Рукописна та книжкова спадщина України | НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
1.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Чернухин, Е. К.
О трёх греческих автографах в собраниях Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского [Текст] / Е. К. Чернухин // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2010. - Вип. 14
Шифр журнала: Ж68592/2010/14

Аннотация: Статья посвящена трём греческим автографам, хранящимся в фондах Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Два из них (ИР НБУВ, ф. 72, 62) принадлежат известному историческому лицу полковнику Аристиду Хрисовери (1809 - 1889), уроженцу Месиврии, проживавшему в юности в Одессе, участнику борьбы греческого народа за независимость (1821 - 1829), а позднее, в 1853 г., вступившему в число греческих волонтёров для участия в кампании 1853 - 1856 гг. Один из его автографов озаглавлен "Падение Севастополя. Орывки из сочинения "Прибытие А. Хрисовери в Россию"" и представляет собой краткую эпитафию городу, оставленному его защитниками 28 августа 1856 г. Другой автограф представляет собой восемь четверостиший, сочинённых в память спасения жизни императора Александра ІІ после известного покушения 4 апреля 1866 г. Все три автографа могли поступить в Киев в составе собрания рукописей Одесского общества истории и древностей в 1945 г.. Three Greek autographs from the depositories of the Institute of Manuscripts of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine are investigated in the article. Two of them (IM VNLU, col. 72, 62) were written by Colonel Aristid Khrysovergis (1809 – 1889), born in Mesivria and grown in Odessa, participant of the Greek Independence War (1821 – 1829) and later, in 1853, a Greek volunteer in the war campaign of 1853 – 1856. The first document bears the title of “The Fall of Sebastopol. Extracts from the story “The Arrival of A. Khrysovergis in Russia” and is a kind of epitaph to the city abandoned by its defenders on 8 August 1856. The second one is an eight quatrains poem commemorating the salvation of the divine life of Emperor Alexander II from the assassinate attempt on 4 April 1866. All the three autographs have supposedly come to Kyiv as a part of the manuscript collection of the Odessa History and Antiquities Society in 1945.
Файл:  rks_2010_14_3.pdf - 0 2.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Чернухін, Є. К.
Записи "Господньої молитви" з надчорноморських теренів другої половини XVIII ст. [Текст] / Є. К. Чернухін // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2013. - Вип. 17. - С.3-24
Шифр журнала: Ж68592/2013/17

Кл.слова (ненормированные):
рукописи, Господня молитва, переклади Нового Заповіту, уруми, катехізація.. manuscripts, Lord's prayer, New Testament translations, the Urums, katechization.. рукописи, Господняя молитва, переводы Нового Завета, урумы, катехизация.
Аннотация: Рукописи ф. V, № 3738; ф. 301, № 27 л; ф. 312, № 582/103 с в ІР НБУВ; містять різноманітні записи молитви "Отче наш", зроблені грецькими літерами. Запис арабської та грузинської версій молитви віддзеркалює фонетичне сприйняття укладачем традиційних для цих етнічних спільнот перекладів з грецької, що вживаються й нині. Албанський та два тюркські тексти молитви є історичними варіантами, що слугували створенню її пізніших досконаліших перекладів. Різномовні записи рукопису ф. 312, № 582/103 с, переважно книжного походження, могли слугувати завданням катехізації нехристиянського населення Північного Причорномор'я, натомість тексти Господньої молитви в рукописах ф. V, № 3738 і ф. 301, № 27 л є невід'ємною частиною самобутнього перекладу Нового Заповіту для тюркомовних християн-урумів Криму.^UThere are some versions of the Lord's Prayer in the mss V, № 3738; 301, № 27 L; and 312, № 582/103 C in the Manuscript Institute of the V. I. Vernadsky National Library of Ukraine, written with Greek letters in various languiges. Phonetic transcription of the Arabic and Georgian versions of the prayer reflects the personal scriber's reception of the translations from Greek, which are traditional for these ethnic communities and are still in use nowadays. The Albanian and two Turkish texts of the Lord's prayer present its historical variants, which have served for the development of its later and better traditions. Multilingual notes in ms 312, № 582/103 S, generally of bookish origin, would serve the aims of katechization of non-Christian population of the North Pontic region, while the texts of the Lord's prayer in mss V, № 3738 and 301, № 27 L are an inseparable part of the original tradition of the New Testment for the Turkish speaking Christian - Urums of Crimea.^RРукописи ф. V, № 3738; ф. 301, № 27 л ф. 312, № 582/103 с в ИР НБУВ; содержат различные записи молитвы "Отче наш", сделанные греческими буквами. Запись арабской и грузинской версий молитвы отражает фонетическое восприятие составителем традиционных для этих этнических сообществ переводов с греческого, которые сейчас используются. Албанский и два тюркские тексты молитвы есть историческими вариантами, которые служили созданию её более поздних совершенных переводов. Разноязычные записи рукописи ф. 312, № 582/103 с, преимущественно книжного происхождения, могли служить задачей катехизации нехристианского населения Северного Причерноморья, зато тексты Господней молитвы в рукописях ф. V, № 3738 и ф. 301, № 27 л являются неотъемлемой частью самобытного перевода Нового Завета для тюркоязычных христиан-урумов Крыма.
Файл:  rks_2013_17_3.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Чернухин Е. К.
