Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2002/7
Файл: rks_2002_7_1.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2004/9
Файл: rks_2004_9_3.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2005/10
Файл: rks_2005_10_37.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2007/12
Файл: rks_2007_12_22.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2013/17
Кл.слова (ненормированные):
полоніка, автограф, рукопис, публікація, авторство.. Polonics, authograph, manuscript, publication, authorship.. полоника, автограф, рукопись, публикация, авторство.
Аннотация: Приділено увагу невідомим автографам праць польських авторів, зокрема літераторів, перекладачів, композиторів. Висвітлено джерелознавчий аспект дослідження рукописних пам’яток з полоніки у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.^UIn the article the researcher deals with the unknown authographs of the works of Polish men of letters, translators and composers. The article reflects a source aspect of the study of polonics manuscripts kept in the funds of the Institute of Manuscripts of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine.^RУделено внимание неизвестным автографам работ польских авторов, в частности литераторов, переводчиков, композиторов. Освещены источниковедческий аспект исследования рукописных памятников из полоники в фондах Института рукописей Национальной библиотеки Украины им. В. И. Вернадского.
Файл: rks_2013_17_9.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Булатова С. О.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2014/18
Кл.слова (ненормированные):
польські рукописні документи XVI–XVIII ст., прочитання, каліграфічні підручники, графіка літер, графіка цифр.. Polish manuscript documents of the XVI–XVIII centuries, reading, calligraphy manuals, letters graphics, numbers graphics.. польские рукописные документы XVI–XVIII ст., прочтение, каллиграфические учебники, графика букв, графика цифр.
Аннотация: На прикладі документів ЦДІАЛ представлені теоретичні та практичні засади методики прочитання польських рукописів XVI–XVIII ст. До теоретичної частини методики належать: 1) визначення загальних історичних та графічних особливостей польського алфавіту та письма; 2) аналіз графіки типів письма, окремих літер, цифр і скорочень, що вживалися в польських документах XVI–XVIIІ ст.; 3) демонстрація зміни графічних форм літер, цифр, скорочень та ін.;4) демонстрація складностей прочитання вказаних документів і вирішення проблем читабельності. Практична частина представлена у формі додатків різних типів: 1) зразки літер (великих і малих) і цифр, подані в підручниках каліграфії письма XVI – кінця XVIII ст. і вибрані з різних документів, 2) фрагменти рукописних офіційних і неофіційних документів з фондів ЦДІАЛ, в яких відображалися каліграфічні прописи. Розроблено загальні технічні принципи прочитання рукописів.^UVia examples of the documents of the Central State Historical Archive of Ukraine in Lviv we have presented the theoretical and practical theses of Polish documents of the XVI–XVIII centuries reading methodology. The theoretical part of the methodology includes: 1) Polish alphabet and writing general historical and graphical peculiarities definition; 2) analysis of graphics of types of writing, separate letters, numbers and abbreviations, used in Polish documents of the XVI–XVIII centuries; 3) letters, numbers, abbreviations etc graphic forms change demonstration; 4) the demonstration of the stated documents reading difficulties and addressing readability issues. The practical part is given as a set of appendices of different types: 1) examples of letters (capital and small) and numbers given in calligraphic writing manuals of the XVI – late XVIII centuries and selected from various documents; 2) fragments of official and non-official manuscript documents from the CSHAL, where calligraphical copybooks had been recorded. We have also developed general technical principles of manuscripts reading.^RНа примере документов Центрального государственного исторического архива Украины во Львове представлены теоретические и практические положения методики прочтения польских рукописей XVI–XVIII ст. К теоретической части методики относятся: 1) определение общих исторических и графических особенностей польского алфавита и письма; 2) анализ графики типов письма, отдельных букв, цифр и сокращений, которые использовались в польских документах XVI–XVIII ст.; 3) демонстрация изменения графических форм букв, цифр, сокращений и т.п.; 4) демонстрация трудности прочтения указанных документов и решение проблем читабельности. Практическая часть представлена в форме приложений разных типов: 1) образцы букв (больших и маленьких) и цифр, поданные в учебниках каллиграфии письма XVI – конца XVIII ст. и выбранные из различных документов; 2) фрагменты рукописных официальных и неофициальных документов из фондов ЦГИАЛ, в которых отражались каллиграфические прописи. Разработаны общие технические принципы прочтения рукописей.
