempts to isolate the source base of “Teacher›s Gospel” by Kyrylo Trankvilion Stavrovetskyi in the system of the general information space in order to optimally use it in practical scientific work. The definition of information space as a generic philosophical category is introduced, the infrastructure of the target information space of the analyzed edition is outlined, examples of information sources are analyzed according to the directions of applied applications. Prospects for further research are connected, firstly, with the formation of targeted information spaces on the subject of other publications, authors, problems on the basis of precedent for this analysis, and secondly, with fundamental applied scientific investigations of the life and work of Kyrylo Trankvilion Stavrovetskyi, according to third, with the acceleration of the trend of book onlineization, in particular, the conclusion of continuing bibliographic catalogs in the newly created Digital Platform of the Book Industry of Ukraine.
Файл: rks_2023_30_22.pdf - 0
Дод. точки доступу:
0001403642, 0001403642