3.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Чернухін, Є. К. (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).
З історії перекладів творів Тараса Шевченка в Греції: листи Еллі Алексіу та Яніса Ріцоса до Тетяни Чернишової 1958–1964 рoків у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського [Текст] / Є. К. Чернухін // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2014. - Вип. 18. - С.545-565
Шифр журнала: Ж68592/2014/18

Кл.слова (ненормированные):
переклади на новогрецьку, Тетяна Чернишова, Тарас Шевченко, Еллі Алексіу, Яніс Ріцос, листування.. translations into Modern Greek, Tetiana Chernyshova, Taras Shevchenko, Elli Alexiou, Yannis Ritsos, correspondence.. переводы на новогреческий язык, Татьяна Чернышова, Тарас Шевченко, Элли Алексиу, Янис Рицос, переписка.
Аннотация: Дружні зв’язки між українськими і грецькими діячами науки та культури кінця 1950-х років відкрили можливості для ознайомлення читачів з грецькою літературою в Україні та з українською літературою в Греції. Головним завданням київських філологів Андрія Білецького та Тетяни Чернишової стала популяризація в Греції творів класиків української літератури, насамперед, Тараса Шевченка. Організатором перекладів поезій на новогрецьку мову була письменниця Еллі Алексіу. Дякуючи спільним зусиллям багатьох грецьких літераторів, зокрема поета Яніса Ріцоса, в листопаді 1964 р. в Афінах вийшла друком перша збірка творів Т. Шевченка новогрецькою мовою. Співпраця філологів і літераторів України і Греції висвітлюється в листах грецьких письменників до Тетяни Чернишової.^UFriendly contacts between Ukrainian and Greek scientists and cultural workers at the end of 1950s gave opportunities for readers in Ukraine and Greece to get acquainted with the literature of both countries. The main purpose of Kyiv philologists Andrii Biletsky and Tetiana Chernyshova was popularization of classic works of Ukrainian literature, mainly the poetry of Taras Shevchenko, in Greece. Greek writer Elli Alexiou happened to be the chief organizer of poetic translation to Modern Greek. Due to common efforts of many Greek writers, including Yannis Ritsos, the first collection of T. Shevchenko’s poetry in Modern Greek was published in November 1964 in Athens. The collaboration between Ukrainian and Greek philologists and writers is revealed in the letters of Greek writers to Tetiana Chernyshova.^RДружественные связи между украинскими и греческими деятелями науки и культуры конца 50-х годов открыли возможности для ознакомления читателей с греческой литературой в Украине и с украинской литературой в Греции. Главным заданием киевских филологов Андрея Белецкого и Татьяны Чернышовой стала популяризация в Греции произведений классиков украинской литературы, прежде всего, Тараса Шевченко. Организатором переводов поэзий на новогреческий язык была писательница Элли Алексиу. Благодаря общим усилиям многих греческих литераторов, в частности поэта Яниса Рицоса, в ноябре 1964 г. в Афинах вышел первый сборник произведений Т. Г. Шевченко на новогреческом языке. Сотрудничество филологов и литераторов Украины и Греции освещается в письмах греческих писателей к Татьяне Чернышовой.
Файл:  rks_2014_18_39.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Чернухин Е. К.
4.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Чернухин, Е. К. (Институт истории Украины).
Евангелия караманлийского письма ХVІІІ в. из Северного Причерноморья в фондах Института рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского [Текст] / Е. К. Чернухин, Е. М. Гальченко // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2015. - Вип. 19. - С.229-253
Шифр журнала: Ж68592/2015/19

Кл.слова (ненормированные):
уруми, караманлійське письмо, переклади Нового Завіту, Крим, Приазов’я. Urums, Karamanlidika, New Testament translations, Crimea, Azov sea region. урумы, караманлийское письмо, перевoды Нового Завета, Крым, Приазовье
Аннотация: Стаття присвячена унікальним пам’яткам писемності урумів – тюркомовних греків українського Приазов’я. Представлено описи двох кодексів літургійного вжитку з церков Криму та Приазов’я ХVIII–XIX ст. Рукописи за своєю структурою – типові для грецької церкви Євангелістарії з суботньо-недільними читаннями з Нового Завіту, перекладені на урумську мову, виконані караманлійським письмом^UThe paper treats a number of unique relics of the literature of the Urums – Turkish speaking Greeks settled in the Ukrainian part of the Azov sea region since 1780. Detailed archeographic descriptions of two codices, used in liturgical service in the Greek churches of Crimea and Azov sea region during the 18th–19th centuries, are presented. The structure of both manuscripts is typical for the Greek Church Evagelistarions with Saturday-Sunday Gospel lessons, in this case in Urum dialect, written in Karamanlidika script. The first Gospel was written in 1743 in a Greek settlement Karakuba of Crimea. At the beginning of the 19th century it was placed into a luxurious binding and was used in the churches of Mariupol. The second codex was written after the migration of the Greeks to the Azov sea region. Its texts are practically identical to those of the Gospel dated to 1743, but they are based on a different phonetic approach, have another structure, and the memory recollections to the Saints are absent. Besides, the codex includes some additional lectures, if compared to the Gospel compiled in 1743^RСтатья посвящена нескольким уникальным памятникам письменности урумов – тюркоязычной части греков, проживающих в украинском Приазовье. Представлены подробные археографические описания двух кодексов, находившихся в литургическом употреблении в греческих церквях Крыма и Приазовья на протяжении ХVIII–ХІХ вв. По своей структуре обе рукописи являются типичными для греческой церкви Евангелистариями с субботне-воскресными чтениями Нового Завета в переводе на урумский язык, выполненные караманлийским письмом. Первое Евангелие написано в 1743 г. в Крыму, в греческом селении Каракуба. В начале ХІХ в. оно было помещено в богатый переплёт и использовалось в церквях г. Мариуполя. Второе Евангелие написано после 1780 г. в Приазовье. Его тексты практически идентичны текстам Евангелия 1743 г., но выполнены в несколько иной фонетической редакции, иначе структурированы, в частности отсутствуют чтения святым. Вместе с тем, кодекс содержит отдельные чтения, отсутствующие в Евангелии 1743 г
Файл:  rks_2015_19_19.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Гальченко, Е. М. (Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского); Чернухин Е. К.