Файл: rks_2014_18_28.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Барабаш Т. М.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2015/19
Кл.слова (ненормированные):
М. Грушевський, українська періодика, тижневик "Село", тижневик "Засів". M. Hrushevsky, Ukrainian periodicals, weekly newspaper "Village",weekly newspaper "Sowing". М. C. Грушевский, украинская периодика, еженедельник "Село", еженедельник "Засів"
Аннотация: У статті на основі публіцистичних матеріалів М. Грушевського з рубрики "До наших читачів", уміщених на шпальтах народних тижневиків "Село" і "Засів", висвітлено історію та особливості видання української селянсько-робітничої дореволюційної періодики^UThe article characterizes the period starting from the revolution of 1905, when periodicals publishing in Ukrainian language became possible on the territory of subRussian Ukraine. The stage of national press formation and establishment is illustrated. Through the examples of public weekly newspapers “Village” and “Sowing” we havere presented the history of Ukrainian workers’ and peasants’ prerevolutionary periodicals and shown how a Ukrainian historian and state figure M. S. Hrushevsky contributed to it. The analyzed publicistic materials of M. S. Hrushevsky from the column “To our readers” in a weekly newspaper “Village” provide the information on the tasks of Ukrainian workers’ and peasants’ periodicals including the development and status enhancement of Ukrainian language and the enlightenment of Ukrainian nation. Two messages of M. S. Hrushevsky to the subscribers of a weekly newspaper "Sowing" bear evidence of the difficulties of Ukrainian newspapers publishing. Besides that, presented is the historiography relevant to the subject of the article^RВ статье дана характеристика периода после революции 1905 г., в котором на территории подроссийской Украины появилась возможность издания периодической прессы на украинском языке, освещён этап зарождения и становления национальной прессы. На примерах функционирования народных еженедельников "Село" и "Засів" отображена история украинской крестьянско-рабочей дореволюционной периодики, роль и место в ней выдающегося украинского историка и государственного деятеля М. С. Грушевского. Проанализированные публицистические материалы М. С. Грушевского из рубрики "К нашим читателям" в еженедельнике "Село" дают информацию о задачах украинской крестьянско-рабочей периодики, которые, в частности, состояли в развитии и укреплении престижа украинского языка, повышении уровня народного просвещения. Два обращения М. С. Грушевского к подписчикам еженедельника "Засів" свидетельствуют о трудностях с изданием украинских газет. Кроме того, в статье представлена историография по теме
Файл: rks_2015_19_25.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Ткаченко И. В.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2017/21
Кл.слова (ненормированные):
архівний фонд, Інститут архівознавства НБУВ, історія механіки, Академія наук УРСР, Польська Народна Республіка, А. Д. Коваленко.. archival fond, Institute of Archival Studies of VNLU, history of mechanics, Academy of Sciences of the Ukrainian SSR, Polish People’s Republic, A. D. Kovalenko.. архивный фонд, Институт архивоведения НБУВ, история механики, Академия наук УССР, Польская Народная Республика, А. Д. Коваленко.
Аннотация: Досліджено передумови, перебіг та результати наукового відрядження академіка А. Д. Коваленка до Польщі 16 січня – 5 лютого 1958 р. Проаналізовано документи з особових архівних фондів А. Д. Коваленка, Г. М. Савіна, Ю. О. Митропольського, що зберігаються в Інституті архівознавства НБУВ. З’ясовано, що відрядження мало велике значення для розгортання співпраці АН УРСР з провідними науковими та освітніми осередками Польщі в галузі механіки, а також для освоєння українськими академічними установами ринку збуту своєї високотехнологічної наукової продукції в ПНР.^UInvestigated are preconditions, course and results of a scientific trip of academician A. D. Kovalenko to Poland on January 16 – February 5, 1958. Carried out is a review of historiography and defined is a source base of the study. Analyzed are documents from the personal archival fonds of A. D. Kovalenko, H. M. Savin, Yu. O. Mytropolskyi, deposited in the Institute of Archival Studies VNLU. It was found out that the trip was of great importance for the establishment and further development of close cooperation between the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR and leading scientific and educational centers of Poland in the field of mechanics, for research in Ukraine of achievements of foreign machine tool and instrument making industries, the development by Ukrainian academic institutions of the market of high-tech scientific products in Poland. Noted is a high informative potential of personal archival fonds of outstanding scientists of Ukraine as a source of research of the history of international scientific cooperation.^RИсследованы предпосылки, ход и результаты научной командировки академика А. Д. Коваленко в Польшу 16 января – 5 февраля 1958 г. Осуществлен обзор историографии и определена источниковая база исследования. Проанализированы документы из личных архивных фондов А. Д. Коваленко, Г. Н. Савина, Ю. А. Митропольского, хранящиеся в Институте архивоведения НБУВ. Выяснено, что командировка имела большое значение для налаживания и дальнейшего развертывания тесного сотрудничества АН УССР с ведущими научными и образовательными центрами Польши в области механики, для исследования в Украине достижений зарубежного станко- и приборостроения и освоения украинскими академическими учреждениями рынка сбыта своей высокотехнологичной научной продукции в ПНР. Отмечен высокий информационный потенциал личных архивных фондов выдающихся ученых Украины как источников исследования истории международных научных связей.