5.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Чернухин, Е. К. (Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского).
Записки "османского дипломата" о событиях в Польше 1766–1767 гг. в греческой рукописи из фондов Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского [Текст] / Е. К. Чернухин // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2016. - Вип. 20. - С.43-57
Шифр журнала: Ж68592/2016/20

Кл.слова (ненормированные):
Польща, Молдавія, Валахія, де ла Рош, Османська імперія, фанаріоти, дипломатика. Poland, Moldavia, Wallachia, de la Rosh, Ottoman Empire, Phanariotes, diplomacy. Польша, Молдавия, Валахия, де ла Рош, Османская империя, фанариоты, дипломатика
Аннотация: Розглянуто зміст грецького рукопису 199 п із зібрання Київської духовної академії. До складу рукопису увійшли історичні довідки, хроніка подій у Польщі 1766–1767 рр., витяги з дешифрованих реляцій агентів та записи Укладача. Більшість реляцій уклав агент Молдавії в Польщі де ла Рош. Виходячи зі змісту реляцій та записів Укладача, можна дійти висновку, що ним міг бути хтось із греків-фанаріотів, які були на службі Османської імперії, можливо, дипломат, великий драгоман чи майбутній господар Молдавії або Валахії^UТhe content of the manuscript 199 p from the collection of Kyiv Theological Academy, donated by Archimandrite Antonin Kapustin, has been analyzed. The manuscript covers historical references on the state of Poland until 1766, the chronicle of the events in Warsaw in 1766–1767, the extracts from deciphered reports of the secret agents on events in Poland, military preparations of Russia and its role in the political destabilization of Rzeczpospolita, and the personal thoughts and opinions of the Compiler. A greater part of reports were drawn up by the agent of the Prince of Moldavia in Poland Monsieur de la Roche. All texts of the manuscript were written in Modern Greek. Judging from the reports and personal notes of the Compiler, one may presume that the book might be compiled by one of the Greeks-Phanariotes: a diplomat or even the great dragoman of the Ottoman Empire, possibly, someone of the future Moldavia or Wallachia Princes.^RРассматривается содержание греческой рукописи 199 п из собрания Киевской духовной академии, которая поступила от архимандрита Антонина Капустина. В составе рукописи – исторические справки о состоянии Польши до 1766 г., хроника событий в Польше 1766–1767 гг., выдержки из зашифрованных донесений агентов касательно польских событий, военных приготовлений России и её роли в политической дестабилизации Речи Посполитой, а также личные размышления и соображения Составителя. Большая часть донесений из Варшавы принадлежит агенту господаря Молдавии в Польше де ла Рошу. Все тексты рукописи написаны на новогреческом языке. Судя по содержанию донесений и личных записей Составителя, можно предположить, что составить сборник мог один из греков-фанариотов: дипломат либо великий драгоман Османской империи, возможно, кто-то из будущих господарей Молдавии или Валахии
Файл:  rks_2016_20_5.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Чернухин Е. К.
6.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Чернухін, Є. К. (Інститут історії України НАН України).
Автографи св. Ігнатія Маріупольського з фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського [Текст] / Є. К. Чернухін, О. Б. Кульчинський // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2016. - Вип. 20. - С.428-439
Шифр журнала: Ж68592/2016/20

Кл.слова (ненормированные):
митрополит Ігнатій Гозадинов, Трифілій Карацоглу, греки Надазов’я, караманлійське письмо. Metropolitan Ignatius Gozadinov, Trifillius Karatsoglu, Azov Greeks, Karamanli script. митрополит Игнатий Гозадинов, Трифиллий Карацоглу, греки Приазовья, караманлийское письмо
Аннотация: Серед паперів маріупольського протопопа Трифілія Карацоглу є три документи з власноручними підписами останнього митрополита Готії та Кафи Ігнатія Гозадинова. Документи, складені російською та турецькою (караманлійським письмом) мовами, були призначені для протоієрея Трифілія Карацоглу в період переселення греків з Криму та облаштування їх у Надазов’ї. У статті представлені тексти документів, переклад з турецької, коментарі^UThere are three documents signed by the last Metroplitan of Gothia and Kafa Ignatius Gozadinov in the archives of the archpriest Trifillius Karatsoglu. The archives had been acquainted by the Odessa Society of History and Antiquities in 1914 from the Azov Greeks. Now the collection is kept in the depositories of the Institute of Manuscript of V. Vernadsky National Library of Ukraine. Тhe documents were adressed to archpriest Trifillius Karatsoglu. Two documents were written in Russian, and one was written in Turkish with Hellenic (Karamanli) script. The return of Metropolitan and archpriest from Saint Petersburg to Samara Saint Michael monastery in autumn of 1779 is the subject of two documents, while the third one is the permit for Trifillius Karatsoglu for the trip to Kateynoslav in May 1782 in order to sanctify the Greek Church. Full texts of the documents, the translation of the Karamanli text and comments are peresented^RСреди бумаг мариупольского протопопа Трифиллия Карацоглу, переданных в Одесское общество истории и древностей в 1914 г. из греческого Приазовья и хранящихся в настоящее время в Институте рукописи Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского, находятся три документа с собственноручными подписями последнего митрополита Готии и Кафы Игнатия Гозадинова. Все три документа предназначены протоиeрею Трифиллию Карацоглу. Два из них составлены на русском языке и один на турецком – греческим (караманлийским) письмом. В двух документах речь идет о возвращении митрополита и протоиерея из Санкт-Петербурга в Самарский Свято-Николаевский монастырь осенью 1779 г. Третий документ является пропуском для поездки протоиерея Трифиллия в Екатеринослав в мае 1782 г. для освящения греческой церкви. В статье представлены тексты документов, перевод караманлийского текста и комментарии
Файл:  rks_2016_20_28.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Кульчинський, О. Б. (Стамбульський університет); Кульчинский О. Б.; Чернухин Е. К.
7.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Чернухін, Є. К. (Інститут історії України НАН України).
Написи та епіграми на двох іконах грецького художника Теодора Пулакіса з колекції Національного музею імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві [Текст] / Є. К. Чернухін // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2017. - Вип. 21. - С.265-282
Шифр журнала: Ж68592/2017/21

Кл.слова (ненормированные):
Теодор Пулакіс, іконопис, грецькі написи, епіграми, літургійні тексти, патристика.. Theodor Pulakis, iconography, Greek inscriptions, epigrams, liturgical texts, patristics.. Теодор Пулакис, иконопись, греческие записи, эпиграммы, литургические тексты, патристика.
Аннотация: Розглядаються форма й зміст грецьких записів та епіграм на двох іконах Теодора Пулакіса – «Свыше пророцы Тя предвозвѣстиша» і «Друге Пришестя». Частина записів є за своєю функцією номінативно-індикативною, інші слугують вербальними додатками до зображень осіб або подій. Серед останніх – прямі цитати зі Святого Письма, перифрази з літургічних текстів і творів св. Отців, а також вислови невідомого походження.^UThe form and contents of Greek inscriptions and epigrams on two complex, judging from their composition, icons “From above the Prophets” and “The Second Coming” have been thoroughly analyzed. Part of them are of nominative-indicating nature and name characters, their general characteristics or places of events. The other inscriptions served as certain verbal additions to depicted persons or events. The inscriptions are written and depicted on special charts or rolls usually held by persons. Among the written texts we distinguish direct citations from the Scripture, word combinations from liturgical or patristic texts, some expressions of unknown origin and epigrams. Both icons preserve the original signatures of the painter. Special attention is given to the protective epigram on the roll held by the Archangel from the icon “From above the Prophets”, which can be compared to several other similar inscriptions on the pictures or frescoes of various artists.^RРассматриваются форма и содержание греческих записей и эпиграмм на двух сложных в композиционном отношении иконах «Свыше пророцы Тя предвозвѣстиша» и «Второе Пришествие». Часть записей имеет номинативно-индикативный характер и называет поименно действующих персонажей, их обобщенные характеристики или же место события. Другие записи представляют собой некие вербальные дополнения к изображениям лиц или событий, описанных на хартиях или свитках в руках действующих лиц. Среди этих записей находятся прямые цитаты из Священного Писания, перифразы из литургических текстов и творений св. Отцов, высказывания неизвестного происхождения и эпиграммы. На обеих картинах сохранились подписи самого мастера. Особое внимание уделено рассмотрению эпиграммы-оберега на свитке в руках Архангела на картине «Свыше пророцы Тя предвозвѣстиша», имеющей ряд аналогий на картинах и фресках других художников.
Файл:  rks_2017_21_20.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Чернухин Е. К.
8.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Чернухін, Є. К. (Інститут історії України НАН України).
Благальний лист протоієрея Трифілія Карацоглу до митрополита Ігнатія Гозадинова від січня 1785 р. (за матеріалами архіву Трифілія Карацоглу в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського) [Текст] / Є. К. Чернухін, О. Б. Кульчинський // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2017. - Вип. 21. - С.357-370
Шифр журнала: Ж68592/2017/21

Кл.слова (ненормированные):
Інститут рукопису НБУВ, Трифілій Карацоглу, Ігнатій Гозадинов, греки Надазов’я, уруми, караманлійське письмо.. Institute of Manuscript of V. I. Vernadsky National Library of Ukraine, Trifillios Karatsoglu, Ignatius Gozadinov, Greeks of the Azov sea region, Urums, Karamanli script.. Институт рукописи НБУВ, Трифиллий Карацоглу, Игнатий Гозадинов, греки Приазовья, урумы, караманлийское письмо.