Файл: rks_2017_21_33.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Булгаков Ю. В.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2018/22
Кл.слова (ненормированные):
слов’янофільство, польське питання, Росія, Шарапов, Борзенко.. Slavophilism, Polish question, Russia, Sharapov, Borzenko.. славянофильство, польский вопрос, Россия, Шарапов, Борзенко
Аннотация: Актуальність вивчення ідеології пізнього слов’янофільства продиктована необхідністю історіософського осмислення міжнаціональних стосунків у слов’янському світі на початку ХХ ст., адже теперішнє протистояння двох слов’янських держав – Росії та України на території Донбасу підтверджує концепцію спіралеподібного розвитку історії, що має тенденцію повторюватись у зміненому вигляді. Проблемі слов’янофільства присвячено чимало досліджень, однак у сучасній історіографії бракує комплексного аналізу ставлення слов’янофілів до «польського питання». Початок ХХ ст., відповідно до нової соціально-економічної і політичної ситуації порівняно з попереднім періодом, позначений організаційним оформленням неославізму – течії суспільної думки буржуазно-демократичного спрямування. Одночасно відбувалася часткова модернізація слов’янофільської ідеології з урахуванням нових реалій, у т. ч. міжнародних. Неославістів і неослов’янофілів споріднювало прагнення розробити засади нового слов’янського світогляду, заснованого на етнокультурній взаємності, але з різними формами її прояву. Одним із яскра-вих представників неослов’янофільства є вчений-економіст, громадський діяч, публіцист С. Шарапов, який, залишаючись переконаним прихильником самодержавства, виступав як полонофіл, пропонуючи щире і чесне замирення з Польщею.^UThe actuality of studying the ideology of late Slavophilism is dictated by the need for a historiosophic understanding of interethnic relations in the Slavic world at the beginning of the 20th century, since the current confrontation between the two Slavic countries – Russia and Ukraine – in the territory of Donbas confi rms the concept of a spiral development of history that tends to repeat in a modified form. Thematically, Slavophilism has been studied quite fully, but in modern historiography there is no comprehensive analysis of the attitude of the Slavophiles to the “Polish question”. The early 20th century, in accordance with the new socio-economic and political situation in the Russian Empire, compared with the previous period, marked the organizational design of Neo-Slavism – the direction of public thought of a bourgeois-democratic orientation. At the same time, a partial modernization of the Slavophile ideology takes place, taking into account new realities, including international ones. Neo-Slavs and Neo-Slavophiles had a common desire to develop the principles of a new Slavic worldview, based on ethno-cultural reciprocity, but different forms of its manifestation. One of the outstanding representatives of neo-Slavophilism is the scientist economist, public figure, publicist S. Sharapov. He prepared materials for the All-Slavic Congress in Russia. His draft resolution of the Polish question contained a considerable amount of rational grain. Remaining a convinced adherent of the autocracy, S. Sharapov acted as a Polonophile, offering a sincere and honest reconciliation with Poland. His epistolary heritage, considered in this article, deserves attention as a concentrated refl ection of the Slavic problem and ways of solving it, taking into account, first of all, the interests of Russia.^RАктуальность изучения идеологии позднего славянофильства продиктована необходимостью историософского осмысления межнациональных отношений в славянском мире в начале ХХ в., поскольку современное противостояние двух славянских государств – России и Украины – на территории Донбасса подтверждает концепцию спиралеобразного развития истории, которая имеет тенденцию повторяться в измененном виде. Тематически славянофильство изучено достаточно полно, однако в современной историографии отсутствует комплексный анализ отношения славянофилов к «польскому вопросу». Начало ХХ в. в соответствии с новой социально-экономической и политической ситуацией в Российской империи, по сравнению с предыдущим периодом, отмечено организационным оформлением неославизма – течения общественной мысли буржуазно-демократической направленности. Одновременно происходит частичная модернизация славянофильской идеологии с учетом новых реалий, в том числе международных. Неославистов и неославянофилов роднило стремление разработать принципы нового славянского мировоззрения, основанного на этнокультурной взаимности, однако с разными формами ее проявления. Одним из ярких представителей неославянофильства является ученый-экономист, общественный деятель, публицист С. Шарапов. Он готовил материалы для проведения Всеславянского съезда в России. В его проекте решения польского вопроса присутствовало рациональное зерно. Оставаясь убежденным приверженцем самодержавия, С. Шарапов выступал как полонофил, предлагая искреннее и честное примирение с Польшей. Его эпистолярное наследие, рассмотренное в данной статье, заслуживает внимания как концентрированное отображение славянской проблемы и путей ее решения с учетом прежде всего интересов России.
Файл: rks_2018_22_23.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Шип Надежда Андреевна
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/23
Кл.слова (ненормированные):
«польське питання»; «українське питання»; слов’янофіли; полонофільство; українофільство; Іван Аксаков; Микола Костомаров.. «Polish issue», «Ukrainian issue», Slavophiles, Polonophilism, Ukrainophilism, Ivan Aksakov, Mykolai Kostomarov.. «польский вопрос», «украинский вопрос», славянофилы, полонофильство, украинофильство, Иван Аксаков, Николай Костомаров.
Аннотация: Мета дослідження. На основі вивчення наукового доробку вчених та аналізу слов’янофільської преси показати історичні передумови, характер і перебіг російсько-польського протистояння, апогеєм якого стало польське національно-визвольне повстання 1863 р., та суть російсько-української полеміки з мовного питання. Методологія дослідження. Методологічне підґрунтя запропонованого наративу складають принципи об’єктивності, термінологічної визначеності й історизму. При висвітленні дій центральної влади стосовно периферійних земель Російської імперії враховано взаємозв’язок зовнішньополітичних і внутрішньополітичних факторів. Наукова новизна. Доведено, що в ХІХ ст. в Російській імперії виникла колізія на основі зіткнення національно-патріотичних інтересів поляків і росіян, росіян і українців, яка в офіційних колах тлумачилась як «польське питання» і «українське питання». Показано методологічну різницю в поглядах слов’янофілів щодо інтерпретації походження й суті проблем та пропонованих способів їхнього розв’язання. Підкреслено, що методологічне кредо І. Аксакова в розумінні «польського питання» базувалося на принципах історизму й моралі. Розширено використання першоджерел, зокрема публіцистичних статей, у яких відображені погляди слов’янофілів на суспільно-політичні проблеми. Висновки. В ХІХ ст., в умовах зростання національної свідомості слов’янських народів, загострилася боротьба за збереження своєї самобутності в рамках централізованої держави. На порядок денний поставали питання взаємовідносин центру й окраїн Російської імперії. Слов’янофіли активізували свою діяльність у зв’язку з польським національно-визвольним повстанням 1863 р. Наведені міркування слов’янофілів із приводу польського й українського питань засвідчують складність, неоднозначність і відсутність механізмів їхнього розв’язання у другій половині ХІХ ст. З наукової точки зору проблема потребує подальшого неупередженого, комплексного дослідження на основі максимального залучення першоджерел, які дозволяють аналізувати процеси без сторонніх коментарів. Конче важливо враховувати теперішні події на Південному Сході України, пильно вивчати досвід минулого й виносити з нього повчальні уроки.