Аннотация: Запропоновані оригінальний караманлійський текст листа маріупольського протопопа Трифілія Карацоглу до останнього митрополита Готського та Кафського Ігнатія Гозадинова, переклад листа українською мовою і транслітерація сучасною турецькою абеткою. Лист віддзеркалює погляди Трифілія на переселення християн з Криму, умови їхнього проживання в Північному Причорномор’ї, містить низку спогадів про кримський період і настійливе прохання про грошову допомогу.^UThe original text of the letter of Mariupol protopresbyter Trifillios Karatsoglu to the last Metropolitan of Gothia and Kaffa Ignatius Gozadinov, the translation of the letter in Ukrainian and its transliteration with modern Turkish alphabet are proposed. The document is deposited in the archive of presbyter Trifillios, which was acquired from his descendants in 1914 and came to Kyiv within a manuscript collection of the Odesa History and Antiquities Society. The letter consists of two large sheets of paper, which served as a covering for some other documents of the same archive. The text was written by the hand of presbyter Trifillios in local Turkish dialect with Karamanlidika script in January 1785. The letter reflects the views of Trifillios on migration of the Christians from Crimea and their resettlement in the Azov sea region. It also includes some reminiscences on Crimea period and the urgent request for pecuniary aid. All this in general allows us to identify the letter compiler as Trifillios Karatsoglu, and the addressee as Metropolitan Ignatius Gozadinov.^RПредлагаются оригинальный текст письма мариупольского протопопа Трифиллия Карацоглу к последнему митрополиту Готскому и Кафскому Игнатию Гозадинову, перевод письма на украинский язык и транслитерация его современным турецким алфавитом. Документ сохранился в составе архива протоиерея Трифиллия, приобретенного у его потомков в 1914 г. и поступившего в Киев в составе рукописного собрания Одесского общества истории и древностей. Письмо представляет собой два листа большого формата, которые служили обложкой для других бумаг архива. Текст написан рукой Трифиллия на местном тюркском диалекте караманлийским письмом в январе 1785 г. Письмо отражает взгляды Трифиллия на переселение христиан из Крыма и условия иx проживания в Приазовье, содержит ряд воспоминаний о крымском периоде и настоятельную просьбу о денежной помощи. Все это в целом позволяет идентифицировать составителя письма как Трифиллия Карацоглу, а адресата – как митрополита Игнатия Гозадинова.
Файл:  rks_2017_21_26.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Кульчинський, О. Б. (Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, м. Київ); Кульчинский О. Б.; Чернухин Е. К.
9.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Зінченко, Світлана Володимирівна (Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького).
Рукописна пам’ятка римокатолицької гомілетики XV ст. із монастиря св. Еґідія в Нюрнберзі: addenda et corrigenda до наукового опису [Текст] / С. В. Зінченко, Є. К. Чернухін, М. Гальченко. О. // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2019. - Вип. 23. - С.154-182
Шифр журнала: Ж68592/2019/23

Кл.слова (ненормированные):
гомілетика, монастир св. Еґідія в Нюрнберзі, латинські рукописи, Середньовіччя, оздоблення оправ.. homiletics, St. Egidien monastery in Nuremberg, Latin manuscripts, Middle Ages, bookbinding decoration.. гомилетика, монастырь св. Эгидия в Нюрнберге, латинские рукописи, Средневековье, оформление переплетов.
Аннотация: Мета роботи. Дослідити структуру, зміст, окремі текстологічні особливості, провенієнції, супутні записи й помітки латинського рукопису доби пізнього Середньовіччя, проаналізувати конструкцію кодексу та матеріали, використані для його створення. Встановити час написання та оправлення рукопису, а також локалізувати місце його виготовлення. Методологія передбачає комплексне використання статистичного, порівняльного, емпіричного методів дослідження, методу джерельної евристики, а також залучення спеціальних методів кодикології та бібліопегістики з урахуванням регіональних особливостей побутування кодексу. Наукова новизна. Вперше проведено детальне візуальне та текстологічне вивчення структури тексту. Представлено інформацію стосовно конструкції та особливостей виготовлення кодексу (книжного блока, оправи), фізичного стану та збереженості його складових. Висловлено нові припущення щодо авторства окремих текстів та подальшої їх атрибуції. Вперше наведено й прокоментовано супутні записи, представлено ілюстрації, локалізовано місце виготовлення кодексу та його оправи, уточнений час їхнього створення в межах семи років. Висновки. Кодекс містить бесіди на 26 знаменних свят церковного календаря «зимової доби» – від дня св. Андрія до дня Тіла і Крові Христових. Низку бесід атрибутовано ще укладачами кодексу як твори Якова Ворагинського. Кодекс оправлено в дерев’яні дошки, поволочені світлою шкірою зі сліпим тисненням та оздоблені металевою фурнітурою. На верхній кришці – пергаменна наклейка із заголовком у мідній фенестрі. На початку кодексу, в ініціалі, розміщено мініатюру із зображенням священнослужителя з книжкою. Кольорові ініціали виконано синьою, червоною фарбами і сусальним золотом у стилі оздоблення тогочасних рукописів та інкунабул. Вкладний запис свідчить про передавання рукопису до монастиря св. Еґідія в березні 1472 р. Місцем виготовлення кодексу та його оправи, найвірогідніше, також був бенедиктинський монастир св. Еґідія в Нюрнберзі в 1465–1472 рр. Найбільш імовірними джерелами надходження кодексу до Києва могли бути колекція Шодуарів, книгозбірня римо-католицької семінарії або бібліотека римо-католицьких біскупів, що входили в 1920-ті роки до зібрання Волинського державного музею в Житомирі, яке згодом було передане до фондів НБУВ.^UAim of the research is to study the structure, content, certain textual peculiarities, provenance, inscriptions and notes of the Latin late medieval manuscript, to analyze the structure of the codex and used materials, to determine the time and to localize the place of its writing and binding. Methodology involves the complex use of the statistical, comparative, empirical methods, and the method of source heuristics, the special methods of codicology and bibliopegy taking into account the regional characteristics of the codex as well. Scientific novelty. For the first time, a detailed visual and textual study of the structure of the codex was carried out. The comprehensive information about the design and features of the making of the codex (book block, binding), its physical condition and preservation of its components is provided. New assumptions were made regarding the authorship of the texts and their further attribution. For the first time the margin iscriptions were presented and commented, the illustrations added. The place of manufacture and binding of the codex was localized, the time of its creation specified, narrowing the time borders to seven years. Conclusions. The codex includes sermons on 26 special dates of the Church calendar in winter time, from St. Andrew’s day to the feast of Corpus Christi. Some sermons had been attributed to Jacobus da Voragine already by the scriptors of the codex. The bookbinding was made of blind stamped pigskin over wooden boards, with metal clasps and cornerpieces and a title under the brass frame. The first initial includes a miniature representing a clergyman with a book. Initials were decorated with multi-coloured and gilded floral embellishments according to the decoration style of manuscripts and incunabula of those times. A donation note says that the manuscript was handed to the St. Egidien monastery in March 1472. The codex was probably written and bound in the Benedectine monastery of St. Egidien in Nuremberg in 1465–1472. The most probable provenances of the codex were the collection of Chaudoirs family, the library of the Roman Catholic Seminary or Roman Catholic Bishops Library, that in the 1920s made a part of the Volyn State Museum collection in Zhytomyr, which was later transferred to the V. I. Vernadskyi National Library of Ukraine.^RЦель работы. Исследовать структуру, содержание, отдельные текстологические особенности, провениенции, сопутствующие записи и пометки латинской рукописи эпохи позднего Средневековья, проанализировать конструкцию кодекса и материалы, использованные для его создания. Установить время написания и переплетения рукописи, а также локализовать место её изготовления. Методология исследования предполагает использование комплекса статистического, сравнительного, эмпирического методов и метода источниковедческой эвристики, а также специальных методов кодикологии и библиопегистики с учетом региональных особенностей бытования кодекса. Научная новизна. Впервые проведено детальное визуальное и текстологическое изучение структуры текста. Представлена информация о конструкции и особенностях изготовления кодекса (книжного блока, переплета), физического состояния и сохранности его составляющих. Высказаны новые предположения относительно авторства отдельных текстов и их дальнейшей атрибуции. Впервые приведены и прокомментированы сопутствующие записи, представлены иллюстрации, локализовано место изготовления кодекса и его переплета, уточнено время их создания, сужены его границы в пределах семи лет. Выводы. Кодекс содержит беседы на 26 знаменательных праздников церковного календаря «зимней поры» – от дня св. Андрея до дня Тела и Крови Христовых. Часть бесед атрибутирована еще составителями кодекса как сочинения Якова Ворагинского. Кодекс переплетен в светлую кожу со слепым тиснением и металлической фурнитурой и заголовком в медной фенестре. В начале кодекса в инициале находится миниатюра с изображением священнослужителя с книгой. Многоцветные инициалы украшены сусальным золотом и растительными мотивами в стиле оформления рукописей и инкунабул того времени. Вкладная запись свидетельствует о поступлении рукописи в монастырь св. Эгидия в марте 1472 г. Местом изготовления кодекса и его переплета, вероятнее всего, был также бенедиктинский монастырь св. Эгидия в Нюрнберге в 1465–1472 годы. Наиболее вероятными источниками поступления кодекса были коллекция Шодуаров, библиотека римо-католической семинарии или библиотека римо-католических бискупов, в 1920-е годы входившие в собрание Волынского государственного музея в Житомире, которое впоследствии было передано в Национальную библиотеку Украины имени В. И. Вернадского.
Файл:  rks_2019_23_12.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Чернухін, Євген Костянтинович (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); Чернухин Евгений Константинович; О., Олена Михайлівна (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ); Гальченко Елена Михайловна; Зинченко Светлана Владимировна
10.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Чернухін, Євген Костянтинович (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ).
Грецький Евхологіон 1778 р. із колекції над азовських рукописів В. І. Григоровича у фондах Державної бібліотеки Росії в Москві [Текст] / Є. К. Чернухін // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2019. - Вип. 23. - С.183-196
Шифр журнала: Ж68592/2019/23

Кл.слова (ненормированные):
Крим, кримські греки, надазовські греки, румеї, Евхологіони, уруми, грецькі рукописи, замовляння.. Crimea, Azov Greeks, Rumei, Urum, Euchologion, Greek manuscripts, incantations.. Крым, приазовские греки, румеи, урумы, Евхологион, греческие рукописи, заговоры.