^UThe aim of the research is to show the historical preconditions, character and development of Russian-Polish conflict (apogee of which was Polish national-liberating rebellion of 1863) and the essence of Russian-Ukrainian polemics regarding the language issue based on studying scientific literature and analysis of Slavophile press. The methodology of the research. Methodological basis is comprised of objectivity principles, terminological definition and historical method. The connection of foreign policy and internal policy factors has been taken into concideration when accoun ting for the actions of the centralized power regarding peripheral lands of the Russian Empire. The scientific novelty. It has been proven that a collision based on the conflict of Polish national-patriotic and Russian interests emerged in the Russian Empire of the 19th century. The issue was interpreted as «Polish issue» or «Ukrainian issue» within the official circles. The methodological difference in Slavophiles’ views regarding interpretation of genesis and essence of the issues as well as offered solutions for them are shown in this research. It is underlined that the methodological credo of I. Aksakov in understanding of «the Polish issue» was based on the principles of historical method and morale. Slavophiles acted within the track of pantoimperial strategy to unify national peripheries with the aim of their integration into Russia. Ukrainephiles, without breaking the unity of the Russian empire, strived for acknowledgment of Ukrainians as a separate nationality with its own language as the primary marker of the national identity. The use of primary sources was extended, among which are publicistic articles, which reflected the view of Slavophiles on societal and political issues. Conclusions. The strugle for preservation of individuality within the framework of the centralized state became more acute within the conditions of national consciousness growth among Slavic nationalities in the 19th century. New items appeared on the agenda such as the issue of the relationship between the center and peripheral parts of the Russian Empire. Slavophiles increased their activity in connection with the Polish national-liberating rebellion in 1863, in which the religious factor played a major role. They did not reach the consensus interpreting the reasons and consequences of those events. The ideas of Slavophiles regarding the Polish and Ukrainian issues confi rm the difficulty, ambiguity, and lack of mechanisms of their solution in the second half of the 19th century. The subject needs further unprejudiced comprehensive research based on maximum involvement of primary sources, which would allow to analyze the processes. It is important to take into account the current events in the South-East regions of Ukraine as well as to study the experiences of the past and carry out valuable lessons.^RЦель исследования. На основе изучения научной литературы, а также анализа славянофильской прессы показать исторические предпосылки, характер и развитие русско-польского противостояния, апогеем которого стало польское национально-освободительное восстание 1863 г., и суть русско-украинской полемики поязыковому вопросу. Методология исследования. Методологическую основу предложенного нарратива составляют принципы объективности, терминологической определенности и историзма. При изложении действий центральной власти относительно периферийных земель Российской империи учтена взаимосвязь внешнеполитических и внутриполитических факторов. Научная новизна. Доказано, что в ХІХ в. в Российской империи возникла коллизия на основе столкновения национально-патриотических интересов поляков и россиян, россиян и украинцев, что в официальных кругах толковалась, как «польский вопрос» и «украинский вопрос». Показана методологическая разница во взглядах славянофилов относительно интерпретации происхождения и сути проблем и предлагаемых способов их решения. Подчеркнуто, что методологическое кредо И. Аксакова в понимании «польского вопроса» базировалось на принципах историзма и морали. Славянофилы действовали в фарватере общеимперской стратегии унификации национальных окраин с целью их интеграции в составе России. Украинофилы, не нарушая единства Российской империи, добивались признания украинцев отдельным народом со своим языком как основным маркером национальной идентичности. Расширено использование первоисточников, в частности публицистических статей, в которых отображены взгляды славянофилов на общественно-политические проблемы. Выводы. В ХІХ в., в условиях роста национального сознания славянских народов, обострилась борьба за сохранение своей самобытности в рамках централизованного государства. На повестке дня стояли вопросы взаимоотношений центра и окраин Российской империи. Славянофилы активизировали свою деятельность в связи с польским национально-освободительным восстанием 1863 г., в котором немалую роль сыграл религиозный фактор. Они не всегда приходили к общему знаменателю в толковании причин и следствий тех событий. Приведенные рассуждения славянофилов по поводу польского и украинского вопросов подтверждают сложность, неоднозначность и отсутствие механизмов их решения во второй половине ХІХ в. С научной точки зрения, проблема нуждается в дальнейшем непредвзятом комплексном исследовании на основе максимального привлечения первоисточников, которые позволяют анализировать процессы без посторонних комментариев. Очень важно учитывать нынешние события на Юго-Востоке Украины, пристально изучать опыт прошлого и выносить из него поучительные уроки.
Файл: rks_2019_23_14.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Шип Надежда Андреевна
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/23
Кл.слова (ненормированные):
польський тижневик «Tygodnik ilustrowany», Юліан Бартошевич, Костантин Свідзінський, Адам Кисіль,Тимко Падура.. Polish weekly «Tygodnik ilustrowany», Yulian Bartoshevich, Konstantyn Svidzinskyi, Adam Kysil, Tymko Padura.. польський еженедельник «Tygodnik ilustrowany», Юлиан Бартошевич, Константин Свидзинский, Адам Кисиль,Тымко Падура.
Аннотация: Метою дослідження є презентація польського тижневика «Tygodnik ilustrowany», комплекс примірників якого зберігається у фонді відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НБУВ у складі масиву польськомовних видань. Проаналізовано публікації тижневика, які становлять інформаційну цінність для фахівців з історії України. Методологія полягає в застосуванні проблемно-хронологічного, конкретно-історичного, історико-системного та порівняльно-історичного методів, що дозволяє реконструювати історію формування зібрання журналу у фондах відділу та проаналізувати змістовну частину періодичного видання на предмет виявлення історичних та краєзнавчих матеріалів, висвітлених польськими істориками, письменниками та краєзнавцями, що стосуються України. Наукова новизна. Тижневик «Tygodnik ilustrowany» не так ґрунтовно досліджений фахівцями, як часописи «Киевская старина», «Чтения в обществе Нестора Летописца», «Архив Юго-Западной России». Отож вперше представлено інформативну наповненість часопису для вивчення історії міст України – Києва, Житомира, Кременця, Ніжина, Бердичева; актуалізовано роботу волинського краєзнавця та письменника Т. Стецького з історії Волинського краю; висвітлено публікації польського публіциста та прозаїка З. Фіша, який описав українських музик, зокрема лірників; репрезентовано працю адвоката та кореспондента польських часописів Я. Прусіновського, присвячену польсько-українському поету, співаку та торбаністу Григорію Відорту; надано інформацію про художників, які оформляли тижневик. Висновки. З’ясовано, що тижневик «Tygodnik ilustrowany», на сторінках якого публікувалися численні матеріали, присвячені діячам культури, політики, релігії, що залишили свій слід, в тому числі, і в історії України, є вагомою джерельною базою для фахівців.^UThe aim of the study is to present the collection of issues of Polish weekly «Tygodnik ilustrowany» that is stored in the Polish part of the fond of the Department of Historical Book Collections of the Institute of Book Studies V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine. The paper covers the publicationsof the weekly containing valuable and highly informative materials on history of Ukraine. Research methodology. The application of historical and comparative methods of research as well as the methods of historical systematisation and chronological analysis made it possible to trace the formation of the collection of issues of Polish weekly in the fonds of the Department; to analyse the reflections of history and ethnography of Ukraine in the contents of the journal from the perspective of contribution of Polish historians, writers, and ethnographers. Scientific novelty. The above journal is not as well studied as the periodicals «Old Kyiv», «The Readings in the Society of Nestor the Chronicler», «The Archive of South-Western Russia», although it is of interest to researchers and a wide readership. The paper for the first time shows the informative value of the weekly for studies of history of such Ukrainian cities as Kyiv, Zhytomyr, Kreminets, Nizhyn, Berdychiv. The works of Volyn ethnographer and writer T. Stetskyi on history of Volyn region are highlighted. The article presents the entries by Polish essayist and novelist Z. Fisch on «muzyky» (in particular «lirnyky») as a specific type of Ukrainian musicians. The paper also outlines the piece by J. Prusinowski, an attorney and reporter of a number of Polish journals, on Polish and Ukrainian poet, singer and torbanist Hryhoriy Vydvort. The information about the graphic designers of the weekly is provided. Conclusions. It was found that the weekly «Tygodnik ilustrowany» published numerous materials devoted to the outstanding representatives of culture, politics, religion, who left their mark in the history of our country, and therefore this periodical is a rich source for studying the history and culture of Ukraine.^RЦелью исследования является презентация польского еженедельника «Tygodnik ilustrowany», комплекс экземпляров котрого хранится в фонде отдела библиотечных собраний и исторических коллекций Института книговедення НБУВ в составе массива польскоязычных изданий. В статье выявлены и проанализированы публикации еженедельника, которые содержат ценную информацию для специалистов по истории Украины. Методология состоит в применении проблемно-хронологического, конкретно-исторического, историко-системного и сравнительно-исторического методов, что позволяет реконструировать историю формирования собрания журнала в фондах отдела и проанализировать содержательную часть периодического издания на предмет выявления исторических и краеведческих материалов, освещенных польскими историками, писателями и краеведами, которые касаются Украины. Научная новизна. Представленный журнал не так глубоко исследован специалистами, как издания «Киевская старина», «Чтения в обществе Нестора Летописца», «Архив Юго-Западной России». Итак, впервые презентованы информационная наполненность журнала для изучения истории городов Украины, в частности Киева, Житомира, Кременца, Нежина, Бердычева; актуализована работа волынского краеведа и писателя Т. Стецкого по истории Волынского края; представлены публикации польского публициста и прозаика З. Фиша, который описал украинских музык, в частности лирныков; освещена работа адвоката и корреспондента польских журналов Я. Прусиновского, посвященная польско-украинскому поэту,певцу и торбанисту Григорию Видворту; предоставлена информация о художниках, которые оформляли журнал. Выводы. Выяснено, что журнал «Tygodnik ilustrowany», на страницах которого публиковались многочисленные материалы, посвященные деятелям культуры, политики, религии, оставившим свой след, в том числе, и в истории Украины, является весомой источниковой базой для исследователей.
Файл: rks_2019_23_15.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Беба Алла Михайловна
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2019/24
Кл.слова (ненормированные):
Академія наук УРСР, Польська академія наук, міжакадемічне співробітництво, соціогуманітаристика.. Academy of Sciences of the UkrSSR, Polish Academy of Sciences, academic cooperation, social humanities.