Аннотация: Мета роботи полягає в залученні до наукового обігу маловідомого джерела з історії культури греків українського Надазов’я, що сприятиме вивченню особливостей релігійного життя грецької громади у XVIII–XIX ст. у Криму та Надазов’ї. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні комплексу історичних, мовознавчих та джерелознавчих методів, уживаних у палеографічних та кодикологічних студіях. Наукова новизна зумовлена залученням до історичних, зокрема релігієзнавчих, праць невідомих раніше матеріалів, які можуть сприяти розв’язанню питань реконструкції світогляду й повсякденного життя греків як у Криму, так і після їхнього переселення до Надазов’я. Висновки. Рукопис придбав В. І. Григорович 1874 р. під час науково-пошукової подорожі Надазов’ям у місцевого жителя. Уперше кодекс побіжно описав німецький орієнталіст Отто Блау. Нині кодекс зберігається у відділі рукописів Російської державної бібліотеки в Москві (колекція В. Григоровича, № 62). Евхологіон був створений 1778 р. – після виходу християн із Криму, але до заснування грецьких сіл і м. Маріуполя. Запропонований археографічний опис і зміст рукопису містять перелік богослужбових та інших текстів і молитов грецькою та урумською мовами. У складі рукопису також – місячний календар на 1779 р., Місяцеслов і низка неканонічних молитов та народних замовлянь проти хвороб. Значна частка текстів була скопійована з друкованих грецьких видань, інші корелюють з уже відомими нам текстами народних молитов і замовлянь, зокрема з молитвами св. Кипріяна і св. Георгія. Окремі замовляння збірки спрямовані проти демонів або персоніфікованих хвороб, відомих грекам під назвами Аври, Матки, Гелу, Мігрені. Рукопис містить чимало поміток і записів тюркськими (урумськими) діалектами, що свідчить про їхню поширеність серед кримських і надазовських греків.^UThe aim of publication is to introduce to researchers one of the almost uknown sources on the history and culture of the Greeks (Rumeis and Urums), settled in Ukrainian Azov sea region, and to promote studies of the religious side of life of the Crimean/Azov Greek communities in the 18th – 19th cc. Methodology is based on a wide complex of historical, linguistic and source studies methods used in palaeography and codicology. Scientific novelty іs determined by introduction to historical and religious studies of the new source, which should be of great help in the way of reconstruction of mentality and everyday life of the Greeks in Crimea and later on, after their resettlement, in the Azov sea region. Coclusions. The Euchologion was bought by Professor V. I. Hryhorovych іn 1874 during his research expedition from the local dweller. Later the manuscript was studied by German orientalist Otto Blau. Now the manuscript is kept in the Manuscripts department of the State Library of Russia in Moscow (V. I. Hryhorovych collection, № 62). The manuscript was compiled in the late 1778, that is after the exit of Christians from Crimea, but before the final foundation of Greek settlements and the city of Mariupol in the North Azov sea region. The present description of the manuscript includes the list of Church services and gospels in Greek and Turkish dialects. Among the other texts: the Lunar calendar for the year 1779, Menologion and a number of non-canonical prayers and folk incantations or charms against illness. Some parts of the manuscript had been copied from the Greek printed books, the others correspond to the already known texts of folk spells and incantation such as saint Cyprian and saint George prayers. Some incantations were used against demons or personified deceases, known among the Greeks as Aura, Matrix, Gellu, Migraine. There is a lot of remarks, translations and notes in Turkish (Urum) dialects in the manuscript, which probably indicate the range of the usage of vernacular Turkish among the Crimean-Azov Greeks in 18th–19th cc.^RЦелью работы является введение в научный оборот малоизвестного источника по истории культуры греков украинского Приазовья (румеев и урумов), изучение которого будет способствовать освещению особенностей религиозной жизни греческих общин Крыма и Приазовья в XVIII–XIX вв. Методология исследования основана на использовании комплекса исторических, лингвистических и источниковедческих методов для проведения палеографических и кодикологических исследований. Научная новизна обусловлена привлечением к историческим, в частности религиеведческим, исследованиям не изучавшихся ранее материалов, которые помогут решению ряда вопросов, связанных с воссозданием мировоззрения и особенностей повседневной жизни греков как в Крыму, так и позднее в Приазовье. Выводы. Евхологион был приобретен в 1874 г. во время научных изысканий профессора В. И. Григоровича у местного жителя. Впервые был кратко описан немецким ориенталистом Отто Блау. В настоящее время кодекс хранится в отделе рукописей Государственной библиотеки России в Москве (собрание В. И. Григоровича, № 62). Рукопись была составлена в конце 1778 г. после выхода христиан из Крыма, но до основания ими греческих поселений и г. Мариуполя. Представленные археографическое описание и содержание рукописи включают перечень богослужебных текстов и молитв на греческом языке и на тюркских диалектах. Среди других текстов – лунный календарь на 1779 г., Месяцеслов, а также ряд неканонических молитв и народных заговоров против болезней. Значительная часть текстов была скопирована с греческих печатных изданий, другие коррелируют с известными нам по иным источникам молитвами и заговорами крымско-надазовских греков, в частности – с молитвами св. Киприана и св. Георгия. Отдельные заклятия сборника направлены против демонов или персонифицированных заболеваний, известных грекам под именами Авры, Матки, Мигрени и Геллу. В рукописи немало помет и записей на тюркских (урумских) диалектах, свидетельствующих об их распространении среди крымско-надазовских греков.