Аннотация: Мета роботи. У дослідженні здійснено джерелознавчий аналіз маловідомих та раніше недосліджених архівних документів, на підставі яких проведено історичну реконструкцію українсько-польської міжакадемічної співпраці в галузі соціогуманітаристики хронологічного періоду 1961–1965 рр. Методологія дослідження полягає в застосуванні історико-архівознавчого, джерелознавчого, хронологічного методів, а також методів аналітико-синтетичної обробки матеріалів і наукової експертизи. Зазначений методологічний підхід дозволяє виявити ступінь інформативної цінності архівних документів та здійснити історичну реконструкцію українсько-польських наукових зв’язків у галузі соціогуманітаристики впродовж 1961–1965 рр. Наукова новизна роботи полягає в систематизації розлогого комплексу архівних джерел з історії українсько-польських міжакадемічних зв’язків, введенні до наукового обігу маловідомих і почасти недосліджених документів та, на їхній підставі, – здійсненні комплексної реконструкції напрямів співробітництва академічних установ України та Польщі соціогуманітарного профілю. Висновки. Аналіз архівних документів, що відклалися в Архіві Президії НАН України та Інституті архівознавства НБУВ, дозволяє зробити висновки, що українські науково-дослідні установи соціогуманітарного профілю зробили вагомий внесок у становлення та розвиток наукової співпраці з польськими науковими інституціями. Форми співробітництва розширювалися і полягали у спільному розробленні наукових проблем, в яких були зацікавлені обидві академії наук, ознайомленні з науковою проблематикою академічних установ України та Польщі, публікації результатів наукових розробок, взаємному рецензуванні наукових праць, проходженні стажувань, книгообміні. Українські та польські дослідники на практиці застосовували набутий досвід та найбільш вдалі форми науково-дослідної роботи, що практикувалися на той час академіями наук України та Польщі.^UAim of the research. The research conducted source study analysis of little known archival documents, on the basis of which it was possible to reconstruct Ukrainian-Polish academic cooperation in the field of social sciences and humanities within 1961–1965 time frame. The methodology of the research presupposes the usage of historical, archival, source study, and chronological methods, methods of analytical-synthetic processing of materials and also the method of scientific examination. This methodological approach allows to determine the degree of informative value of archival documents and to propose historical reconstruction of Ukrainian-Polish scientific relations in the field of social humanities sciences in 1961–1965. The scientific novelty of the research can be found in the systematisation of the spacious collection of archival sources concerning the history of Ukrainian-Polish academic relations as well as inclusion of little known and partially non-researched documents into scientific circulation, and on their basis to complete full reconstructions of various collaboration spheres between academic institutions in Ukraine and Poland within socio-humanitarian profile. Conclusions. The analysis of archival documents, which have been preserved at the archives of the Presidium of the NAS of Ukraine Archive and the Institute of Archival Studies at V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine allows to make conclusions that Ukrainian research facilities of socio-humanitarian profile made an important contribution to the establishment and development of scientific cooperation with Polish scientific institutions. Forms of this cooperation expanded and constituted common analysis of the scientific problems, in which both Academies of Sciences were interested as well as familiarisation with the scientific issues of academic institutions in Ukraine and Poland, publications of scientific researches and their results, mutual peer review of scientific works, organization of internships, exchange of book resources. Ukrainian and Polish researchers used practically the gained experience as well as the most successful forms of scientific and research work, which was practiced at the time by the Academies of Sciences in Ukraine and Poland.^RЦель работы. В исследовании осуществлен источниковедческий анализ малоизвестных и ранее не изученных архивных документов, на основании которыхпроведена историческая реконструкция украинско-польского межакадемического сотрудничества в области социогуманитаристики хронологического периода 1961–1965 гг. Методология исследования заключается в применении историко-архивоведческого, источниковедческого, хронологического методов, а также методов аналитико-синтетической обработки материалов и научной экспертизы. Указанный методологический подход позволил выявить степень информативной ценности архивных документов и осуществить историческую реконструкцию украинско-польских научных связей в области социогуманитаристики в течение 1961–1965 гг. Научная новизна работы заключается в систематизации обширного комплекса архивных источников по истории украинско-польских межакадемических связей, введении в научный оборот малоизвестных и отчасти еще не исследованных документов, и на их основании проведении комплексной реконструкции направлений сотрудничества академических учреждений Украины и Польши социогуманитарного профиля. Выводы. Анализ архивных документов, хранящихся в Архиве Президиума НАН Украины и Институте архивоведения НБУВ, позволяет сделать выводы, что украинские научно-исследовательские учреждения социогуманитарного профиля сделали весомый вклад в становление и развитие научного сотрудничества с польскими научными институтами. Формы сотрудничества расширялись и заключались в совместной разработке научных проблем, в которых были заинтересованы обе академии наук, ознакомлении с научной проблематикой академических учреждений Украины и Польши, публикации результатов научных разработок, взаимном рецензировании научных работ, прохождении стажировок, книгообмене. Украинские и польские исследователи применяли на практике результаты научных командировок и удачные формы научно-исследовательской работы, практиковавшиеся в то время академиями наук Украины и Польши.
Файл: rks_2019_24_5.pdf - 0
Дод. точки доступу:
Индыченко Анна Владимировна
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2020/25
Кл.слова (ненормированные):
Константинопольський патріархат, патріарх Яків, Панкратій Ахіллеас, патріарші грамоти, грецькі рукописи.. Patriarchate of Constantinople, Patriarch Jacob, Pankratius Achilleas, Patriarchal charters, Greek manuscripts.
Аннотация: Мета роботи. Дослідження грамоти, виданої Вселенським патріаршим престолом Великої Константинопольської Церкви стосовно Кам’янець-Подільської єпархії, яка увійшла 1678 р. до складу Османської імперії, критичне видання тексту грецького документа з перекладом українською мовою. Методологія передбачає використання порівняльного та емпіричного методів дослідження історичних документів із залученням спеціальних методів археографії, кодикології і палеографії. Наукова новизна. Вперше проведені палеографічне та текстологічне дослідження грамоти, наведені і прокоментовані супутні та реєстраційні записи, представлені оригінальний текст грамоти, його переклад українською мовою та ілюстрації. Висновки. Грамота Константинопольського патріарха Якова стосовно Кам’янець-Подільської єпархії містилася в зібранні Львівського Греко-Католицького капітулу і надійшла до Києва разом з архівом митрополита Андрея Шептицького. Її було видано відповідно до організаційних завдань Вселенського престолу щодо опікування православними на теренах Османської імперії. Патріарх Яків аргументує поставлення митрополитом єпархії, пречесним та екзархом Малої Росії колишнього єпископа Лідорикійського Панкратія і закликає всіх православних єпархії підкорятися йому як законно обраному на патріаршому соборі в Константинополі. Текст документа складено грецькою мовою за підписом Вселенського патріарха Якова. Писав грамоту писар Константинопольського патріархату Іоанн Каріофілліс. Ставлена грамота Вселенського престолу віддзеркалює історію українських православних єпархій періоду конфесійних та етнічних рухів, державних та регіональних конфліктів, що припав на другу половину ХVII ст.^UThe aim of the work. Paleographic study of the Charter issued by the Ecumenical Patriarchal See of the Great Church of Constantinople regarding the Kamianets-Podilskyi Diocese, which became part of the Ottoman Empire in 1678, a critical edition of the text of a Greek document with a translation into Ukrainian. The methodology involves the use of comparative and empirical methods of researching historical documents using special methods of archeography, codicology and paleography. Scientific novelty. For the first time, a paleographic and textological study of the Charter was carried out, the accompanying and registration records are presented and commented, the original Greek text, its translation into Ukrainian and illustrations are presented. Conclusions. The Charter of Patriarch Jacob of Constantinople about the Kamianets-Podilskyi Diocese was preserved in the collection of the Lviv Greek Catholic Capitula and was tansfered to Kyiv along with the archives of Metropolitan Andrey Sheptytskyi. The Chartrer was issued in accordance with the organizational goals of the Ecumenical See to support the Orthodoxy on the lands of the Ottoman Empire. The Patriarch argues for the appointment by the Metropolitan of the Diocese, Honorable and Exarch of Little Russia, the former Bishop of Lidoriki Pankratius (Achilleas) and calls on all Orthodox of the Diocese to obey him as legally elected at the Patriarchal Council in Constantinople. The text of the document was drawn up in Greek and signed by the Ecumenical Patriarch Jacob. The charter was written by the scribe of the Patriarchate of Constantinople, John Kariofillis. The given letter of the Ecumenical See reflects the history of the Ukrainian Orthodox Dioceses in the era of confessional and ethnic movements, state and regional conflicts of the second half of the 17th century.
Файл: rks_2020_25_19.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2022/28
Кл.слова (ненормированные):
Константинопольський патріархат, Кирило І Лукарис, Парфеній ІІ Молодший, Сильвестр Гулевич-Воютинський, патріарші грамоти, грецькі рукописи.. Patriarchate of Constantinople, Cyril I Lucaris, Parthenios II the Younger, Sylvestr Hulevych-Voyutynskyi, patriarchal charters, Greek manuscripts.
Аннотация: Мета роботи. Дослідження надісланого у грудні 1644 року Константинопольським патріархом Парфенієм ІІ листа до українського православного єпископа Сильвестра Гулевича-Воютинського, з’ясування шляхів надходження документа до Києва, критичне видання грецького тексту з коментарем і перекладом українською мовою. Методологія дослідження передбачає використання порівняльно-історичного та емпіричного методів вивчення історичних документів із залученням спеціальних методів археографії, кодикології та палеографії. Наукова новизна. Уперше простежено шлях надходження документа до сучасного місця зберігання, проведено його текстологічне вивчення, представлена фотокопія, наведені оригінальний текст послання та його сучасний переклад. Висновки. Лист Константинопольського патріарха Парфенія ІІ Молодшого до перемишльського єпископа Сильвестра Гулевича-Воютинського надійшов до Києва у складі зібрання рукописів Почаївської лаври і зберігався в бібліотеці Київської духовної академії, яка згодом була передана до Бібліотеки Всеукраїнської академії наук (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). Уперше описаний у 1991 р. як грецький рукопис. Текст укладено грецькою мовоюза підписами Вселенського патріарха і Священного собору Великої Константинопольської Церкви. Послання патріарха Парфенія ІІ було надісланодо перемишльського єпископа Сильвестра в межах організаційних і політичних завдань Вселенського престолу на теренах Речі Посполитої і гетьманської України. Головною метою послання було прохання про матеріальну допомогу. Разом з тим лист патріарха Парфенія ІІ віддзеркалює історію боротьби за владу під час обрання вселенських патріархів, їхні стосунки між собою, ставлення одиндо іншого, а також особливі зв’язки українських православних єпархій з Константинополем.^UThe goal of the research is the study of the letter sent in December 1644 by the Patriarch of Constantinople Parthenios II to the Ukrainian Orthodox Bishop Sylvestr Hulevych-Voyutynskyi, determining the ways the document arrived in Kyiv, critical edition of the Greek text with a commentary and its translation into Ukrainian. The research methodology includes the use of comparative historical and empirical methods for studying documents with the involvement of special methods of archaeography, codicology and paleography. Scientific novelty. For the first time, the path of the document's receipt to the current place of storage was traced, a textological study was carried out, a photocopy of the document was presented, the original Greek text and its modern translation were given. Conclusions. The letter of the Patriarch Parthenios II to the Peremyshl Bishop Sylvestr Hulevych-Voyutynskyi arrived in Kyiv as part of the collection of manuscripts of the Pochaiv Lavra and was kept in the library of the Kyiv Theological Academy, which was later transferred to the library of the All-Ukrainian Academy of Sciences (now the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine). For the first time, the letter was described in 1991 as a Greek manuscript. The text of the message was written in Greek and signed by Patriarch Parthenios II and members of the Holy Synod of the Great Church of Constantinople. The message was drawn up within the framework of the political and organizational goals of the Ecumenical Patriarchate on the territory of the Polish Commonwealth and Hetman Ukraine. The main purpose of the message was a request for financial assistance. The Epistle of Patriarch Parthenios II reflects the history of the power struggle during the election of the ecumenical patriarchs, their relationship, assessments of each other, as well as the special ties of the Ukrainian Orthodox dioceses with Constantinople.