Файл:  rks_2019_23_13.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Чернухин Евгений Константинович
11.
Видання в опрацюванні - ще не надійшло за місцем зберігання, неповний бібліографічний опис.

Чернухін, Євген Костянтинович (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Україна, Київ).
Грамота Вселенського патріарха Єремії ІІ православному братству Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині (з колекції митрополита Андрея Шептицького в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського) [Текст] / Є. К. Чернухін // Рукописна та книжкова спадщина України. - 2019. - Вип. 24. - С.87-102
Шифр журнала: Ж68592/2019/24

Кл.слова (ненормированные):
патріарх Єремія ІІ, православні братства, Рогатин, митрополит Монемвасійський Іоасаф, патріарші грамоти, грецькі рукописи.. Patriarch Jeremias II, Orthodox Brotherhoods, Rohatyn, Metropolitan Joasaph of Monemvasia, Patriarch’s charters, Greek manuscripts.. патриарх Иеремия ІІ, православные братства, Рогатин, митрополит Монемвасийский Иоасаф, патриаршие грамоты, греческие рукописи.
Аннотация: Мета роботи. Розгляд структури, змісту, текстологічних особливостей, супутніх записів грамоти, наданої в 1589 р. Вселенським патріархом Єремією ІІ православному братству Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині, критичне видання тексту з перекладом. Методологія дослідження передбачає комплексне використання порівняльного та емпіричного методів дослідження історичних документів із залученням спеціальних методів кодикології та палеографії. Наукова новизна. Вперше проведений детальний текстологічний аналіз грецької грамоти. Представлено відомості стосовно пізнішого втручання до первісного тексту, встановлено особу виконавця. Висловлено припущення щодо мети внесення змін, наведено й прокоментовано супутні записи, представлені ілюстрації, оригінальний текст і переклад. Висновки. Надана в 1589 р. Вселенським патріархом Єремією ІІ православному братству Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині фундаційна грамота була підписана й затверджена більшістю православних ієрархів Речі Посполитої. Пізніше, в 1616–1617 рр., грамота була використана вже за інших політичних обставин для подальшої оборони прав рогатинських братчиків. При цьому до тексту грамоти було внесено відповідні зміни рукою митрополита Монемвасійського Іоасафа, який залишив на грамоті свій підпис. Цей виправлений текст був пізніше ще раз підтверджений митрополитом Київським Петром Могилою.^UThe aim of the research is to consider the structure, contents and textual specifics of additional notes of the Charter issued by the Ecumenical Patriarch Jeremias II for the Rohatyn Orthodox Brotherhood of the Nativity of the Blessed Virgin Mary in 1589 as well as to provide the translation and review of the original text. The methodology of the research predefines complex application of comparative and empirical analysis of historical documents as well as use of specific methods of codicology and palaeography. The scientific novelty. The paper shows the results of the pilot profound research of the Greek Charter text. The data proving tempering with the document is presented and the personality of the person who altered the Charter is defined. The probable causes for editing the document are stipulated; the commentary on the additional notes is given; the illustrations, original text quotes and translations are provided. Conclusions. The Foundation Charter, that in 1589 was granted by The Ecumenical Patriarch Jeremias II to the Rohatyn Orthodox Brotherhood of the Nativity of the Blessed Virgin Mary, was signed and validated by the majority of Orthodox hierarches of the Polish–Lithuanian Commonwealth. Later in 1616–1617 the Charter was used as a tool for protection of the rights and freedoms of the members of the Brotherhood of Rohatyn within the new political agenda. That entailed the tempering with the document with introduction of new regulations by Joasaph, the Metropolitan of Monemvasia, who left his signature on the altered Charter. The latter altered version of the Charter was later endorsed by Petro Mohyla, the Metropolitan of Kyiv.^RЦель работы. Рассмотрение структуры, содержания, текстологических особенностей и сопутствующих записей грамоты, данной в 1589 г. Вселенским патриархом Иеремией ІІ православному братству Рождества Пресвятой Богородицы в Рогатине, а также критическое издание текста и его перевода на украинский язык. Методология исследования включает комплексное использование сравнительного и эмпирического методов исследования исторических документов с привлечением специальных методов кодикологии и палеографии. Научная новизна. Впервые проведено текстологический анализ греческой грамоты, представлены сведения о позднейшем вмешательстве в первичный текст, установлена личность исполнителя. Высказаны предположения относительно цели внесения изменений, приведены и прокомментированы сопутствующие записи, представлены иллюстрации, оригинальный текст и перевод. Выводы. Выданная в 1589 г. Вселенским патриархом Иеремией ІІ православному братству Рождества Пресвятой Богородицы в Рогатине учредительная грамота была подписана и вскоре подтверджена большинством православных иерархов Речи Посполитой. Позднее, в 1616–1617 годах, грамота была использована для дальнейшей защиты прав рогатинских братчиков. В текст грамоты были внесены соответствующие измененения рукою бывшего митрополита Монемвасийского Иоасафа, представителя Вселенского патриархата, который оставил на грамоте свою подтвердительную подпись. Этот измененный текст был позднее еще раз подтвержден митрополитом Киевским Петром Могилой.
Файл:  rks_2019_24_8.pdf - 0

Дод. точки доступу:
Чернухин Евгений Константинович