Файл: rks_2022_28_13.pdf - 0
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.
Шифр журнала: Ж68592/2023/31
Кл.слова (ненормированные):
П. Куліш, листування, українсько-польські відносини, українська культура, українська та польська історіографія, ХІХ століття, М. Ґрабовський, К. Шайноха, Л. Кубаля.. Panteleimon Kulish, correspondence, Polish-Ukrainian relations, Ukrainian culture, Ukrainian and Polish historiography, 19th century, Michał Grabowski, Karol Szajnocha, Ludwik Kubala.
Аннотация: У бібліотеці Національного інституту імені Оссолінських у Вроцлаві були віднайдені 10 не введених досі до наукового обігу листів Пантелеймона Куліша. Метою роботи є з’ясування обставин, за яких ці листи були написані, проаналізувати їхній зміст та встановити в окремих випадках адресата і датування документів. Методологія. Зіставляючи фактиз листів з даними інших джерел, у статті з’ясовано, кому і коли було їх надіслано, де це не вказано в текстах документів. Комплексний аналіз життєвого і творчого шляху П. Куліша та порівняння відомих даних з інформацією в листах дозволили розширити уявлення про його діяльність в окремі періоди життя, зокрема налагоджувані ним контакти і трансформацію поглядів. Наукова новизна. У результаті проведеного дослідження до наукового обігу введено листи Пантелеймона Куліша з 1860-х та1880-х років до представників польської інтелігенції – М. Ґрабовського, К. Шайнохи та Л. Кубалі, з якими український інтелектуал підтримував контакти. Висновки. У 1860-х роках П. Куліш продовжував листуватися з М. Ґрабовським, обговорюючи з ним свої наукові знахідки та плани. Погляди П. Куліша на історію України тоді трансформувалися, що відображено в листі. Зацікавленість історичною тематикою проявляється і у другому листі цього періоду – до відомого польського історика К. Шайнохи. Паралельно зі службовими справами, у Варшаві П. Куліш знаходив час, щоб збирати матеріали для своїх наукових робіт та обмінюватися ними з польськими колегами. Листи до історика Л. Кубалі з 1880-х років містять певну інформацію про подальші наукові пошуки, літературну та перекладацьку діяльність П. Куліша, а також пропроблеми польсько-українського порозуміння, яке намагався ініціювати П. Куліш, питання, пов’язані з його переходом в австрійське підданствота отримання концесії на друкарню у Львові. Регулярне листування з Л. Кубалею свідчить про досить добре їхнє знайомство та бажання польського вченого допомогти П. Кулішу налагоджувати контакти та вирішувати бюрократичні справи.^UIn the library of the Ossoliński National Institute in Wroclaw, 10 letters of Panteleimon Kulish that have not yet been entered into academic use were discovered. The goal of the research is to determine the circumstances in which these letters were written, analyse their content, and, in some cases, establish the addressee and date of the documents. Methodology. By comparing the facts from the letters with data from other sources, the author of the article found out to whom and when the letter was sent, unless it is indicated in their text. A comprehensive analysis of Panteleimon Kulish's life and work and a comparison of known data with the information from the letters allowed us to expand our understanding of his activities in certain periods of his life, in particular, the contacts he established and the transformation of his views. Academic novelty. As a result of the research, letters of Panteleimon Kulish from the 1860s and 1880s to members of Polish intellectual circles such as Michał Grabowski, Karol Szajnocha, and Ludwik Kubala, with whom the Ukrainian intellectual maintained relations, were introduced into academic usage. Conclusions. In the 1860s, Panteleimon Kulish continued correspondence with Michał Grabowski, discussing his academic findings and plans with him. At that time, Panteleimon Kulish's views on the history of Ukraine transformed, what was reflected in his letters. His interest in historical topics is also reflected in the second letter of this period addressed to the famous Polish historian Karol Szajnocha. Alongside with his administrative work in Warsaw, Panteleimon Kulish found time to collect materials for his research and exchange them with his Polish colleagues. Letters to the historian Ludwik Kubala from the 1880s contain some information about Kulish's further research, literary and translation activities, as well as the problems of Polish-Ukrainian understanding that Kulish tried to initiate, and the issues related to his transition to Austrian citizenship and obtaining concession for a printing house in Lviv. His regular correspondence with Ludwik Kubala shows that they were quite well acquainted and that the Polish scholar was determined to help Panteleimon Kulish in making contacts and solving bureaucratic problems.
Файл: rks_2023_31_6.pdf - 0
